РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У МОДЕРНІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У МОДЕРНІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

29.09.2015 13:30

[Секція 6. Банківська справа. Гроші, фінанси і кредит]

Автор: Бутенко Олександр Іванович, кандидат економічних наук, Сбербанк Росії, замісник начальника управління стратегічного менеджменту, м. Київ


Важливим механізмом, що забезпечує ефективну, сучасну діяльність банківської системи, є інформаційні технології, які банківській індустрії можна визначити як автоматизацію процесів, контроль та отримання інформації за допомогою використання комп’ютерів, програмного забезпечення і допоміжного обладнання (наприклад, автоматизованих касових машин тощо).

Якщо банківська сфера хоче зберегти свою конкурентність та пропонувати широкий спектр банківських послуг, вона повинна інформаційним технологіям (ІТ) надавати великого значення. Це  є обов’язковим аспектом банківської справи. Варто зазначити, що якраз конкуренція здійснює тиск на банки у сфері позиції конкурентоспроможного автоматизованого обслуговування і підвищення професійного іміджу. Постійні ручні операції в умовах глобальної високоавтоматизованої банківської індустрії можуть виявитися досить вартісними з точки зору втрат через коливання курсів обміну валют і неадекватного управління ліквідністю.

ІТ допомагають банкам мінімізувати кількість працівників, необхідних для ведення рахунків клієнтів, акредитивів, опрацювання багатьох даних. Автоматизацію можна запроваджувати у таких сферах:

– Фінансові послуги (рахунки клієнтів управління ліквідністю, роздрібні і кореспондентські банківські операції, кредитні картки, прямі депозити тощо).

– Торговельні послуги, що включають акредитиви, продаж і купівлю валюти, комерційні кредити тощо.

– Грошові ринки: торгівля цінними паперами, управління портфелем, регулювання операцій з обміну іноземної валюти.

– Позики і депозити: кредитування, розміщення, синдицирувані позики, створення фінансових інструментів.

– Цінні папери – позики зберігання, трастові операції, управління інвестиціями.

– Страхування кредитів, пожежі, життя, автомобілів тощо.

– Адміністративні функції – складання бюджетів, звітності, управління людськими ресурсами, кредиторська і дебіторська заборгованість, основні фонди, запас матеріально-технічних цінностей і аналіз витрат.

У 1995 р. у праці «Дорога в майбутнє» (The Road Ahead) Біл Гейтс зазначив, що метод в бек-офісах банків є застарілим, банки з такими методами роботи нагадують «справжніх динозаврів». З точки зору Гейтса, банківське обслуговування через Інтернет – так звані «віртуальні фінанси», які використовують постійно зростаючі можливості електронної пошти – повинні стати основним методом постачання продуктів і послуг [1, с. 188–189].

У нинішніх умовах компанії фінансової індустрії повинні вивчити методи віртуальної банківської справи, які, як вважає Citigroup, зводяться до вміння надавати клієнту «будь-яку послугу будь де, в будь-який час». Відомий американський банкір вважає, що «в епоху дерегулювання перемогти суперника нам допоможе лише технологія» [2, с. 113–114].

Інформаційні технології дають можливість налагодити зв’язки із споживачами банківських послуг, інформують їх і успішно залучають нових клієнтів. ІТ дають можливість банкам скорочувати затрати і збільшити виручку за рахунок розширення ринку, поліпшення якості послуг і прискорення постачання фінансових продуктів.

Глобалізація фінансових відносин та розвиток комп'ютерних технологій започаткували новий напрям у банківській справі – Інтернет-банкінг. Це пов'язано насамперед із створенням нових захищених технологій передавання інформації в мережі Інтернет.

Розвиток Інтернет-банкінгу в Україні перебуває на початковій стадії. Факторами, що його стримують є, по-перше, порівняно невелика кількість користувачів Інтернету, по-друге, відсутність належної законодавчо-нормативної бази; по-третє, недовіра клієнтів до фінансово-кредитних установ взагалі і до Інтернет-банкінгу зокрема.

Перші спроби розробити систему Інтернет-банкінгу були зроблені кількома українськими комерційними банками, а саме: Приватбанком, Авалем, Першим українським міжнародним банком.

Важливу роль у розвитку Інтернет-банкінгу можуть відіграти комунальні підприємства, надаючи можливість оплачувати свої послуги через Інтернет. Так, завдяки сприянню Київської міської державної адміністрації, жителі Києва можуть не тільки оплачувати через мережу Інтернет в системі Портмоне комунальні послуги, але й отримувати через Інтернет в електронному вигляді регулярні рахунки.

На думку автора, саме такий підхід до розвитку онлайн-технологій є найбільш перспективним, оскільки більшість населення користується послугами банків саме для здійснення регулярних комунальних платежів. Тому для розвитку Інтернет-банкінгу в Україні нині надзвичайно важливе сприяння місцевих органів влади та комунальних підприємств.

В Україні врегулювання вимагають також такі питання:

– адаптація глобальних інформаційних технологій до вітчизняних умов;

– гарантування банками клієнтам безпеки операцій через Інтернет на рівні традиційних банківських операцій (вважаємо, що на першому етапі банки повинні взяти на себе повну відповідальність за покриття частини витрат, спричинених недоліками в системі безпеки);

– інтеграція вітчизняних банківських платіжних та розрахункових систем, які обслуговують вітчизняні підприємства, з глобальною системою.

Для сприяння розвитку Інтернет-банкінгу на початковому етапі банкам доцільно пропонувати нижчі тарифи для споживачів.

Незважаючи на те, що з розвитком фінансово-кредитної системи банки дедалі освоюють все нові види діяльності (наприклад, надають консультації, трастові послуги, послуги з управління нерухомістю), проникають у страховий бізнес (що є характерним для фінансово-кредитних систем країн заходу), все ж основними їх функціями є розрахунково-касове обслуговування та кредитування діяльності клієнтів.

Дії НБУ на нинішньому етапі, спрямовані на обмеження готівкових платежів (на сьогодні до 50 тис. грн., у проекті до 150 тис. грн.), потребують значного поліпшення, розширення використання інформаційних технологій.

Світова практика свідчить, що без новітніх інформаційних технологій неможливо модернізувати банківську систему.




Література:

1. Гейтс Билл. Дорога в будующее / Билл Гейтс ; пер. с англ. – М. : Издательский отдел «Русская редакція «ТОО» «Channel Trading Ltd», 1996. – 312 с.

2. Синки Дж. Финансовый менеджмент в коммерческом банке и в индустрии финансовых услуг / Джозеф Синки; пер. с англ. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2007. – 1018 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота