ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ: ПРОБЛЕМИ ТА СИСТЕМА НЕОБХІДНОГО ЗАСТОСУВАННЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ: ПРОБЛЕМИ ТА СИСТЕМА НЕОБХІДНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

01.12.2015 23:36

[Секція 8. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка]

Автор: Бондарчук Людмила Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту та адміністрування, Вінницький торговельно-економічний інститут Київського торговельно-економічного університету; Мельничук Юлія Миколаївна, студентка обліково-фінансового факультету, Вінницький торговельно-економічний інститут Київського торговельно-економічного університету


Проблема децентралізації влади на сьогодні є надзвичайно актуальною, особливо для України, зважаючи на ситуацію, яка склалася в нашій державі. Децентралізація влади в Україні є на даний момент першочерговим завданням. Першим кроком до децентралізації було прийняття першого з пакету «децентралізаційних законів» – Закон України «Про співробітництво територіальних громад» 17 червня 2014 року Верховною Радою України.

На даному етапі розвитку України дуже важливо, щоб реформа почала втілюватись швидко і ефективно. Адже від неї залежить успіх усієї програми реформ, потрібних Україні. Чимало дискусій і суперечок у суспільстві щодо цієї реформи. Тому доцільно пояснити, що являє собою пакет реформ і що вони дають Україні.

Вивченням даного питання займалися велика кількість дослідників. Серед вітчизняних науковців, які досліджували це питання були: Г. Макаров, О. Бабінова, М. Баймуратов, Т. Безверхнюк, З. Варналій, І. Грицяк, М. Долішній, В  Кампо, В. Керецман, О. Клинченко, Р. Колишко, І. Коліушко, О. Копиленко, В. Кравченко, А. Лелеченко, С. Максименко, П. Мартиненко, Ю. Наврузов, Н. Нижник, Н. Плахотнюк, О. Прієшкіна, С. Романюк, М. Харитончук, С. Максименко та ін.

Метою відповідних аналітичних досліджень є ознайомлення та детальний аналіз поняття «децентралізації». Науково-теоретичне обґрунтування сутності й особливостей децентралізації влади в системі державного управління та розкриття позитивних та негативних аспектів в умовах сьогодення.

Згідно з «Новим словником української мови», децентралізація – це система управління, при якій частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоуправління; розширення прав низових органів управління. [3]

Децентралізація є одним з визначальних принципів розвитку демократії в країнах Європейського Союзу і Ради Європи, основою їх регіональної політики. Даний принцип висвітлено у Європейській хартії місцевого самоврядування, Проекті Європейської хартії регіональної демократії і т.д., де подано інформацію про перерозподіл повноважень регіонам для ефективнішого використання внутрішнього потенціалу регіону та заохочення регіональних ініціатив, розподіл функцій і повноважень між різними рівнями влади. [1] Децентралізація є основною вимогою для держав, які прагнуть вступити в ЄС. Оскільки існує в Україні переважна більшість прихильників вступу до ЄС так і є ті хто не бажали ставати членами союзу, тому і ставлення до здійснення цієї реформи в суспільстві також різне.

Однією з основних причин децентралізації місцевої влади в Україні є досвід європейських країн, а саме те, що місцеві проблеми можуть ефективно вирішуватись лише на місцевому рівні. Держава не може у повній силі вникнути у проблеми кожного села, вулиці чи двору. Шлях розвитку України передбачає розподіл повноважень та їх передачу на місця. З’являється можливість вирішувати місцеві проблеми на низовому, базовому рівня − рівні громад. Децентралізація передбачає забезпечення громад власними фінансовими ресурсами, які дозволять ці проблеми вирішувати.

Автор польської реформи децентралізації Єжи Регульський пояснив, що голова сільської ради не має над собою начальника і може розпоряджатися коштами громади та вирішувати, що він має робити. [4] Але будь-який орган місцевого самоврядування може діяти тільки в рамках закону і Конституції. Віддаючи в ході децентралізації повноваження, держава забезпечує одночасно ефективний контроль і зупиняє ті рішення, де місцеві органи влади виходять за межі своїх повноважень.

Повноваження, фінансові ресурси і контроль – це те, на чому базується ефективна модель місцевого самоврядування. Тому зусилля нашої влади зараз спрямовані на розвиток саме цих трьох напрямків. [4] Територіальні громади повинні бути здатні взяти відповідальність за вирішення місцевих проблем, та, отримавши відповідні економічні інструменти,  мають заробити для себе необхідні ресурси. На жаль, картина розвитку села на сьогодні не втішна. Більшість наших сіл – дотаційні, вони не можуть заробити навіть на утримання сільської ради, а тому це позбавляє сільську владу будь-яких стимулів для розвитку. При теперішній системі управління, голова села може не виконувати свою роботу та при цьому отримувати належну зарплату з державного бюджету.

Заради збереження села були створені механізми об’єднання громад. Це дає певну мотивацію для розвитку цих територій. Звичайно і ця ідея мала своїх противників, так, як об’єднання громад провокує зменшення кількості робочих місць і більша частина молоді буде шукати шляхи заробітку в інших містах.

Процес об’єднання громад уже розпочався. Найбільше це явище помітне  в таких областях як: Дніпропетровська, Житомирська, Хмельницька, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Полтавська, Чернігівська і Рівненська, які уже прийняли плани формування спроможних територіальних громад на сесіях обласних рад, а ще дві – Луганська і Донецька затвердили плани рішенням військово-цивільних адміністрацій. Дані плани не змушують громади об’єднуватися, вони лише визначають їх можливі рамки. Для того щоб запобігти те, що залишаться територіальні громади, які не будуть приєднані до жодної іншої, було передбачено наявність такого плану на обласному рівні, як необхідна умова в Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». У Вінницькій області 17 березня 2015 року відбувся круглий стіл «Формування спроможних громад − місцевий вимір», організований Вінницькою обласною Асоціацією органів місцевого самоврядування. Для себе учасники круглого столу вирішили однозначно: «Вінницькі громади не об’єднуватимуться, допоки не матимуть гарантій від держави». Проте, громадам, які уже готові до об’єднання, передбачено доступ до тих повноважень і ресурсів, які уже сьогодні отримують міста, у яких повноцінна система місцевого самоврядування була сформована ще раніше.

Парламент прийняв зміни до Податкового та Бюджетного кодексів, які уже розширили фінансові можливості місцевого самоврядування, а в майбутньому дозволяють зробити економічно самодостатніми та спроможними і нові об’єднані громади. Податки, які передаються на місця, дозволяють збільшити місцеві бюджети, а громади уже матимуть право питати у свого керівництва, як ті розпоряджаються додатковими ресурсами. З іншого боку, громада, яка має на балансі значну кількість коштів і не змушена відсилати їх у Київ, має кращу мотивацію до роботи. Таким чином уже цього року всі обласні центри та міста обласного значення у змозі збільшити свої бюджети. Також змінився процес розподілу коштів між областями. В межах своєї квоти області подають на державне фінансування проекти стратегічного значення, які реалізуються знову ж таки на території громад.

Розглянемо якою стане система управління на місцях. Кількість та межі областей та районів не зміняться, основною територіальною одиницею стає громада, яка має голову та виконком. Села, які ввійшли до об’єднаної громади обирають старост, які входять до виконкому об’єднаної громади і виконують ті ж функції, які були в сільраді. Що стосується районів та областей України, то на їх території будуть обиратися районні та обласні ради, які будуть створювати виконкоми, що повинні замінити районні та обласні адміністрації. [4] Попередні спроби втілити процес децентралізації в Україні закінчувалися небажанням чиновників залишати кермо управління. Але на даний момент президент, Верховна Рада, Кабмін одноголосно прийняли рішення щодо необхідності децентралізації. Це хороша передумова для успіху.

Отже, на основі відповідних досліджень можна зробити висновки, що «децентралізація державної влади в системі державного управління» - це цілеспрямований процес, орієнтований на покращення державного управління, та включає в себе переміщення від вищих до нижчих рівнів органів державної влади і місцевого самоврядування, від керівника до підлеглого особливих повноважень, ресурсів та відповідальності у політичній, фінансовій і адміністративній сферах з метою виконання конституційно закріплених функцій держави.

Без децентралізації не буде розвитку ні в селах, ні в містах. Без цих змін ми не зможемо рухатися в Європу. А отже ми не зможемо забезпечити належну якість життя громадянам без впровадження повноцінного місцевого самоврядування європейського зразка.




Література:

1. Безверхнюк Т. М. Роль принципів «європейського регіоналізму» в організації вітчизняної системи регіонального управління [Електронний ресурс] / Т. М. Безверхнюк – Режим доступу до ресурсу: www.oridu.odessa.ua/news/bok/.

2. Камінська Н. В. Децентралізація влади і досвід її проведення у зарубіжних державах / Н. В. Камінська. // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України [Текст] : Збірник наукових праць / Засновник: Інститут законодавства Верховної Ради України. – 2014. – №4. – С. 35–40.

3. Яременко В. В. Новий словник української мови / В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. – Київ: «Аконіт», 2007.

4. Навіщо нам децентралізація? [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.pravda.com.ua/articles/2015/06/22/7072007/?attempt=1.

5. Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) [Електронний ресурс]. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=...




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота