ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ

26.04.2016 22:09

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Комбаров Антон Геннадійович, студент, Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого


Після прийняття Цивільного кодексу України у 2003 році механізм відшкодування моральної шкоди почав удосконалюватися. Зокрема, у ст. 23 ЦК України закріплено положення щодо розміру моральної шкоди, який не залежить від розміру матеріальної, а також встановлено перелік того, у чому полягає моральна шкода. На сьогодні відшкодування моральної шкоди передбачають такі нормативно-правові акти: Закони України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", "Про захист прав споживачів", "Про інформацію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про вторське право і суміжні права" та інші.

Проте проблема відшкодування моральної шкоди, особливо в аспектів визначення її розміру є досить актуальною, оскільки немає єдиної концепції та єдиних механізмів призначення відшкодування та певної грошової суми за певний вид страждань. Тому, незважаючи на те, що даний вид позову набуває дедалі більшої популярності, на жаль, мають місце деякі зловживання особами, які високо та невиправдано оцінюють свої страждання. 

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб[2].

На практиці розмір відшкодування моральної шкоди при порушенні прав суд визначає залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди (якщо вина є підставою для відшкодування), а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.[1] Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і ділових стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Прикладом цього є узагальнена Верховним Судом України практика щодо розгляду справ про відшкодування моральної шкоди, яка знайшла своє відображення у Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди". Ця постанова є дещо застарілою, оскільки посилається на статті ЦК УРСР 1963 року, однак загальні її принципи можуть бути використані на практиці. Крім того, свої рекомендації щодо розміру відшкодування моральної шкоди запропонувало Міністерство юстиції України в Методичних рекомендаціях "Відшкодування моральної шкоди" відповідно до яких визначається, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового еквіваленту душевного болю, спокою, честі й гідності особи. Будь-яке відшкодування моральної шкоди не може бути адекватним дійсним стражданням, тому будь-який її розмір буде мати суто умовний вираз, тим більше якщо таке відшкодування стосується юридичної особи.[3]

У судах, що розглядають справи про відшкодування моральної шкоди особливої складності, доцільним є долучення спеціальних знань в галузі  психології і психіатрії, оскільки буває важко визначити міру фізичних і душевних страждань потерпілого. Досить поширеним доказом у справах про відшкодування моральної шкоди є висновки експертів-медиків щодо стану здоров'я позивача і обумовленості негативних емоційно-вольових переживань погіршення стану здоров'я. 

Однак не завжди позивач має змогу звернутися до відповідних фахівців. Відомості про те, що певна особа звернулася до психолога для обстеження або проведення експертизи будуть сприйняті більшістю оточення як свідчення про психіатричні проблеми цієї особи. Таким чином, особа, яка вже зазнала негативних емоційно-вольових переживань, знову піддається таким переживанням. Однак варто приєднатися до думки про те, що суд повинен з власної ініціативи призначати експертизу для встановлення суми відшкодування моральної шкоди у разі порушення права, а за наявності такої, витрачені кошти включати в стягнення з відповідача. Хоча це буде матеріальне дорогим, проте ефективним засобом для відповідача з огляду на можливість спроби повторити заподіяння шкоди такого роду. В іншому випадку, коли висновок експерта спростовує наявність моральної шкоди у разі порушення права, зазначені кошти суд повинен стягнути з позивача задля того, щоб в майбутньому він не зловживав гарантованим засобом захисту своїх прав. 

Підсумовуючи вищесказане, в першу чергу необхідно розробити принципи визначення розміру мінімальної і максимальної межі моральної шкоди. Це дасть можливість судам реально оцінити та призначити потерпілому відшкодування моральної шкоди. Тому, варто на законодавчому рівні детально конкретизувати порядок визначення психотравмуючої ситуації та присудження відшкодування, а також встановити механізм визначення його розміру.




Література:

1.Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 40–44. – Ст. 356.

2.Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 р. № 4.

3. Методичні рекомендації «Відшкодування моральної шкоди» (лист Міністерства юстиції України від 13 травня 2004 р.№ 35-13/797.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота