ВИНАГОРОДА ЕКСПЕРТА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВИНАГОРОДА ЕКСПЕРТА

05.10.2015 13:26

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Дереновський Руслан Миколайович, директор ДП Київський науково-дослідний інститут незалежних експертиз; Заболотна Оксана Володимирівна, старший науковий співробітник ДП Київський науково-дослідний інститут незалежних експертиз


Професійна діяльність експерта в своїй практичній роботі тісно пов’язана з органами влади, що покликані здійснювати правосуддя - органи дізнання,досудового слідства чи  суд. Все це передбачає  певні процесуальні відносини, що певною мірою регулюються законодавством. 

Стаття 24 Конституції України виступає гарантом рівності конституційних прав і свобод громадян України, а зокрема права на працю та винагороду за неї. Не є виключенням і праця експерта (судового експерта). Так, відповідно до п. 5  ст.13 Закону України «Про судову експертизу» експерт має право «одержувати винагороду за  проведення  судової  експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням».

Так, відповідно до п.1.8. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998  № 53/5  підставою для проведення експертиз є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або письмове звернення потерпілого чи сторони захисту кримінального провадження (далі - документ про призначення експертизи (залучення експерта.

Підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи).

Стаття 15 Закону України «Про судову експертизу» визначає, що проведення науково-дослідними  установами  судових  експертиз наукових  розробок  з  питань  організації  та  проведення судових експертиз фінансується за рахунок Державного бюджету України. Проведення   судових  експертиз  державними  спеціалізованими установами  у  кримінальних  провадженнях  за дорученням слідчого, прокурора,  суду  та  у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за   рахунок  коштів, які цільовим призначенням виділяються  цим  експертним   установам  з  Державного бюджету України.

Проведення судових експертиз, обстежень і досліджень  у кримінальному провадженні державними спеціалізованими установами, судово-медичними та судово-психіатричними установами на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного представника, потерпілого, його представника здійснюється за рахунок замовника.

Витрати на  проведення  судових  експертиз науково-дослідними установами Міністерства  юстиції  України  у цивільних  і  господарських справах  відшкодовуються  в порядку, передбаченому чинним законодавством. Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника. 

Державні спеціалізовані установи,  а також фахівці,  що не  є працівниками  цих  установ,  виконують інші роботи на договірних засадах.

Одже, судова експертиза може бути проведена за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються    експертним   установам  з  Державного бюджету України, або за рахунок власне замовника проведення судової експертизи.  

Зважаючи на особливості проведення та здійснення фінансування проведення судових експертиз в цивільному, господарському, адміністративному та кримінальному процесах розглянемо детальніше як чинне законодавство регулює дане питання.

Цивільно-процесуальні відносини.

Цівільно-процесуальне законодавство (ст. 53 ЦПК)  надає право експерту на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз, враховує положення ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» При цьому витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну (ст. 86 ЦПК). Одже, виносячи ухвалу про призначення експертизи, суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи)

Слід також, врахувати , той факт, що (ст.7 ЗНУ «Про судову експертизу», п.1.13 Інструкції  про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998  № 53/5) у разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи та у випадку несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення рахунку в порядку, передбаченому чинним законодавством, суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи (частина друга статті 86 ЦПК) і настають наслідки, передбачені частиною першою статті 146 ЦПК.

Законом не заборонено оплатити витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, іншою стороною у справі.

Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах, визначених статтею 88 ЦПК. При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» встановлено граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз, також, суд враховує питання щодо виплати сум сторонам та їх представникам, свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам передбачає відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з переїздом до іншого населеного пункту та явкою до суду, а саме:

1. За втрачений заробіток - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам у зв'язку з явкою до суд- обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100. Загальний розмір виплати не може перевищувати суму, розраховану за відповідний час виходячи із трикратного розміру мінімальної заробітної плати;

2. За відрив від звичайних занять - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам у зв'язку з явкою до суду - обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять;

3. Витрати пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла -стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам- не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження;

4. Витрати пов'язані з проведенням судової експертизи - не можуть перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Мін'юсту;

5.  Витрати пов'язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи - не можуть перевищувати 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за сукупність дій, необхідних для розгляду справи.

Після закінчення розгляду справи такі витрати розподіляються судом (ст. 88 ЦПК)так: 

- Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

- Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

- Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

- У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

- Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Господарсько-процесуальні відносини.

Відповідно ст.15 Закону «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Виходячи з цього, витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. 

 У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах (ст. 49 ГПК.), де суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, покладаються:

- при задоволенні позову - на відповідача;

- при відмові в позові - на позивача;

- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Адміністративно-процесуальні відносини.

У  ст.15 Закону «Про судову експертизу» йдеться про те, що проведення   судових  експертиз  державними  спеціалізованими установами  у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за   рахунок  коштів, які цільовим призначенням виділяються  цим  експертним   установам  з  Державного бюджету України на  відповідний рік на проведення судових експертиз про що йдеться і у п.11 Постанови КМУ від 1 липня 1996 р. N 710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів»

Також, відповідно до статті 275 Кодексу України  про  адміністративні  правопорушення  за експертами  зберігається середня заробітна  плата за весь час, затрачений ними у зв’язку з явкою та викликом  до  органів  досудового розслідування, прокуратури, суду або   до  органів,  у  провадженні  яких  перебувають  справи  про адміністративні правопорушення (далі - орган, який зробив виклик).  Також, слід звернути увагу на те, що винагорода  за  виконану  роботу експертам, сплачується,  якщо  така  робота  не  є їх службовим обов'язком. Розмір винагороди експерта, якщо виконана робота не є його службовим  обов'язком,  не  може  перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Мін'юсту.

Виплати компенсації особі за відрив від звичайних занять і за проведену роботу провадяться за постановою (ухвалою) органу, який зробив  виклик.  У  постанові  (ухвалі)  зазначаються вихідні дані для визначення  суми  винагороди (вказується конкретний  розмір  винагороди).  Особам, які не є працівниками  підприємств, установ чи організацій, виплачується компенсація (здійснюється відшкодування) за відрив від  звичайних  занять.  

Крім  того, якщо виконання  їх  процесуальних  функцій  пов’язане з перебуванням за межами  населеного  пункту  постійного  проживання,  компенсуються 

- вартість проїзду до місця виклику і назад;

- витрати,  пов'язані  з  найманням  жилого приміщення; 

- добові.  

Такі витрати не можуть перевищувати встановлені законодавством  норми відшкодування витрат на відрядження. 

Сума компенсації (відшкодування) за втрачений заробіток обчислюється  за  кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати  особи. Загальний розмір виплати  не може перевищувати суму, розраховану за відповідний час виходячи із трикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Сума  компенсації (відшкодування) за відрив від звичайних занять  обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати  особи, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне   рішення   або   здійснюється процесуальна  дія,  і не може перевищувати її розміру, обчисленого за фактичні години відриву від звичайних занять.

Компенсація (відшкодування) витрат (вартість проїзду до місця виклику  і  назад, витрати, пов’язані  з найманням жилого приміщення, добові) військовослужбовцям, які викликаються  до органу досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають  справи  про  адміністративні правопорушення, як експерти провадиться на вимогу військових частин за встановленими   нормами. Особисто військовослужбовцям ніякі витрати не відшкодовуються.

Вартість проведення  експертиз,  що призначаються у справах про адміністративні правопорушення, що  призначаються органами досудового розслідування, прокуратури та суду, визначається відповідно до нормативної вартості однієї  експертогодини у  державних  спеціалізованих установах судової експертизи.

Кримінально-процесуальні відносини. 

Відповідно до відносно нового кримінально-процесуального кодексу України Витрати, пов’язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про залучення  експерта. Винятком є випадок, коли залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

При цьому експертам оплачуються проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного пункту. Експертам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов’язком.

Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із залученням експертів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Витрати, що пов’язаних із залученням експертів законодавець відносить до одного з видів процесуальних витрат. Стаття 119 КПК України гарантує учасникам судового процесу зменшення розміру процесуальних витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат.

Так, суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.

Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до судового рішення.

У разі зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково відповідні витрати компенсуються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процесуальні витрати в кримінальному процесі розподіляються наступним чином (відповідно до статті 124 КПК України):

У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, Верховний Суд України, не приймаючи рішення про новий судовий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл процесуальних витрат.

Також, стаття 126 КПК України наділяє експерта правом оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується його інтересів.




Скорочення в тексті:

КУ – Конституція України

ГПК - Господарський процесуальний кодекс України

ГК – Господарський кодекс України

ЦПК -  Цивільний процесуальний кодекс України

ЦК- Цивільний кодекс України

КПК - Кримінально процесуальний кодекс України

ККУ-Кримінальний кодекс України

КУпАП - Кодекс України про адміністративні  правопорушення

ЗНУ –Закон України

ст.- стаття

п.- пункут




Література:

1. Конституція України  / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – Київ: Парлам. вид-во, 1996, № 30 -  141с. – (Бібліотека офіційних видань);

2. Господарський процесуальний кодекс України: вводиться в дію Постановою ВР № 1799-XII від 06.11.91/ Верховна Рада України. – Офіц. вид. – Київ : Парлам. вид-во, 1992, № 6, 56 с.– (Бібліотека офіційних видань);

3. Цивільний процесуальний кодекс України / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – Київ : Парлам. вид-во, 2004, № 40-41, 42 – (Бібліотека офіційних видань);

4. Кримінально процесуальний кодекс України / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – Київ : Парлам. вид-во, 2013, № 9-10, № 11-12, № 13 – (Бібліотека офіційних видань); Офіц. вид. – Київ : Парлам. вид-во

 5. Кодекс України про адміністративні  правопорушення/ Відомості Верховної Ради Української РСР. -  Офіц. вид. – Київ : Парлам. вид-во, 1984, додаток до № 51, 1122.с-(Бібліотека офіційних видань);

6. Закону України «Про судову експертизу»/ Відомості Верховної Ради України. - Офіц. вид. – Київ : Парлам. вид-во, 1994, N 28, 232с. (Бібліотека офіційних видань);

7. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень/ Наказ Міністерства юстиції України  № 53/5,  08.01.1998 року – Електронні дані. Офіційний веб-портал Верховна рада України - http://www.rada.gov.ua/ Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98  

8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» № 590 від 27 квітня 2006 року - Електронні дані. Офіційний веб-портал Верховна рада України - http://www.rada.gov.ua/ Режим доступу:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/590-2006-%D0%BF  

9. Постанова Кабінету Міністрів України. «Порядок обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 8 лютого 1995 року - Електронні дані. Офіційний веб-портал Верховна рада України - http://www.rada.gov.ua/ Режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF  

10.  Постанова Кабінету Міністрів» України «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів» № 710 від 1 липня 1996 р. - Електронні дані. Офіційний веб-портал Верховна рада України - http://www.rada.gov.ua/ Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/710-96-%D0%BF  

10. Постанова Кабінету міністрів України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» № 868 від 19 вересня 2012 року - Електронні дані. Офіційний веб-портал Верховна рада України - http://www.rada.gov.ua/ Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/868-2012-%D0%BF 

11. Постанова Пленуму вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» №4 від 23 березня 2012 року - Електронні дані. Офіційний веб-портал Верховна рада України-http://www.rada.gov.ua/ Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-12 

12. Постанова Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року- Електронні дані. Офіційний веб-портал Верховна рада України - http://www.rada.gov.ua/ Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 





Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота