ШЛЯХИ НАРОЩЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОФЕСІЙНИХ ФУТБОЛЬНИХ КЛУБІВ ЄВРОПИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ШЛЯХИ НАРОЩЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОФЕСІЙНИХ ФУТБОЛЬНИХ КЛУБІВ ЄВРОПИ

02.03.2016 14:22

[Секція 10. Світова економіка та міжнародні економічні відносини]

Автор: Кошеваров Олексій Леонідович, аспірант кафедри міжнародної економіки Київського національного економічного університету


УДК 339.9:338.467.6

Ключовою особливістю економіки спорту в ХХІ столітті в умовах глобалізації стало залучення до міжнародних економічних відносин таких суб’єктів, як професійні футбольні клуби. Сучасний професійний футбольний клуб – це підприємство, яке надає розважальні, рекламні та інші послуги, створює робочі місця та додану вартість, здійснюючи вплив на економічний розвиток країн. 

Однак, економічна конкуренція в професійному футболі відрізняється від інших галузей. Якщо ймовірність виграшу якоїсь команди наближається до одиниці, доходи від продажу квитків істотно падають, як наслідок, кожна команда не має економічного стимулу для того, щоб мати велику перевагу в грі в порівнянні з іншими командами ліги. Одна ключова функція ліги як організатора і регулятора – забезпечити, щоб жодна команда не мала занадто великої сили на ринку або надмірного домінування. Тому ліга націлена на перешкоджання монополії та підтримання конкурентного балансу, який досягається шляхом ряду обмежень на ринку праці та перерозподілу доходів від продажу прав на трансляцію чемпіонату. Роль ліги, яка полягає в задоволенні колективних інтересів всіх клубів перебуває в прямому конфлікті із задоволенням індивідуальних інтересів щодо максимізації прибутку найбільш успішних клубів, які без існування обмежень, будуть більш прибутковими. Кожен окремий клуб має ціль максимізувати спортивний успіх і в результаті отримати економічні вигоди від телебачення, спонсорства і відвідуваності.  

В розробці економічної моделі футбольної команди на основі економічної теорії фірми Слоан в 1971 піднімає питання відповідності цільової функції максимізації прибутку для власників англійських футбольних команд, оскільки прибуткові англійські футбольні клуби є переважно виключенням. Слоан розробляє модель, засновану на цільовій функції максимізації корисності за обмежень фінансової платоспроможності [1]. За умови, коли ціллю футбольного клубу є не максимізація прибутку, а максимізація перемог, він буде прагнути заробляти більше, але водночас і витрачати більше, оскільки це створює можливості до залучення більш сильніших гравців. Більш сильніші гравці збільшують шанси на перемогу в лізі, а перемога в лізі створює можливості для зростання доходів за рахунок здобуття прихильності вболівальників. Отже, конкурентоспроможність футбольного клубу – це рівень компетенції футбольного підприємства щодо ефективного використання власних та залучених ресурсів в умовах конкурентного ринку.

Сектор європейського клубного футболу демонструє постійно зростаючу тенденцію, навіть під час економічної кризи 2008-2009 рр. Сукупний обсяг доходів європейських футбольних клубів з 2002 року збільшився вдвічі і оцінюється в майже 16 млрд. євро, з яких близько половини приходиться на 30 найбільших клубів із 716 клубів вищих дивізіонів 54 національних асоціацій. Середньорічне зростання ринку з 1996 року складає 9,5%. Часта найбільшого клубу Реал Мадрид на ринку за 2014 рік склала близько 3,5%, що свідчить про високий рівень конкуренції в галузі. Серед 30 найбільших клубів за часткою на ринку 12 клубів з Англії, 6 з Німеччини, 5 з Італії, 3 з Іспанії, 3 з Франції і 1 з Росії [2]. При цьому клуби конкурують між собою як на національному рівні, так і міжнародному, а кількість конкурентів завжди обмежена, проте структура змагань передбачає щорічну заміну конкуруючих клубів в найвищих дивізіонах відповідно до системи підвищення/вильоту. Найбільший національний ринок за обсягом доходів та найбільший рівень конкуренції спостерігається в Англії. Найбільший серед 20 клубів англійської Прем'єр-ліги клуб Манчестер Юнайтед займає лише 14% національного ринку. Такий розвиток ринку англійських клубів обумовлений найбільшим рівнем доходів ліги від продажу прав на трансляції та більш-менш рівномірним їх розподілом між клубами, відповідно до якого перший клуб ліги отримує на 53 % більше, ніж останній, що підтримує конкурентний баланс і стимулює максимізацію перемог кожного клубу [3].     

Серед основних джерел доходів футбольного клубу можна виділити доходи від: продажу прав на трансляції, відвідуваності матчів, спонсорства і реклами. В залежності від рівня розвитку внутрішнього ринку частка кожного джерела доходів футбольних клубів в різних країнах варіюється. Наприклад, в структурі доходів українських футбольних клубів в середньому доходи від продажу квитків складають 2 %, від продажу прав на трансляції 4%, від спонсорства – 53%. В той час як в структурі доходів англійських футбольних клубів в середньому доходи від продажу квитків складають 18%, доходи від продажу прав на трансляції 49%, доходи від спонсорства і реклами 19%[4]. На рівень доходів від відвідуваності впливає ряд факторів, серед яких успіх виступів команди, місткість стадіону, чисельність місцевого населення та його купівельна спроможність, популярність та історія клубу. 

Прикладом нарощення конкурентоспроможності клубу за рахунок збільшення відвідуваності матчів може бути Арсенал Лондон , який інвестував у будівництво нового стадіону, місткість якого була майже вдвічі більше, ніж попереднього стадіону Хайбері. Такий крок дозволив після введення в експлуатацію нового Стадіону Емірейтс в 2006 році підвищити доходи від відвідуваності на 125 % з 44 млн. фунтів стерлінгів до 90 млн. На сьогодні Арсенал є одним з лідерів за доходами від відвідуваності, оскільки клуб має найвищі ціни на квитки в чемпіонаті. Також клуб продав право на назву стадіону авіакомпанії Флай Емірейтс в рамках спонсорського контракту, що приносить додатковий дохід. При цьому на місці колишнього стадіону був побудований житловий комплекс, який дав дохід в розмірі 23,8 млн. фунтів стерлінгів [5]. Іншим сучасним прикладом є клуб Манчестер Сіті, який з часом очікує отримати економічні вигоди від розширення місткості нинішнього стадіону Етіхад на 35% [6].     

Нарощення конкурентоспроможності клубів за рахунок продажу прав на трансляцію залежить від розвитку медіа ринку в країні, від популярності та цікавості чемпіонату. Найчастіше продаж прав на трансляцію чемпіонату здійснюється лігою, а отримані доходи розподіляються між клубами в залежності від зайнятого місця та інших факторів. Зокрема, англійська Прем'єр-ліга уклала рекордну угоду щодо продажу прав на трансляцію на три наступні сезони в розмірі 5,1 млрд. фунтів стерлінгів, що значно підвищить конкурентоспроможність англійських футбольних клубів в порівнянні з іншими європейськими клубами [7].  

Окрім доходів від трансляцій та квитків клуби мають можливість ототожнювати функцію максимізації перемог в європейських змаганнях з функцією максимізації доходів, що передбачає призові за перемогу в окремому матчі, вихід в наступний раунд змагань, перемогу в турнірі тощо. Тому для найсильніших команд національної першості є стимул використовувати найкращих гравців, щоб ефективно конкурувати на європейському рівні, що в свою чергу спричиняє погіршення конкурентного балансу в національних лігах. Подальше падіння доходів слабших команд у внутрішній лізі може зрештою загрожувати їх існуванню та підвищити можливість потрапляння провідних команд до змагань на європейському рівні. 

Однією з особливостей розвитку сучасного клубного футболу став процес транснаціоналізації футбольних підприємств. Яскравим прикладом футбольної корпорації можна назвати Сіті Футбал Груп ЛТД, що поєднує чотири професійні футбольні клуби: Манчестер Сіті в Англії, Нью-Йорк Сіті в США, Мельбурн Сіті в Австралії та Йокогама Ф-Марінос в Японії, а також ряд дитячих академій по всьому світу, які готують гравців для цих клубів [8]. Дані клуби не зустрічаються між собою в рамках змагань, тому не є конкурентами, а сприяють поширенню глобального бренду групи. 

Проаналізувавши футбольний клубний рейтинг УЄФА, який складається на основі виступів клубів в єврокубкових змаганнях, та порівнявши з рейтингом клубів за рівнем доходів, можна зробити висновок, що окрім успішного виступу в змаганнях, існує ряд інших факторів, що впливають на конкурентоспроможність футбольних клубів [9]. Манчестер Юнайтед займає лише двадцяту сходинку в клубному рейтингу УЄФА, але другу в рейтингу клубів за рівнем доходів [2], що дає змогу пов'язати рівень доходів з брендом футбольного клубу. Розвиток брендів футбольних клубів, широка аудиторія глядачів, освітлення футбольних змагань засобами масової інформації сприяють залученню спонсорів, яким футбольні клуби надають рекламні послуги у вигляді розміщення назви компанії на футболках, бордах стадіону тощо. Цінність бренду футбольного клубу Манчестер Юнайтед дало змогу в 2014 році укласти найбільші угоди з титульним спонсором Дженерал Моторз (Шевроле) на річну суму близько 70 млн. дол. США та технічним спонсором Адідас на річну суму близько 75 млн. фунтів стерлінгів [10].      

Одним із джерел доходів, які сприяють нарощенню конкурентоспроможності клубу є доходи від продажу футболістів. Однак, дане джерело є непостійним, оскільки клуб не може кожного року продавати футболістів на однакову суму. За 2014 рік найбільше доходів від продажу футболістів отримав Тоттенхем Хотспур в розмірі 137 млн. євро, що склало 63% від усіх доходів клубу [2]. Найбільші клуби переважно більше витрачають, ніж заробляють на трансферах, але для середніх клубів виховання власних талантів та перепродаж футболістів може стати основним фактором нарощення конкурентоспроможності.  

Ефективність функціонування підприємства, в тому числі і футбольного клубу, в умовах конкурентної боротьби обумовлюється здійсненням постійного моніторингу позицій на ринку, дослідженням сильних та слабких сторін власної господарської діяльності і конкурентів, здатністю пристосовуватись до змін ринкової кон'юнктури та раціонально використовувати власні економічні ресурси. Команда є складовою бренду футбольного клубу, який охоплює не просто юридичну особу, що здійснює господарську діяльність в сфері спорту, а й певні традиції, історію перемог, кількість завойованих трофеїв, кольори, символи, цінності, місто походження, історичні постаті клубу тощо. Уболівальник ототожнює себе разом із всіма складовими бренду, а тому прихильність фанів і є показником не тільки попиту на розважальну послугу, а й на всі інші продукти, виробництво яких пов'язано з брендом футбольного клубу. Тому в нарощенні міжнародної конкурентоспроможності футбольні клуби намагаються розвивати глобальний бренд з метою виходу на нові ринки збуту та здобутті прихильності фанів з інших країн.




Список використаних джерел:

1. Sloane, P. (1971), ‘The economics of professional football: the football club as utility maximiser’, Scottish Journal of Political Economy, 17, 121-146;

2. Сравнительный отчет по лицензированию клубов за 2014 финансовый год «Ландшафт европейского клубного футбола»;

3. Premier League Season Review 2014/2015 [Електронний ресурс]: режим доступу - http://review.premierleague.com/2014-15/pdf/Premier_League_Season_Review_1415.pdf

4. “Club licensing 10 years on”, 2015, UEFA, Nyon;

5. Arsenal Holdings PLC Statement of Accounts and Annual Report 2006/07

6. MANCHESTER CITY ANNUAL REPORT 2012–13;

7. Deloitte Annual Review of Football Finance 2015;

8. City Football Group Structure [Електронний ресурс]: режим доступу - http://mediazone.cityfootball.com/grid-item/city-football-group-structure-2/ 

9. UEFA rankings for club competitions [Електронний ресурс]: режим доступу - http://www.uefa.com/memberassociations/uefarankings/club/

10. Manchester United Plc 2014 Annual Report on Form 20F [Електронний ресурс]: режим доступу - http://ir.manutd.com/~/media/Files/M/Manutd-IR/Annual%20Reports/manchester-united-plc-20f-20141027.pdf



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота