ВНУТРІШНІЙ ТРУДОВИЙ РОЗПОРЯДОК ЯК УМОВА ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВНУТРІШНІЙ ТРУДОВИЙ РОЗПОРЯДОК ЯК УМОВА ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ

05.05.2015 21:32

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Мокрицька Наталія Петрівна, кандидат юридичних наук, Львівський державний університет внутрішніх справ


Умови трудового договору були завжди у центрі уваги науки трудового права. Наукові здобутки таких провідних вчених у галузі трудового права як Н. Б. Болотіної, Н. Д. Гетьманцевої, І. В. Зуба, П. Д. Пилипенка, В. І. Прокопенка, В. Г. Ротаня, Н. М. Хуторян  внесли вагомий внесок у розвиток вчення про трудовий договір як основного регулятора трудових правовідносин.

Напередодні прийняття нового трудового законодавства особливої актуальності набуває питання щодо формулювання умов трудового договору , у тому числі про підпорядкування працівника правилам внутрішнього трудового розпорядку. Згідно з частиною першою ст. 21 Кодексу законів про працю України [1] трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Як видається, законодавче визначення трудового договору не може бути предметом індивідуально-договірного регулювання трудових правовідносин, адже містить комплекс необхідних обов’язкових умов майбутнього договору, без досягнення контрагентами взаємної домовленості щодо яких трудовий договір не може бути укладений. Щоправда висновок про те, що найважливіші ознаки цього договору є водночас його обов’язковими умовами можна зробити лише на основі змістовного тлумачення ч. 1. ст. 21 Кодексу законів про працю України.

Оскільки вступ у відносини найманої праці є добровільним, то і погодження усіх умов трудового договору виражається у взаємному волевиявленні його майбутніх сторін. Тому ще до укладення трудового договору особа, що працевлаштовується мала б бути проінформована про те, що складає зміст цього внутрішнього трудового розпорядку. Адже у  ст. 142 цього ж акту передбачено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу та виборним органом первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил. Отже внутрішній трудовий розпорядок передбачає наявність певних локальних актів, які мають загальнообов’язковий характер.

Проте відповідно до ст. 29. Кодексу законів про працю України [1] обов’язок ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором виникає у роботодавця до початку роботи за укладеним трудовим договором тільки по відношенню до працівника, а цього статусу людина набуває вже після укладення трудового договору. Також потрібно зазначити, що у чинному трудовому кодифікаційному акті відсутній обов’язковий переліку умов, які мають бути відображені у трудовому договорі. Відповідно і не передбачено вимог щодо належного відображення у змісті трудового договору означеного положення. 

Зовсім інший правовий підхід покладений у зміст багатьох законодавчих актів зарубіжних країн. Зокрема, у Молдовії  [2] обов’язковою умовою трудового договору є положення колективного договору і правил внутрішнього трудового розпорядку, які стосуються умов праці працівника. У ст. 5 Закону Естонії [3] про трудовий договір передбачено, що в трудовому договорі повинно міститися посилання на встановлення роботодавцем правил організації праці та посилання на колективний договір (якщо він поширює свою дію на цього працівника). Трудовий кодекс Казахстану передбачає серед нормативних умов трудового договору – права та обов’язки працівника. (ст. 13). [4] Натомість роботодавець за грузинським законодавством може включити у зміст трудового договору угоду про внутрішній трудовий розпорядок. Проте до моменту укладення трудового договору він зобов’язаний ознайомити особу, що працевлаштовується з його умовами ( у випадку, якщо такий документ існує). [5]

Таким чином можна зробити висновок, що у чинному українському законодавстві не передбачено, які умови трудового договору належать до обов’язкових та щодо яких сторони повинні досягнути згоди під час його укладення. В Кодексі законів про працю України хоч і має чіткого визначення умов трудового договору, але передбачено ознаки, без яких угода, що укладена не може називатися за змістом «трудовий договір». Пропонуємо віднести також до обов‘язкових умов трудового договору посилання на положення колективного договору ( у випадку його прийняття) та правил внутрішнього трудового розпорядку, яких працівник повинен дотримуватися. На нашу думку з положеннями означених локальних актів потрібно ознайомити особу, яка працевлаштовується до моменту укладення трудового договору.




Література:

1. Кодекс законів про працю України від  10.12.1971 р. № 322-VIII / [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/322-08

2. Трудовой кодекс Республики Молдова  Nr. 154 от  28.03.2003 [Електронний ресурс ] – Режим доступу : http://lex.justice.md/ru/326757/

3. Закон  о трудовом договоре от 17. 12.2008 (RT I 2009, 5, 35) [Електронний ресурс] – Режим доступу :  http://zakon24.ee/zakon-o-trudovom-dogovore/

4. Трудовой кодекс Республики Казахстан от 15 мая 2007 года № 251-III [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=30103567

5. Трудовой кодекс Грузии  от 17/12/2010 [Електронний ресурс] – Режим доступу :https://matsne.gov.ge/ru/document/view/1155567



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота