РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

27.04.2016 19:25

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Бережнюк Яніна Олександрівна, студентка юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету


Процес реформування органів прокуратури України має досить тривалу історію. Зокрема, ще на етапі вступу України до Ради Європи у Висновку Парламентської асамблеї Ради Європи №190 (1995) від 26 вересня 1995 року (щодо заявки України на вступ до Ради Європи) було зазначено, що роль та функції Генеральної прокуратури в Україні мають бути змінені (особливо щодо здійснення загального контролю за додержанням законності) шляхом перетворення цього інституту на орган, який відповідатиме стандартам Ради Європи (п.п. VІ п. 11) [1].

Прокуратура завжди мала особливий статус у системі органів державної влади України. Величезні повноваження в сфері кримінального переслідування, можливість втручання в бізнес діяльність та в судові процеси між приватними особами, а також великий арсенал видів тиску на судову владу – це наслідки розвитку прокурорської системи з кінця 1990-х років [2].

Реформа прокуратури – це найважливіше зобов'язання України, що було взято нашою державою при вступі до Ради Європи ще в 1995 році. З того часу Парламентська Асамблея Ради Європи, інші європейські інституції та високопосадовці не втомлювалися нагадувати українській владі про необхідність реформування прокуратури. Завдання реформи – створити демократичну, професійну та самоврядну систему органів прокуратури, що у своїх діяльності керується Конституцією, законами та провідними європейськими стандартами прав людини [2].

У липні 2015 року набув чинності новий Закон України «Про прокуратуру». Його називають революційним кроком у реформуванні системи органів прокуратури України.

Головною, хоча і спірною, перевагою Закону є відутність так званого «загального нагляду», який, по суті, залишався елементом «радянської системи прокуратури». «Загальнонаглядові» повноваження були потужним подразником для європейської спільноти і піддавалися гострій критиці як такі, що не відповідають демократичним стандартам. Венеціанська комісія, яка ревізувала цей закон, теж характеризувала їх як надмірні [3].

 До переваг належить створення двох органів прокурорського самоврядування – всеукраїнської конференції працівників прокуратури та Ради прокурорів. Також позитивним є запровадження Законом нового та прозорого добору кандидатів на посади місцевих прокурорів. Тобто, щоб працювати в органах прокуратури необхідно мати вищу освіту, відповідний стаж роботи, значні кваліфікаційні переваги над іншими кандидатами на посаду та пройти спеціальну підготовку [3].

Законом передбачено нову систему місцевих прокуратур, яка не у всіх випадках співпадає з адміністративно-територіальним поділом відповідної області, району, району у місті. По всій Україні налічувалось 638 районних, міських і міськрайонних прокуратур. Замість них функціонують 178 місцевих прокуратур,  які очолюють прокурори та їх заступники [3].

Позитивним в Законі є скорочення чисельності штату органів прокуратури із  18 500  до 15 000 осіб та збільшення заробітної плати працівникам (у 2015 році посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури  становив 10 мінімальних заробітних плат), що є одним із способів стимулювання працівників до належного виконання ними своїх обов’язків, забезпечує їх незалежність [3].

Крім цього Законом запроваджено чітку процедуру притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності шляхом створення нової інституції – Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яка має реальні повноваження не лише щодо проведення добору прокурорів на відповідні посади, а й стосовно розгляду скарг (заяв) про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення безпосередньо дисциплінарного провадження [3].

Разом з тим, прийнятий Закон містить і серйозні недоліки та суперечності, які потребують якнайшвидшого усунення або додаткової регламентації. Так, чи не найбільш істотним та суперечливим нововведенням є звуження сфери здійснення прокурорами функції нагляду у галузі дотримання прав і свобод людини і громадянина та законів з цих питань [4].

Отже, процес реформування органів прокуратури отримав гарний старт. Щодо недоліків, які, на жаль, мають місце у вказаному законі, сподіваємось, що вони «безболісно» будуть усунені шляхом внесення окремих змін до певних його положень [4].




Література:

1. Попович В. Найбільший позитив – закріплення припису про те, що прокурори підпорядковуються своїм керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру. /В. Попович // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua.racurs.ua/658-schodo-novogo-zakonu-ukrayiny-pro-prokuraturu-vid-14-jovtnya-2014-roku.

2. Малишев Б. Реформа прокуратури: останній крок. / Б. Малишев // [Електронний ресурс]. – Режим  доступу: http://www.pravda.com.ua/articles/2014/10/13/7040568/?attempt=1.

3. Новели нового Закону України «Про прокуратуру». Юридичний блог Юрист-Блог [Електронний ресурс]. – Режим  доступу: http://jurist-blog.com.ua/novelli-novogo-zakonu-ukra%D1%97ni-pro-prokuraturu.html.

4. Нова українська прокуратура: спроби аналізу. Юридичний журнал №4 2014. Видавнича організація «Юстініан». [Електронний ресурс]. – Режим  доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=4065.


_______________________


Науковий керівник: Береза Надія Вікторівна, старший викладач кафедри кримінального права та процесу юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету





Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота