ПРЕДМЕТ І СУБ’ЄКТ НЕЗАКОННОГО ВІДТВОРЕННЯ ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ПРОГРАМ І БАЗ ДАНИХ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРЕДМЕТ І СУБ’ЄКТ НЕЗАКОННОГО ВІДТВОРЕННЯ ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ПРОГРАМ І БАЗ ДАНИХ

18.05.2015 16:31

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Безуглий Леонід Анатолійович, кандидат юридичних наук, Національна академія внутрішніх справ; Піщенко Геннадій Іванович, кандидат юридичних наук, доцент, Національна академія внутрішніх справ


Предметом злочину, передбаченого ст. 176 КК України, у різних його формах є твори науки, літератури, мистецтва, комп’ютерна програма, база даних, виконання, фонограма, відеограма і програма мовлення.

Обов’язковими ознаками предмета злочину науковці визнають таке : 1) він має бути для винного чужим (не належати або належати не у повному обсязі); 2) має виражатися в об’єктивній (матеріальній) формі : рукописного, машинописного, друкарського тексту, нотному записі, фонограмі, відеограмі, дискеті, електронному записі тощо; 3) він має бути новим і оригінальним. Ідеї, концепції, методи не є предметом даного злочину [1, с. 112]. Таку ж точку зору підтримують і російські науковці [2, с. 160; 3, с. 393; 4, с. 114; 5, с. 156].

На нашу думку предмет злочину, передбаченого ст. 176 КК України, у різних формах вчинення даного злочину дещо відрізняється між собою. Так, предметом злочину у першій, другій та четвертій формах його вчинення, науковці уважають будь-які об’єкти авторських прав – твори науки, літератури і мистецтва, перелік яких міститься у ст. 8 Закону «Про авторське право і суміжні права», зокрема, комп’ютерні програми і бази даних, а також об’єкти суміжних прав, перелік яких міститься у ст. 35 цього Закону і відтворений у диспозиції ч. 1 ст. 176 КК України, а предметом злочину у третій формі його вчинення, а саме: незаконного тиражування та розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, – названі об’єкти суміжних прав [6, с. 322; 7, с. 453].

Визначення окремих термінів, якими визначаються об’єкти авторського права, дається у ст. 1 Закону «Про авторське право і суміжні права», ст. 1 Закону «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних».

Комп’ютерна програма – набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах).

База даних (компіляція даних) – сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації в довільній формі, у тому числі електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, складові частини якої є доступними  індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп’ютера) чи інших засобів [6, с. 323].

При цьому предметом протиправного посягання можуть бути як самі комп’ютерні програми і бази даних, так і їх контрафактні примірники (копії) [8, с. 82].

Обов’язковою ознакою об’єкта злочину, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України, є потерпілий від злочину. На думку науковців, потерпілими при вчиненні злочину мають визнава¬тися суб’єкти особистих немайнових та або майнових авторських прав. Суб’єктами авторських прав є, як правило, фізичні особи – творці (автори) комп’ютерних програм і баз даних [9, с. 28]. Проте в зазначеній вище публікації не конкретизовано даних суб’єктів.

Найбільш повно визначає перелік потерпілих від незаконного відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм і баз даних, на нашу дум¬ку, М. І. Хавронюк, який вважає, що такими потерпілими можуть бути суб’єкти авторського права: а) автор – фізична особа, творчою працею якої створено комп’ютерну програму і базу даних та яка має особисті (немайнові) і майнові права на них; б) спадкоємці автора та особи, яким автор чи його спадкоємці передали свої авторські майнові права [7, с. 453].

Потерпілим від злочину, передбаченого ст. 176 КК України, може бути лише фізична особа. Юридична ж особа за наявності для цьо¬го підстав повинна мати статус цивільного позивача у кримінальному провадженні.

У ст. 176 КК України не вказано суб’єкта (ів), якому (им) повинна бути завдана матеріальна шкода, що є безумовним недоліком правил законодавчої техніки при формулюванні змісту даної статті. На наш погляд, саме суб’єктам особистих немайнових та (або) майнових прав інтелектуальної власності на відповідні об’єкти цих прав завдається матеріальна шкода у випадку вчинення діянь, передбачених ст. 176 КК України. Так, суб’єктами авторського права є, зазвичай, фізичні особи – творці (автори) комп’ютерних програм та баз даних та фізичні або юридичні особи, які набули права на ці об’єкти авторського права за законом або договором. Таким чином, матеріальна шкода повинна бути завдана саме суб’єктам авторського права, які мають бути визнані потерпілими та/або цивільними позивачами у відповідному кримінальному провадженні розпочатому за ст. 176 КК України.

Однак, оскільки у ст. 176 КК України не конкретизовано, кому має бути завдана матеріальна шкода у великому чи особливо великому розмірі, можна стверджувати, що дана шкода може завдаватись і державі Україні, а також іноземним державам. Відповідно до ЦК України вони є рівноправними учасниками цивільних відносин. Порушення авторського права на комп’ютерні програми і бази даних також заподіює значної шкоди державі, її економіці, престижу на міжнародній арені [10, с. 12]. Однак, на наш погляд, держава Україна та/або іноземні держави відповідно до ст. 49 КПК України не можуть визнаватись потерпілими від даного злочину, позаяк не підпадають під законодавче визначення потерпілого, закріплене у згаданій статті КПК України.

Вищезазначене дало змогу дійти висновку про необхідність доповнення диспозиції ст. 176 КК України вказівкою на конкретних суб’єктів, яким може бути завдано матеріаль¬ної шкоди у великому розмірі, якими мають бути відповідні суб’єкти авторського права. Такі доповнення до ст. 176 КК України дозволять виправити допущені недоліки правил законодавчої техніки, а та¬кож уникнути неоднозначності погляду на потерпілого від даного злочину.

Література:

1. Кримінальне право України : Особлива частина : [підруч.] / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. I. Борисов та ін. ; за ред. М. I. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 544 с.

2. Уголовное право. Особенная часть : [учебн.] / отв. ред. И. Я. Козаченко, 3. А. Незнамова, Г. П. Новоселков. – М. : издат. группа ИНФРА М-НОРМА, 1998. – 768 с.

3. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации / отв. ред. А. В. Наумов. – 2-е изд. перераб. и доп. – М. : Юрист, 2000. – 864 с.

4. Уголовное право. Особенная часть : [учебн.] / под ред. Н. И. Ве¬трова, Ю. И. Ляпунова. – М. : Новый Юрист, 1998. – 768 с.

5. Российское уголовное право. Особенная часть / под ред. В. Н. Кудрявцева, А. В. Наумова. – М. : Юристъ, 1997. – 496 с.

6. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / відп. ред. С. С. Яценко. – К. : А. С. К., 2005. – 848 с.

7. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 года / под ред. Н. И. Мельника, Н. И. Хавронюка. – К. : изд-во А. С. К., 2004. – 1216 с.

8. Дворянкин О. А. Защита авторских и смежных прав. Ответственность за их нару¬шение. Уголовно-правовой аспект / Дворянкин О. А. – М. : изд-во «Весь Мир», 2002. – 464 с.

9. Андрушко П. П. Законодавча техніка кримінального кодексу України 2001 р. та її вплив на тлумачення його норм / П. П. Андрушко // Новий кримінальний кодекс України : питання застосування та вивчення : матер. міжнар. наук.-практ. конф. [Харків, 25-26 жовт. 2001 р.] / ред. кол. : Сташис В. В. та ін. – К. – X. : «Юрінком Інтер», 2002. – С. 24-30.

10. Коваль А. М. Як визначити шкоду, завдану «кримінальним» порушенням прав інтелектуальної власності ? Відсутність у кримінальному законі методики визначення розміру матеріальної шкоди, завданої порушенням прав інтелектуальної власності, виявляє низку проблем у цій сфері / А. М. Коваль // Юридична газета. – № 7 (19), 8 квітня 2004 р. – С. 12-13.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота