ОПІР ЗМІНАМ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОПІР ЗМІНАМ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

30.11.2015 23:05

[Секція 2. Менеджмент]

Автор: Полях Марія Володимирівна, студентка, Нaцioнaльний тeхнiчний унiвeрситeт Укрaїни „Київський пoлiтeхнiчний iнститут”


Люди, що займаються інноваційною діяльністю, зобов'язані постійно щось міняти. Але Людина дуже часто прив'язується до певних умов - характеру виробництва, номенклатур і продукції, процессу роботи і т.д. При цьому якраз і виникає опір змінам, тобто інноваціям.

Підвищення економічної ефективності діяльності підприємств є ключовим завданням перетворень в перехідній економіці. Ця задача вирішується, насамперед, в ході розвитку і модернізації виробництва. Однак, чим масштабніші і радикальніші зміни, Тим більше ймовірність виникненняопору змінам, викликаних боротьбою старого і нового.

Серед бар'єрів, що перешкоджають інноваційним процесам, важливе місце належить організаційно-управлінських та соціально-психологічних обмежень. Саме ці обмеження нерідко служать причиною опору змінам [1].

Опір нововведенням викликає загрозу можливої зміни (зниження) соціального статусу працівників. Разом з новими технологіями і устаткуванням на підприємство приходять і нові (часто більш кваліфіковані і молоді) робочі і фахівці. Так, наприклад, впровадження нового прохідницького комплексу на одній з обстежених шахт, що призвело до повної зміни складу дільниці. З сусідньої (закрилася) шахти була запрошена бригада прохідників, які мають досвід роботи на новому обладнанні, а колишня бригада розформована.

Застосування нової техніки, як правило, закордонного виробництва, вимагає навчання і перенавчання персоналу, освоєння нових прийомів роботи та суміжних спеціальностей. У працівників відбувається болісна перебудова усталених способів діяльності, порушення стереотипів поведінки. На одному з деревообробних підприємств нами був зафіксований гострий соціальний опір змінам, причиною якого стало несприйняття робітниками нових норм виробничої діяльності. Ці норми диктувалися застосуванням нової технології і жорсткими реаліями ринкової економіки відбувалося зниження попиту на продукцію підприємства. Побоювання робітників Були викликані також і тим, що підвищення продуктивності праці в результаті застосування нової техніки може викликати скорочення чисельності персоналу [2].

Для великих промислових підприємств характерний інноваційний управлінський опір змінам при виборі стратегії розвитку виробництва. Він проявляється у зіткненні різних управлінських команд, зміна яких може відбуватися, наприклад, при процедурі банкрутства та введення зовнішнього управління.

Впровадження нового не дає гарантії на поліпшення виробництва - це завжди ризик, невизначеність. Побоювання невдачі в ряді випадків стаєне переборною внутрішньою перешкодою для керівництва підприємства. Крім того, здійснення нововведення викликає великий радіус вторинних, похідних змін. Обсяг цих наслідків може збільшити реальну трудомісткість і перевищити корисну значимість нововведення. Звідси зростання труднощів здійснення новацій, посилення ризику і відповідальності, що виражається в різних формах ухилення і опору їм.

Протиріччя між прагнення морганізації до стабільності і необхідністю змін розхитує усталені традиції. Психологічна втома людей, яка склалася за роки стрімких змін у суспільстві, служить серйозним бар'єром інновацій на окремо взятому підприємстві. Однак, тенденція прискорення зміни попиту на продукти, послуги безупинно і невблаганно тисне на виробництво, змушуючи його до модернізації.

Початок інноваційного процессу характеризується феноменом "спочатку гірше". Нововведення вимагають підвищеної напруги підприємства, витрат сил, часу, коштів. Нововведення вимагають "жертв", на які не завжди згоден трудовий колектив. В наших дослідженнях ми отримали як приклади успішного вирішення цієї проблеми, так і випадки "провалу" починань керівництва без підтримки більшості працівників підприємства [3].

Інноваційний опір змінам може виникнути не тільки "всередині" підприємства, але він може бути і чисто зовнішнім. Наприклад, коли невелике приватне підприємство стикається з великим монополістом на певному ринку товарів або послуг. Дуже часто, місцева Влада проводять (з різних причин) протекціоністську політику по відношенню до колишнім державним "монстрам". В умовах недобросовісної конкуренції малі інноваційні підприємства змушені або йти в "тінь", або відстоювати свої інтереси, йдучи на опір змінам з чиновниками.

Таким чином, процес модернізації промислових підприємств викликає особливий тип опір змінам – інноваційний опір змінам, основним змістом яких є зіткнення старого і нового.




Списoк лiтерaтури:

1. Бородкин Ф.М., Коряк Н.М. "Внимание: Конфликт!"- Новосибирск, 1989-164с.

2. Ворожейкин И.Е., Кибанов А.Я., Захаров Д.К. Конфликтология: чебник.- М.: Инфра-М, 2000—224с.

3. Дмитриев А. В. Конфликтология: Учебное пособие.- М.: Гардарики, 2000-320с.

____________________________

Науковий керівник: Жалдак Ганна Петрівна, Національний Технічний Університет України "Київський Політехнічний Інститут"

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота