ВІДМІННОСТІ МІЖ СКЛАДАМИ ЗЛОЧИНІВ, ЯКІ ПЕРЕДБАЧЕНІ СТ. 445 ТА СТ. 435 КК УКРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВІДМІННОСТІ МІЖ СКЛАДАМИ ЗЛОЧИНІВ, ЯКІ ПЕРЕДБАЧЕНІ СТ. 445 ТА СТ. 435 КК УКРАЇНИ

05.10.2016 13:56

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Поповичук Вячеслав Олександрович, здобувач вищої освіти ступеня доктора філософії, Київський університет права


Правильна кваліфікація дозволяє надати вчиненому відповідну негативну соціально-політичну оцінку, оскільки вона виступає важливою умовою дотримання законності у правозастосовній діяльності. Неправильна кваліфікація порушує принцип справедливості у кримінальному праві та сприяє винесенню незаконного вироку. Помилкова кваліфікація виражається здебільшого в застосуванні норми кримінального законодавства, існуючої для менш тяжкого чи навпаки більш тяжкого злочину, ніж вчинений насправді. Це у свою чергу тягне за собою призначення менш суворого або більш суворого покарання, що не сприяє поновленню соціальної справедливості, загальному і спеціальному попередженню.

Статтею 445 КК України визначено злочином – незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала. В контексті відмежування вказаного злочину від суміжних злочинів, необхідно звернути увагу на ст. 435 КК України якою встановлено, що злочином проти встановленого порядку несення військової служби являється незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею. Тобто назви злочинів фактично тотожні. Якщо законодавець використав одне й теж формулювання, виникає питання: в чому між ними різниця? Відповідь на це питання можна отримати проаналізувавши склад злочинів, які передбачені ст. ст. 435, 445 КК України. 

По-перше, слід зазначити, що ст. 445 поміщена в Розділ XX «Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку». Натомість, ст. 435 поміщено в Розділ ХІХ КК України «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби».  

Встановлення безпосереднього об’єкта злочину необхідне для виявлення характеру та ступеню суспільної небезпеки, а також правильної кваліфікації конкретного злочину. В.Я. Тацій зазначає, що правильне встановлення безпосереднього об’єкта злочину сприяє проведенню відмежування вчиненого діяння від суміжних злочинів. Якраз за цим елементом складу злочину і можна найточніше провести відмежування між подібними злочинами, оскільки це той елемент складу, який властивий тільки певному суспільно небезпечному діянню.

Складність досліджуваної проблеми і в тому, що на міжнародному рівні не існує чітких критеріїв змісту міжнародних злочинів і злочинів міжнародного характеру. Такі злочини часто називають «конвенційними злочинами», «кримінальними злочинами міжнародного характеру», «злочинами, що порушують міжнародний правопорядок» тощо. Цілком зрозуміло, що попри певну схожість названих термінів під ними часом розуміються різні види злочинів, а відповідно і різний ступінь визнання суспільно небезпечних діянь як злочинних при їх кваліфікації. Загальним об’єктом злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку виступають мир, безпека людства і міжнародний правопорядок. 

Відповідно до Проекту кодексу про злочини проти миру та безпеки людства ООН, кваліфікація будь-якої дії чи бездіяльності як злочину проти миру та безпеки людства не залежить від внутрідержавного права.

Тобто в злочинів, які передбачені ст. ст. 435 і 445 КК України різний об’єкт злочинну, на підставі якого здійснюється градації злочинів по розділам. 

По-друге, злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку юридично відрізняються від воєнних злочинів саме тим, що вони застосовуються не тільки в контексті «війна», тому що «час війни і миру для вчинення цих злочинів не має значення». 

Об’єктивна сторона злочину, який визначено ст. 435 КК України – незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею, характеризується такими основними положеннями щодо об’єктивної сторони: 

1) суспільно небезпечне діяння вчиняється в формі дії, а саме: носінні символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала особами, які не мають на це права або, які вийшли за межі наданого їм права; зловживанні прапорами чи знаками Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала; зловживанні пофарбуванням, присвоєним санітарно-транспортним засобам; 

2) це суспільне небезпечне діяння може бути інкриміновано за ст. 435 КК України тільки тоді, коли воно буде вчинене в умовах воєнного стану або особливого періоду, а також, коли місцем його вчинення буде в районі воєнних дій;

3) настання негативних наслідків та причинно-наслідковий зв’язок – не є обов’язковими ознаками об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 435 КК України.

Злочинам, які визначені ст. ст. 435 і 445 КК України притаманна така обов’язкова ознака об’єктивної сторони як предмет злочину – символіка Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала.

Об’єктивна сторона злочину, який передбачено ст. 445 КК України не характеризується такими обов’язковими ознаками, як: спосіб вчинення, обставини, час чи місце. Крім того, відповідно до ст. 13 КК України закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини  КК України. Тобто настання шкідливих наслідків та причинно-наслідковий зв’язок теж не є обов’язковими ознаками об’єктивної сторони злочину, який передбачено ст. 445 КК України.

Серед ознак суб’єктивної сторони, на основі яких можна відмежувати злочини, що передбачено ст.ст. 435, 445 КК України, слід звернути увагу на суб’єкт злочину. 

Суб’єктом злочину, який передбачено ст. 445 КК України є: фізична особа; осудна або обмежено осудна особа; особа, якій на момент вчинення злочину виповнилось 16 років (так як ч. 2. ст. 22 КК України не передбачено можливість притягнення особи віком від 14 до 16 років за вчинення злочину, який передбачено ст. 445 КК України). Разом з тим, суб’єктові злочину, який передбачено ст. 435 КК України притаманні усі ці ознаки.  

Виходячи з того, що формулювання назв злочинів фактично тотожне, виникає велика імовірність помилкової кваліфікації, яка виражається в застосуванні норми кримінального законодавства, існуючої для менш тяжкого чи навпаки більш тяжкого злочину, ніж вчинений насправді. Акцентовано увагу на спільних та відмінних ознаках, які притаманні злочинам, що передбачені т. ст. 435 та 445 КК України. Вбачається доцільним доповнення КК України, конкретизувавши ознаки злочину, який передбачено ст. 445 КК України.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота