ПІДХІД ДО ВИБОРУ ПАСАЖИРАМИ ШЛЯХУ ПРЯМУВАННЯ У СИСТЕМАХ МІСЬКОГО ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПІДХІД ДО ВИБОРУ ПАСАЖИРАМИ ШЛЯХУ ПРЯМУВАННЯ У СИСТЕМАХ МІСЬКОГО ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ

25.04.2016 14:32

[Секція 9. Логістика і транспорт]

Автор: Копитков Денис Михайлович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри транспортних технологій, Харківський національний автомобільно-дорожній університет


Належне функціонування міського пасажирського транспорту (МПТ) є важливішим чинником сталого соціально-економічного розвитку будь-якого сучасного міста України. МПТ сприяє здійсненню основної частки жителів міст поїздок (до 90 %) та забезпечує транспортні зв'язки населення з місцями прикладення праці, побутового обслуговування та відпочинку. 

МПТ являє особливий інтерес для вивчення, оскільки його функціонування супроводжується не тільки економічним, але і значним соціальним ефектом. Взаємний зв'язок економічного і соціального ефектів визначається тим, що економічний ефект є матеріальною основою соціального, а зростання соціального ефекту створює кращі умови для зростання економічного ефекту, тобто підвищення продуктивності та інших техніко-економічних показників в будь-якій області прикладення праці. 

Проте, сучасна практика організації перевезень пасажирів у містах дуже часто виключає з розглядання пасажира як основного елемента систем МПТ, думка та поведінка якого є визначальними у роботі та подальшому розвитку цього виду транспорту, що призводить до певних недоліків, основними з яких є: 1) відсутність об’єктивної інформації про попит на перевезення у населення; 2) відсутність думок або інформації щодо ставлення існуючих чи потенційних пасажирів до параметрів транспортного обслуговування і можливих напрямків підвищення його якості; 3) як наслідок, прийняття науково необґрунтованих, до того ж, часто "непрозорих" управлінських рішень відповідними органами міського самоврядування щодо організації роботи МПТ на директивній або інтуїтивний основі.

Таким чином, за сучасних ринкових умов, у яких незалежно від галузі матеріального або нематеріального виробництва основним об'єктом вивчення має виступати споживач [1 – 4], постає завдання відшукування параметрів та напрямків підвищення якості транспортного обслуговування саме з точку зору пасажира.

Одним з головних та найбільш складних завдань є визначення поведінки пасажира в транспортній системі [2], оскільки результатом певної сукупності дій великої кількості індивідуумів в межах такої системи є саме утворення пасажирські потоків, які МПТ має обслуговувати найякісніше. Підходи, засновані на маркетинговому вивченні поведінки і, як наслідок, попиту споживачів [1, 3, 4], є не завжди прийнятними, оскільки, не дивлячись на спробу математичного опису [3], використовують скоріш якісні, ніж кількісні характеристики товару або послуги, майже не пояснюють випадкову природу вибору споживача, його ставлення до окремих складових товару чи послуги, які є підґрунтям для прийняття кінцевого рішення.

Серед досліджень, в яких робиться спроба пояснити поведінку пасажира у транспортних системах міст, можна виокремити наступні, що узагальнюють множину вже існуючих підходів. У калібрувальних моделях [5] для оцінки вибору шляху прямування часто використовується лише один показник, наприклад, час або відстань сполучення. У роботі [6] ймовірність вибору є прямо пропорційною провізним можливостям парку транспортних засобів на окремому маршруті. Обидва підходи поєднує загальний недолік – під час вибору шляху прямування пасажир аналізує не один, а сукупність або комбінацію чинників (час поїздки, тариф, наповнюваність транспортного засобу й т.і.), які впливають на підсумковий вибір [2, 5]. Автори дослідження [7] вважають, що доцільність вибору маршруту руху у системі МПТ має визначатися, виходячи з вартісної оцінки транспортної втоми, яка утворюється внаслідок поїздки. Складність підходу визначається використанням спеціального медичного обладнання для виміру серцевого ритму як одного з головних показників втоми. 

Одним з найбільш прийнятних методів отримання попередньої інформації щодо переваг пасажира та частоти користування певним шляхом прямування, який не потребує значних витрат часу й коштів на організацію дослідження, є метод анкетного опитування [8]. Його суть з деякими уточненнями [2] полягає у реєстрації фактичних варіантів шляху прямування пасажиром з дому на роботу протягом досить тривалого періоду часу, наприклад, робочого тижня. Перевагою методу є те, що він дозволяє визначити безпосередні емпіричні ймовірності вибору самим пасажиром певного шляху, параметри окремої поїздки, а також попереднє (можливо, суб’єктивне) ставлення пасажира до таких параметрів. 

Потім, за допомогою кореляційного та регресійного аналізу можна об’єктивно визначити найбільш значущі для пасажира параметри шляху пересування, їх чисельні значення та підібрати загальний вид моделі, що найбільш якісно описує привабливість або цінність певного шляху пересування. Під привабливістю шляху пересування ми пропонуємо розуміти  науково обґрунтовану сукупність параметрів поїздки (транспортних факторів), які для пасажира максимізують ефект від її здійснення.

Далі шляхом відношення привабливості і-го шляху пересування до суми привабливостей всіх шляхів, якими користався пасажир протягом періоду обстеження, можна визначити статистичну імовірність вибору і-го шляху пересування. Точність отриманої моделі відбувається через зіставлення статистичних та емпіричних ймовірностей та оцінку величини розходження за допомогою найбільш розповсюджених методів, наприклад, середньої похибки апроксимації, критерію знаків та ін. 

За допомогою наведеного підходу можливо з завданою точністю визначати величини пасажиропотоків за певними напрямками, тип та потребу у рухомому складі МПТ, оцінювати доцільність відкриття, закриття або коригування трас існуючих маршрутів, а також інші наслідки, які випливають зі зміни параметрів транспортного обслуговування для пасажирів. 




Література:

1. Поведение потребителей / [под общ. ред. О.Н. Романенковой]. – М. : Инфра-М, 2015. – 320 с.

2. Горбачов П.Ф. Сучасні наукові підходи до організації роботи маршрутного транспорту в містах: монографія / П.Ф. Горбачов. – Харків: ХНАДУ, 2009. – 196 с.

3. Машунин Ю.К. Теория и моделирование рынка на основе векторной оптимизации: монография / Ю.К. Машунин. – М. : Университетская книга, 2010. – 350 с.

4. Колесникова А.Ю. Модели поведения потребителей: возможности прогнозирования спроса / А.Ю. Колесникова // Сборник научных трудов НГТУ. – 2010. – № 1(59). – С. 117 – 122.

5. Грановский Б. И. Моделирование пассажирских потоков в транспортных системах / Б. И. Грановский // Итоги науки и техники. Серия "Автомобильный и городской транспорт". – М., 1986. – Т. 11. – С. 67 – 107.

6. Вдовиченко В.О. Ефективність функціонування міської транспортної системи : автореф. дис. на здобуття ступеня канд. техн. наук: спец. 05.22.01 "Транспортні системи" / В.О. Вдовиченко. – К., 2004. – 20 с.

7. Гюлев Н.У. О влиянии транспортной утомляемости на выбор пути следования / Н.У. Гюлев, Г.И. Фалецкая // Коммунальное хозяйство городов. – 2009. – № 88. – С. 272 – 275.

8. Рабочая книга социолога / [под ред. Г.В. Осипова]. –  М. : Либроком, 2009. – 480 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота