ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІСЦЕВИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУТІВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІСЦЕВИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУТІВ

28.11.2015 15:56

[Секція 7. Податкова система. Бюджетна система]

Автор: Медведев Едуард Сергійович, студент, Національний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»


Об’єктом дослідження є процес організації місцевих фінансів.

Предмет дослідження — місцеві фінансові інститути.

Проблеми фінансового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування вказують на недосконалість систем адміністративно-територіального устрою й місцевого самоврядування, неефективність розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади. Ці питання безпосередньо впливають на формування територіальної громади, яка повинна володіти фінансовими, матеріальними та іншими ресурсами в обсязі, достатньому для ефективної реалізації завдань та функцій місцевого самоврядування, надання соціальних послуг населенню на рівні, передбаченому загальнодержавними стандартами [1]. Саме ці проблеми і обумовлюють актуальність теми роботи.

У сучасних умовах дедалі важливішою стає радикалізація реформ у секторі публічного управління України. Нинішній стан справ у цій сфері не може задовольняти суспільство. Особливо невідкладним є створення надійної, самодостатньої дохідної бази місцевих бюджетів [2].

Сучасні трансформаційні процеси в Україні визначають нові підходи до формування взаємовідносин у системі державного та місцевих бюджетів. Зміни, що відбуваються у вітчизняній економіці, характеризуються децентралізацією державного управління та необхідністю формування такої концепції державної фінансової політики, яка стала б чинником започаткованого економічного зростання. Це, насамперед, зумовлює створення на територіальному рівні сильних економіко-фінансових систем, здатних самостійно вирішувати локальні соціально-економічні проблеми, а також перенесення значного обсягу витрат (у першу чергу соціальних) на рівень адміністративно-територіальних одиниць, вирішення яких передбачає наявність стійких доходів місцевих бюджетів [3].

Питання децентралізації бюджетної системи України на сьогодні мають дуже важливе значення, адже фінансова децентралізація є однією із необхідних умов незалежності та життєздатності органів місцевої влади: децентралізація процесів прийняття рішень розширює можливості участі місцевої влади у розвитку підконтрольної їй території; фіскальна децентралізація сприяє ефективному забезпеченню суспільними послугами шляхом ретельнішого узгодження видатків органів влади з місцевими потребами й уподобаннями [

Але реалізація законодавчо закріпленого права кожного адміністративно-територіального утворення на економічну самостійність неможлива без наявності в органа влади власного бюджету і права його складання, затвердження та виконання без втручання ззовні. А це означає, що кожен орган влади повинен володіти своїми фінансовими джерелами, достатніми для організації управління економікою і соціальною сферою на своїй території.

Разом із тим він повинен володіти відносною самостійністю в управлінні податками та іншими обов’язковими платежами, що надходять до відповідного бюджету.

Тому саме місцевим бюджетам, як основній фінансовій базі органів місцевого самоврядування, належать особливе місце у бюджетній системі держави. Важлива роль відводиться місцевим бюджетам і у соціально-економічному розвитку території, адже з цих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров’я населення, засобів масової інформації; а також фінансуються різноманітні молодіжні програми, видатки на упорядкування населених пунктів. Саме з місцевих бюджетів здійснюються видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення населення [5].

На жаль, у цій ланці бюджетної системи зберігається безнадійно застарілий механізм централізованого регулювання вищестоящими органами доходів місцевих бюджетів. Це позбавляє місцеві органи влади фінансової самостійності, на довгі роки закріплює залежність розвитку місцевої економіки і соціальної сфери від можливостей вищих органів влади вирішувати проблеми, які стосуються певної території районів, міст, селищ і сіл [6].

Таким чином, сьогодні з особливою гостротою постає потреба у виробленні дієвого механізму, який визначав би нові принципи формування місцевих бюджетів, чітке розмежування функцій і повноважень усіх рівнів влади, а звідси — видатків кожного виду бюджету, і що найголовніше — доходів між різними ланками бюджетної системи. При цьому питання бюджетної політики, оподаткування і міжбюджетних відносин повинні розглядатись і вирішуватись комплексно, оскільки вони тісно взаємопов’язані, й жоден з елементів не може бути реформованим без урахування двох інших.

Для зміцнення позитивних тенденцій в економіці країни необхідно, щоб удосконалення податкової системи відбувалося шляхом поступового зниження податкового тягаря у процесі поетапної податкової реформи. Основними вихідними елементами цієї реформи мають бути такі: науково обґрунтована державна політика доходів, законодавче закріплення якої має бути відображене в Податковому кодексі; перетворення системи оподаткування у складову державного механізму регулювання розвитку пріоритетних галузей економіки; посилення інвестиційної та соціальної спрямованості податкової системи; зміни в системі оподаткування мають здійснюватись одночасно з реформуванням системи оплати праці, пенсійного забезпечення, вдосконаленням соціальної сфери; розширення неподаткових форм і методів мобілізації доходів бюджету за рахунок оренди державного майна, дивідендів від частки державної власності в акціонерних підприємствах, продажу державного майна; основу податкової системи мають становити прямі податки; непрямі податки повинні використовуватись лише у формі акцизів; застосування при оподаткуванні обґрунтованої диференціації ставок податків залежно від видів діяльності й розміру одержуваного прибутку або доходу; ліквідація податкових пільг, які сприяють перерозподілу доходів, деформують вартість показника в економіці та знижують конкурентоспроможність товаровиробників; умови оподаткування мають бути простими й зрозумілими для платника, податок має стягуватись у зручний для платника час і прийнятним методом; чітке розмежування податків, що зараховуються до державного і місцевого бюджетів, розширення прав органів самоврядування у сфері оподаткування; подальше впровадження та посилення ролі місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів [1]. 

Загальним проблемам організації та функціонування місцевих фінансів в Україні присвячені праці таких науковців як І.О. Драган, І.В. Зятковського , С.М. Клімової], С.В. Ковальчука, А.С. Криклій, І.О. Луніної, В.М. Опаріна, О. П. Орлюка, М.А. Ославського, Г.О. Партина, Д.В. Полозенка. 

Зарубіжний досвід функціонування місцевих фінансових інститутів вивчали такі фахівці як М.С. Камінська, О.Д. Лазор, С.І. Мацюра, Л.Р. та інші.

Питання функціонування, реформування і розвитку фінансових інститутів місцевого рівня досліджували такі науковці як В.І. Каща, В.В. Корніюк, Н.В. Логвінова.

Метою дослідження є розробка пропозицій щодо удосконалення функціонування місцевих фінансових інститутів в Україні.

Для вирішення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

1. опанувати теоретичні засади функціонування місцевих фінансових інститутів;

2. вивчити міжнародні стандарти організації місцевих фінансових ресурсів;

3. узагальнити зарубіжний досвід організації місцевих фінансів, у тому числі й місцевого оподаткування;

4. проаналізувати функціонування інституту місцевих податків в Україні;

5. визначити частку місцевих податків і зборів у структурі надходжень до бюджету міста Харкова;

6. запропонувати напрями реформування податкової системи;

7. розробити нові принципи формування місцевих бюджетів, урахувавши закордониий досвід.




Література:

1. Похоцька О. М. Місцеві податки і збори у забезпеченні фінансової самостійності органів місцевого самоврядування / О. М. Похоцька // Фінанси України. — 2003. — № 5. — С. 46-48.

2. Мамонова В. В. Особливості бюджетного процесу на місцевому рівні / В. В. Мамонова // Аспекти самоврядування. — 2004. — № 3 (24). —С. 19-22.

3. Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності : Постанова Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. № 1482 // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. — 2002. — № 5 : Державна та комунальна власність в Україні : зб. нормат.-правов. актів. — С. 133-138.

4. Майстренко О. Реформування податкової системи України як спосіб вирішення податкових колізій / О. Майстренко // Право України. — 2006 — № 2. — С. 38-40.

5. Криклій А. С. Фінансова система України в умовах глобалізації : тенденції, проблеми, перспективи / А. С. Криклій // Економіка та держава. — 2006. — № 2. — С. 14-16.

6. Майстренко О. Деякі питання вирішення колізій у податковому законодавстві України / О. Майстренко // Право України. — 2005. — № 9. — С. 95-99.




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота