НЕДОЛІКИ ПРОЦЕСІВ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ КРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

НЕДОЛІКИ ПРОЦЕСІВ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ КРАЇНИ

21.11.2015 11:06

[Секція 6. Банківська справа. Гроші, фінанси і кредит]

Автор: Костьов'ят Ганна Ігорівна, аспірантка, викладач кафедри «Фінансів і банківської справи» Ужгородський національний університет, м. Ужгород


Вивчаючи значну кількість наукових публікацій, які присвячені проблемі стратегічного планування як на макрорівні і на мікрорівні. Однак з погляду очевидних напрацювань науковців постає питання щодо стратегічного планування як інструменту державного регулювання економіки, які  потребують більш детального дослідження. З огляду на відсутність в країні нормативно-правого акту зі стратегічного планування розвитку держави відсутність єдиних адаптованих до вітчизняних умов господарювання систематичних вимог щодо розробки стратегій економічного та соціального розвитку окремих територій зокрема міст та чітко прописаних механізмів реалізації стратегічних документів.

Стратегія – це сукупність дій визначення способу передбачити майбутнє, визначити можливі шляхи негативного впливу на країну і заходи для його запобігання, а також розроблення методів для досягнення вищого показника економічного та соціального рівня розвитку [2, с. 142]. Отже, стратегія економічного розвитку – це набір рішень, розроблених виходячи з можливостей країни і її поточного стану, що в перспективі забезпечить вихід держави на нові ринки збуту, зміцнення власної валюти, покращення рівня життя населення, збільшення експорту товарів, прискорення власного виробництва, зниження залежності від іноземних енергоносіїв. 

Основною метою соціально-економічної політики України на довгострокову перспективу є альтернативне формування конкурентоспроможності і одночасно  адаптивної до зовнішніх проявів національної економіки.

На сьогодні в Україні завершується процес виконання « Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 рр. » « Шляхом європейської інтеграції », а отримані загальні результати, передбачені у цій стратегії відносно непрості [3].

В умовах уразливості вітчизняної економіки до зовнішніх впливів, нагромадження в ній структурних дисбалансів, зростання боргового навантаження та залежності від зовнішнього фінансування навіть незначні негативні тенденції на зовнішніх ринках можуть погіршити економічну ситуацію в країні у короткостроковій перспективі.

Отже, серед основних ризиків можна відзначити, які здатні в короткостроковий період погіршити економічну динаміку України, а саме:

 стратегічне планування не має чіткого алгоритму складання та реалізації плану. Його описова теорія зводиться до певної філософії або ідеології ведення бізнесу;

 процес стратегічного планування для свого здійснення потребує значних витрат ресурсів і часу порівняно з традиційним перспективним плануванням [1];

 невідповідність європейським стандартам якості окремих вітчизняних товарів, що за умови зниження ціни на імпортну продукцію призведе до зниження обсягів випуску вітчизняної продукції та зростання обсягів товарів імпортного виробництва. Проте в середньостроковій перспективі при забезпеченні урядом необхідних умов для запровадження в Україні технічних регламентів ЄС та сприяння модернізації виробництва, це повинно стимулювати українських виробників до модернізації своїх виробництв; 

 погіршення умов торгівлі з РФ унаслідок застосування нею заходів тарифного та нетарифного регулювання щодо захисту власного внутрішнього ринку. Формування макроекономічних трендів під дією зазначених ризиків може внести додаткові деструктивні чинники в економічний розвиток України у короткостроковій перспективі, тому економічну політику необхідно будувати з урахуванням можливого впливу як позитивних, так і негативних наслідків підписання Угоди на економічну динаміку. 

З огляду на наслідки підписання Угоди можуть бути сформовані в декілька сценаріїв, ймовірність справдження яких залежить від: 

- процесів адаптації виробників до нових умов функціонування внутрішнього ринку; 

- створення інституційних передумов для імплементації стандартів та норм ЄС в Україні.

На підставі проведених теоретичних досліджень можна виділити, що стратегічні підходи до управління на макро, та мікрорівнях фрагментарно застосовуються у практиці управління економікою України, однак у системі державного управління відсутній цілісний механізм стратегічного планування, наявні планові процеси носять епізодичний характер, не містять передумов для виконання намічених планів у повному обсязі та підвищення ефективності управління та ін., що загострює уваги дослідників. 




Література:

1. Жилінська Л. О. Напрями розвитку стратегічного планування в сучасних умовах / Л. О. Жилінська // Економіка та держава. – 2007. – № 3. – С. 32–34.

2. Коленда Н.В. Сутність механізму забезпечення соціальної безпеки населення / Н.В. Коленда // Економічні науки. Сер.: Економіка та менеджмент. –   2012. –   Вип. 9 (1.1). –   С. 140-149 [Електронний ресурс].–Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ecnem_2012_9(1)__19.pdf .

3. Комплексна програма розвитку фінансового сектору України до 2020 року www.bank.gov.ua

_____________________________

Науковий керівник: Сержанов Віталій Вікторович, кандидат економічних наук, доцент, Ужгородський національний університет





Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота