СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ ФРАНЦІЇ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ ФРАНЦІЇ

17.11.2015 20:53

[Секція 10. Світова економіка та міжнародні економічні відносини]

Автор: Звіргзде Катерина Ігорівна, здобувач кафедри європейської інтеграції, Київський Національний Економічний Університет ім. В. Гетьмана


У Франції оновлення промислової політики відбувається в напрямку посилення стимулюючої, координуючої функції держави.  Нова промислова політика спрямована на просування державою довгострокових програм розвитку високотехнологічних галузей промисловості, підвищення конкурентоспроможності французької продукції та фундаментальних досліджень. При цьому передбачається партнерство приватних підприємств та державної влади, яке, здійснюючи половину витрат на НДДКР у формі субвенцій і кредитів, виконує одночасно координуючу роль у цьому процесі. Партнерство між приватно-підприємницьким сектором і державною владою дозволяє з найбільшою вигодою використовувати інформацію про стан, потребах та перспективності підприємств. Часткове державне фінансування знижує проектні ризики. Цьому сприяє також ретельний відбір та експертиза тих чи інших проектів. Такий підхід відповідає завданням ефективної промислової політики. [1] Державне регулювання здійснюється на основі програм, що одержали назву мобілізаційних, що ставлять принципово інші завдання й інакше організаційно оформлених. Це програми строком від п'яти до десяти років, фінансовані державою в розмірі від 30 до 150 млн євро, їх мета - розвиток комплексу технічних галузей. Вони відрізняються від повоєнних програм ХХ століття, зокрема, схемою взаємодії між приватними і державними учасниками. 

Інноваційна політика повинна була бути доповнена розвитком центрів зростання. Міжміністерський комітет розвитку територій (Comite interministeriel á l`amenagement et au developpement des territories - CIADT) у 2002 р. намітив зміни у визначенні нової промислової політики та просуванні французької моделі створення конкурентоспроможних центрів.

Створення таких центрів не є «підгонкою» під вирішуються завдання підприємств та інститутів, об'єднаних проектом і територіальною приналежністю, воно ґрунтується на визначенні загальних цілей і розробці спільних інноваційних проектів. Це дозволяє здійснювати різноспрямовані інвестиції з урахуванням інноваційних ризиків, які їм притаманні. Одночасно це і спосіб скорочення витрат, які несла б одна структурна одиниця, на відміну від їх об'єднання. Це практика перекладання витрат з малоефективних на високоефективні підприємства і виробництва за рахунок розрахунку витрат по групі підприємств і організацій та ведення консолідованого балансу. Це спільні енергозабезпечення, єдина інфраструктура, політика модернізації та реорганізації, загальний персонал, визначений техніко-технологічний рівень, загальна маркетингова, експортна, рекламна політика і т. д. [2] Своєрідність такого курсу в тому, що створюється спільність наукових, дослідницьких, промислових та ін. структур, яка в перспективі могла б зруйнувати штучні кордони між окремими секторами економіки і територіями.

Для кожного центру загальною є мета - досягти на основі міжвиробничої співпраці високого і необхідного рівня наукового, технологічного та промислового розвитку в значному європейському ринковому сегменті, а в подальшому - і світовому.

Нова стратегія держави повинна стати віссю розвитку і промисловості, і інновацій. Фактично така форма організації виробництва, НДДКР і конкуренції відповідає на три принципових питання: 1)збільшення потенціалу економічного зростання, зберігаючи високі позиції на світовому ринку, економічний і соціальний рівновагу; 2) ефективнішої боротьби з деіндустріалізацією за допомогою як існуючих виробничих потужностей, так і з залученням нових; 3) підтримання розвитку нових технологій на високому рівні. Необхідність просувати нову модель зростання випливає з існуючого стану речей. Ніяке промислове підприємство, ніяка науково-дослідна структура в справжніх умовах самі по собі нежиттєздатні, а їх об'єднання - це реальна сила. Центри форсованого розвитку науки, технології та виробництва сприяють мобілізації всіх ресурсів і раціонального використання рідкісних або дорогих джерел сировини. Такі центри створюються на основі одного або декількох проектів досліджень і розвитку, завданням яких є вибудовування найбільш короткою розподільної мережі, прискорення дослідницького процесу і впровадження нових технологій, а в кінцевому підсумку - поліпшення роботи всього ланцюжка від стадії дослідження до дослідного виробництва, апробації, запуску нової продукції в серію і збуту. У новій стратегії значна робота припадає на частку державних науково-дослідних центрів.[3]

Новій промислової політиці сприяли багато факторів, але найважливішим з них була підтримка обраного курсу багатьма партіями, причетність до його реалізації самих різних економічних, науково-дослідних, технологічних суб'єктів. На основі глибокого аналізу вивірялися якість нового партнерства, управління, співіснування виробничого та технологічного блоку і кінцевий економічний результат. З розвитком полюсів конкурентоспроможності зміниться карта промисловості Франції. Створення нових науково-промислових кластерів означає перехід Франції в наступ, і це відповідь Франції на вимоги глобалізації.




Література:

1. Roberta Capello. Territorial Patterns of Innovation: An Inquiry on the Knowledge Economy in European Regions (Routledge Advances in Regional Economics, Science and Policy) /Roberta Capello, Camilla Lenzi. Routledge, June 26, 2013. - 368 p.

2. Barcley James. Globalization and Technology: Innovation Systems and Industrial Policy  /Barcley Jamesa. Nexus; 1 edition, April 15, 2011. - 264 p.

3. Gary Clyde Hufbauer. Globalization at Risk: Challenges to Finance and Trade /Gary Clyde Hufbauer, Kati Suominen.  Yale University Press, October 19, 2010. - 336 p.




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота