МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

07.12.2015 21:35

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Данюк Катерина Володимирівна, аспірант, Житомирський національний агроекологічний університет


Формування конкурентоспроможного агропродовольчого потенціалу є пріоритетним стратегічним завданням будь-якого підприємства агропромислового комплексу. Серед головних факторів, що сприяють успішній діяльності підприємств, можна  виділити їхнє вміння  об’єктивно оцінювати свої виробничі можливості з метою найповнішого їх розкриття у майбутньому.

Для визначення сутності та оцінки агропродовольчого потенціалу підприємства необхідно визначити методологічну основу даного поняття. Ключовим при цьому є з’ясування окремо категорії «потенціал» та категорії «агропродовольчий потенціал».

В економічній літературі не існує однозначного трактування поняття «потенціал». Потенціал підприємства, з одного боку, це абстрактна економічна категорія, що є наслідком взаємодії всіх елементів економічних відносин не лише наявних, а й прихованих, проте здатних відбутися, а з іншого – це економічна основа, реальна сила розвитку підприємства, що характеризується системою показників, які відображають не лише наявні ресурси, а й їхні резерви, котрі можуть бути використані за певних умов [1].

Достатньо широкого використовується поняття «виробничий потенціал» на підставі ресурсного підходу. При цьому відокремлюються дві ресурсні позиції: по-перше, потенціал підприємства являє собою сукупність ресурсів без врахування їх взаємозв’язків та участі у процесі виробництва; по-друге, потенціал підприємства трактується як сукупність ресурсів, здатних виробити певну кількість матеріальних благ.

«Агропродовольчий потенціал» в економічній науці розглядається на макро- та мікро- рівнях. Варто зазначити, що проблема визначення агропродовольчого потенціалу на рівні  підприємства  практично не досліджена.

А. Е. Юзефович опозиціонує агропродовольчий потенціал  як стратегічний ресурс національної безпеки, що вимагає цілеспрямованого, на сучасній технологічній основі підходу до його формування [2]. На мікрорівні

Л. Д. Павловська визначає виробничий аграрний потенціал  як сукупність виробничих ресурсів, що знаходиться у розпорядженні підприємства. До них відносяться земля, трудові ресурси та виробничі фонди [3].

Заслуговує на увагу визначення агропродовольчого потенціалу сільськогосподарських підприємств, сформоване Харченко Г.А., як сукупність організаційно-економічних можливостей, виробничих ресурсів та фінансових джерел суб’єкта господарювання, які спрямовані на виробництво оптимально можливого обсягу продукції рослинництва і тваринництва для подальшого споживання її населенням (країни чи конкретного регіону) у свіжому та переробленому вигляді [4].

Єрмаков О.Ю. та Харчеко Г.А. переконані в тому, що агропродовольчий потенціал, як правило, виражають стосовно підприємства і він є складовою частиною іншого, більш широкого поняття – економічного потенціалу, що представляє собою сукупну здатність національного господарства виробляти промислову і сільськогосподарську продукцію, який визначається кількістю трудових ресурсів і якістю їх підготовки, обсягом виробничих потужностей промисловості, виробничими можливостями сільського господарства [5].

Дані вчені також стверджують, що агропродовольчий потенціал сільськогосподарського підприємства як економічну систему можна розглядати відносно наступних концепцій: ресурсної концепції (сукупність ресурсів, які забезпечують виробництво агропродовольства, та зв’язків між ними); функціональної (поєднання функцій, які забезпечують виробництво та переробку сільськогосподарської продукції); ресурсно-цільової (сукупності ресурсів та можливостей щодо досягнення певних результатів у виробництві сільськогосподарської продукції, яка йде на споживання).

Отже, агропродовольчий потенціал застосовується  з точки зору сукупних можливостей суб'єкта господарювання в аграрній сфері, вдалий розвиток та використання  якого є фактором забезпечення прибутковості та стабілізатором  антикризового розвитку підприємства.  А тому  визначення даного поняття заслуговує на особливу увагу.




Література:

1. Калінеску Т. В. Стратегічний потенціал підприємства: формування та розвиток [Текст] // Монографія / Т. В. Калінеску, Ю. А. Романовська, О.Д. Кирилов. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. – 272с.

2. Відтворення та ефективне використання ресурсного потенціалу АПК (теоретичні і практичні аспекти) / [Трегобчук В., Юзефович А., Крисанов Д. та ін.]; відпов. редактор акад. УААН В. М. Трегобчук. – К. : Ін-т економіки НАНУ, 2003. – 259 с.

3. Павловська Л. Д. Економіка підприємства : навч.-метод. пос. [для сам. вивч. дисц.] /Л. Д. Павловська. – Житомир : ДВНЗ ДАЕУ, 2009. – 630 с.

4. Харченко Ганна Анатоліївна. Агропродовольчий потенціал сільськогосподарських підприємств: автореф. дис. канд. екон. наук / Г. А. Харченко. – Київ, 2013 . – 21 с.

5. Єрмаков О.Ю., Харченко Г.А  Методологічні засади формування агропродовольчого потенціалу сільськогосподарських підприємств/ Єрмаков О.Ю., Харченко Г.А // Сталий розвиток економіки (Всеукраїнський науково-виробничий журнал)   - 2012. - №5.- С. 78-81.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота