ОПОДАТКУВАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОПОДАТКУВАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ В УКРАЇНІ

05.10.2015 13:50

[Секція 7. Податкова система. Бюджетна система]

Автор: Федорова Аліна Олександрівна, магістрант, Кіровоградський національний технічний університет


В сучасних умовах одним із важливих сегментів економіки України є сільське господарство. Саме від його стану значною мірою залежить розвиток країни та рівень життя населення. Водночас слід зазначити, що вагома частка сільськогосподарської продукції рослинного походження виробляється у фермерських господарствах. Одним із напрямів державної підтримки  таких суб’єктів підприємництва є надання їм альтернатив у податковій сфері, що сприятиме забезпеченню гармонічних стосунків та реалізації економічних інтересів держави і платників податків. В Україні цій проблемі приділяли значну увагу фактично протягом усього періоду незалежності, проте дискусії стосовно оптимальної моделі оподаткування тривають і донині. 

Відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», «фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства» [1]. Тобто, фермерські господарства України орієнтуються на отримання прибутку, що є джерелом їх розвитку. Розвиток фермерських господарств слід розглядати як складний історичний процес, зумовлений ринковим механізмом господарювання, соціальними та іншими потребами суспільства [2].

На протязі тривалого часу фермерські господарства сплачували фіксований сільськогосподарський податок (ФСП). Їм не доводилося платити податок на прибуток, а лише ПДВ. При цьому, розмір ФСП залежав виключно від площі і типу ділянки, яку експлуатувало господарство. Завдяки такому підходу рівень податкового навантаження був більш-менш передбачуваним, і виробник міг планувати свої витрати.

Чергова податкова реформа, запроваджена  в Україні з 1 січня 2015 р. внесла  зміни, які торкнулися саме фіксованого сільськогосподарського податку та безпосередньо його платників. Зокрема, відмінено фіксований сільськогосподарський податок, а замість нього запроваджено єдиний податок для платників четвертої групи. Насправді ж відбулося формальне включення фіксованого сільгоспподатку до складу єдиного податку. 

Основною умовою переходу сільськогосподарських підприємств на сплату єдиного податку четвертої групи, як і раніше, є дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, яка має дорівнювати або перевищувати 75 відсотків.

Для набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарське підприємство у термін до 20 лютого 2015 року повинно було подати:  загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок, – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням; звітну податкову декларацію на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок [3]. 

Що стосується об’єкта оподаткування, то  він не змінився, порівняно з фіксованим сільськогосподарським податком, – це площа сільгоспугідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди. Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства [4].

Базою оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку четвертої групи залишилась нормативна грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь. Кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель з 1995 року станом на 1 січня 2015 року становить 3,997.

Для платників єдиного податку 4-ї групи з 01.01.2015 р. збільшені ставки по сільськогосподарських угіддях, а саме [4]:

- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також тих, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) – 0,45% (від НГО) (2014 р. – 0,15%);

- для багаторічних насаджень (крім розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,27% ( 2014 р. – 0,09%);

- для земель водного фонду - 1,35% (у 2014 р. – 0,45%);

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, - 3% (у 2014 р. – 1%).

Досить важливим є ще те, що у цьому році порядок сплати єдиного податку четвертої групи було змінено. Раніше фіксований сільськогосподарський податок сплачувався щомісячно. Підпунктом 295.9.2 ПКУ встановлено, що єдиний податок четвертої групи сплачується щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового кварталу, у таких розмірах від річної суми єдиного податку: у I кварталі –  10 %; у II кварталі – 10 %; у III кварталі – 50 %; у IV кварталі – 30 %. Як і раніше, податок сплачується на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (пп. 295.9.8 ПКУ) [4].

Отже, резюмуючи все викладене вище, можна зробити висновок, що фермерські господарства є одним із важливих сегментів сільськогосподарської галузі України і від результатів їх роботи значною мірою залежать загальні показники даної галузі та національної економіки в цілому.

 Для забезпечення ефективного функціонування фермерських господарств та зростання підприємницької активності в цій сфері необхідна відповідна державна підтримка, що проявляється у формі спрощеного (пільгового) оподаткування. Проте, аналізуючи результати податкової реформи, можна зробити висновок про суттєве зростання податкового навантаження для платників.  Безперечно, це негативно позначиться на розвитку фермерства та загалом аграрного сектору економіки України. 




Література:

1. Закон України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-ІV (із змінами та доповненнями)  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/973-15.

2. Кісіль М.І. Теоретико-методологічні та практичні аспекти формування ефективності інвестицій фермерських господарств / М.І. Кісіль, В.О. Іванченко // Економіка АПК. –  2012. − №7. – С. 55-62.

3. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/71-19.

4. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями)  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

________________________

Науковий керівник: Лисенко А.М., кандидат економічних наук, доцент, Кіровоградський національний технічний університет




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота