ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

21.11.2016 08:22

[Секція 6. Екологічне право. Земельне право. Аграрне право]

Автор: Солоп Ігор Юрійович, студент 41 групи Полтавського юридичного інституту НЮУ ім. Ярослава Мудрого


Охорона навколишнього природного середовища, заходи щодо зменшення кількості викидів шкідливих речовин в атмосферу та забезпечення екологічної безпеки населення є головними завданнями всіх сучасних країн без винятку. З цією метою державами здійснюється реалізація самостійних заходів, спрямованих на забезпечення ефективної взаємодії природи і суспільства та раціонального використання природних ресурсів в межах своєї території.  

Але сучасне суспільство стикається не тільки з локальними проблемами довкілля, які можуть запобігти або вирішити окремі держави, а й з глобальними, складність і серйозність яких демонструє, що без консолідації зусиль світового товариства з ними якщо не неможливо, то вкрай важко боротися. З цією метою виникає таке явище як міжнародне співробітництво між державами для подолання глобальних екологічних проблем. Тим самим обумовлюється актуальність даної роботи, яка призначена визначити сутність такої співпраці.

Окремі аспекти міжнародного співробітництва у сфері охорони навколишнього природного середовища були досліджені у працях таких вчених як: О.С. Шимова,  Н.І. Андрусевич, С.М. Кравченко, Г.В. Ігнатенко, О. В. Задорожній, В.Ф. Савченко, Д.В. Зеркалов, М.О. Медведєва, В.А. Прошин та ін.

До найбільш серйозних із проблем, які чекають на людство у ХХІ ст., у порядку зменшення ступеня пріоритетності, вчені відносять: зміни клімату, дефіцит питної води, знеліснення, опустелювання, забруднення прісних вод, низьку якість управління природокористуванням, зменшення біорізноманітності, зростання та міграцію населення, зміну соціальних цінностей, утилізацію відходів, забруднення повітря [1, с.181].

Масштабність цих проблем підштовхнуло світове співтовариство до об’єднання зусиль у запобіганні та боротьбі з ними та обумовило появу поняття міжнародної співпраці у сфері охорони навколишнього природного середовища. Пропонуємо розглянути історію виникнення співпраці у галузі охорони довкілля, з’ясувати її сутність.

Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля почалося ще в ХІХ столітті. У 1875 році Австро-Угорщина та Італія прийняли декларацію про охорону птахів. У 1897 році Росія, США і Японія уклали угоду про охорону і спільне використання морських котиків у Тихому океані [1, с.183]. 

Після Другої світової війни у 1948 р. у Фонтенбло (Франція) було організовано Союз по захисту природи, який отримав статус міжнародного.Упроцесісвоєїдіяльностіосновнаувагаорганізаціїспрямовувалась на збереження і раціональне використання природних ресурсів. У 1956 році Міжнародний союз захисту природи перейменовано у Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП), який протягом багатьох років очолював світову природоохоронну діяльність. За період свого існування МСОП виконав велику роботу по підготовці рекомендацій у справі охорони рослин і тварин у різних частинах Земної кулі, взаємодії суспільства і природи в умовах швидкого розвитку господарських комплексів країн і зростання населення, особливо у слаборозвинених районах проживання[1, с.184]. 

Зазначимо, що міжнародну співпрацю у сфері охорони навколишнього середовища вперше як принцип було закладено у Стокгольмській декларації 1972 р. [3] та звучить він у ній наступним чином: «Міжнародні проблеми, пов'язані з охороною і поліпшенням навколишнього середовища, потрібно вирішувати в дусі співпраці всіх країн, великих і малих на основі рівноправності. Співпраця, заснована на багатосторонніх і двосторонніх угодах або іншій відповідній основі, надто важлива для організації ефективного контролю, запобігання, зменшенню і усуненню негативного впливу на навколишнє середовище, пов'язаного з діяльністю, що проводиться у всіх країнах, і ця співпраця потрібно організовувати таким чином, щоб в належній мірі враховувати суверенні інтереси всіх держав».

Потужним поштовхом до співробітництва у справі охорони довкілля на міжнародному рівні стала Конференція ООН з навколишнього середовища та розвитку в Ріо-де-Жанейро (саміт «Планета Земля» 1992 p.), на якій визначено програму дій «Порядок денний на XXI століття» («Agenda 21»), або, інакше кажучи, довгострокову стратегію сталого розвитку, яку схвалила міжнародна спільнота. Через п'ять років на дев'ятнадцятій спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН (23-28 червня 1997 р.) прийнято Програму дій з подальшого впровадження «Порядку денного на XXI століття» (Rio + 5). Всесвітній саміт зі сталого розвитку, що проходив у Йоганнесбурзі, ПАР (з 26 серпня по 4 вересня 2002 p.), за формулою саміту «Rio + 10», передбачав, з одного боку, його спадкоємність стосовно першого саміту в Ріо-де-Жанейро (1992 p.), а з іншого – аналіз досягнутого у світі за минулі 10 років і пошуки нових шляхів розвитку. Підсумковими документами Саміту стали політична Декларація і План дій [2, с. 377].

Таким чином, розглянуто історію та сутність міжнародної співпраці у сфері охорони навколишнього природного середовища. Міжнародна співпраця у сфері охорони навколишнього природного середовища розглядається як діяльність двох і більше держав, міжнародних організацій, яка спрямована на здійснення певних заходів  щодо збереження, охорони, захисту та відновлення чистоти і цілісності екосистеми Землі, що передбачені нормами міжнародного права.




Література:

1. Савченко В.Ф. Екологічні проблеми: світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього середовища/ Міжнародні економічні відносини: Науковий вісник ЧДІЕУ. – 2011. –  № 1 (9). – C. 18-188.

2. Микієвич М.М., Андрусевич Н.І., Будякова Т.О. Європейське право навколишнього середовища. Навчальний посібник. Львів, 2004. – 256 с.

3. Стокгольмська декларація по навколишньому середовищу від 16 червня 1972 р.// [Електронний ресурс].  – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_454.

___________________

Науковий керівник: Троцька Марина Василівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного, господарського та екологічного права Полтавського юридичного інституту НЮУ ім. Ярослава Мудрого

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота