КОРУПЦІЙНІ ЗВ’ЯЗКИ - НАЙНЕБЕЗПЕЧНІША СКЛАДОВА ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КОРУПЦІЙНІ ЗВ’ЯЗКИ - НАЙНЕБЕЗПЕЧНІША СКЛАДОВА ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

23.11.2016 10:56

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Сидорчук Владислав Васильович, студент 5-го курсу Інституту кримінальної юстиції Національного університету «Одеська юридична академія»


Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти організованої злочинності від 21 липня 1997 року визначає організовану злочинність як групову діяльність трьох чи більше осіб, яка характеризується ієрархічними зв'язками чи особистими відносинами, що дають можливість їх керівникам дістати прибуток або контролювати території і ринки, внутрішні і зовнішні,  за допомогою насильства, залякування чи корупції, як для продовження злочинної діяльності, так і для проникнення в легальну економіку. 

Варто погодитись із професором Аркушею Л. І., що організована злочинна діяльність - особливий вид кримінального промислу, здійснюваний злочинними організаціями, які мають відповідні поставленим злочинним цілям структуру, внутрішню організацію, управління і зовнішні зв'язки (у тому числі і корумповані), і реалізований шляхом планування і вчинення різних видів злочинів, як загальнокримінальної, так і економічної спрямованості (Аркуша Л. І. - Коррупция – элемент организованной преступной деятельности // Юрид. весник. – 2000. – № 2. – С. 118–121.).

Відповідно до ч. 4 ст. 28 Кримінального кодексу України, - злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (п'ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.

Варто відмітити, що організована злочинна діяльність є найбільш не безпечнішою за наявністю економічних, соціальних, правових, соціально-психологічних, індивідуально-психологічних і фінансових наслідків. У своєму розвитку вона набула якісно нових корупційних, високотехнологічних і транснаціональних ознак, стала підвищено життєздатною, стійкою, як до внутрішніх, так і до зовнішніх чинників та спроможною уникати і відволікати соціальний контроль, а також протидіяти спеціальним органам, що ведуть боротьбу із нею.

Часто корупцію й організовану злочинність пропонують розглядати в одному контексті, як надзвичайно близькі за змістом явища. Ряд вчених (зокрема, О. І. Гуров, О. В. Філімонов) схильні розглядати корупцію й організовану злочинність або ж як одне ціле, або як структурний елемент одне щодо іншого. Л. І. Аркуша вважає, що використання корумпованих зв'язків є обов'язковим елементом в діяльності організацій, які спеціалізуються на вчиненні злочинів в сфері економіки. Такої ж позиції дотримується О. Г. Кальман, який вважає, що організована злочинність у сфері економіки фактично не може існувати без підтримки і тісної взаємодії з владними структурами. На його думку, в українських умовах це значною мірою обумовлено потребою легалізації значних сум грошей, здобутих організованими злочинними угрупованнями в процесі своєї злочинної діяльності (Мірошник Ю.П. - Організаційно-правові заходи протидії корупції в органах державної влади та управління / [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/bozk/2007/16text/g16_13.htm ).

На встановлення і підтримання корупційних зв’язків із представниками центральних і місцевих органів влади виконавці ОЗД витрачають до 50% грошових коштів. За оцінками незалежних експертів останні знаходяться в діапазоні від кількох сотень мільйонів до десятків мільярдів гривень (В. С. Медведєв. Організована злочинна діяльність як загроза національній безпеці України / В. С. Медведєв // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - № 2 (1). – 2012. - С. 109).

Розглядаючи корупційні зв’язки як складову частину злочинної організованої діяльності, варто зазначити що вони відносно останньої виконують наступні функції:

1) інформаційну (злочинна організована діяльність отримує інформацію, яка необхідна їй для подальшого продовження злочинної діяльності: інформація про проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно злочинців чи отримання інформації стосовно майбутньої жертви);

2) забезпечує захисний механізм злочинної організованої діяльності (шляхом підкупу правоохоронних органів);

3) засобу досягнення цілей організованої злочинної організації;

4) форми легалізації організованої злочинної діяльності (дозволяє представникам організованої злочинної діяльності легальний соціальний статус (парламентаря, чиновника, громадського діяча), і також легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом.

Якщо ж характеризувати мету використання представниками злочинних організацій можливостей корупційних зв’язків, то вона полягає у тому, щоб:

- забезпечити надійне прикриття з боку владних структур злочинної діяльності;

- проникнути або розширити свою присутність у легальній економіці, політиці, правоохоронній та інших сферах;

- взяти під свій контроль найважливіші й найбільш прибуткові сфери соціального життя;

- створити систему нейтралізації соціального контролю над організованою злочинністю і забезпечення ухилення від передбаченої законом відповідальності лідерів та інших членів злочинних організацій;

- лобіювати свої інтереси в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;

- використовувати владні можливості для розправи зі своїми конкурентами по злочинній діяльності.

Корупція якісно змінює організовану злочинну діяльність, дозволяє їй не тільки існувати, а й зміцнювати свої позиції в суспільстві і державі. Небезпека використання корупційних зв’язків в організованій злочинній діяльності пов’язана також із тим, що остання крім ефективної протидії  щодо розкриття такої діяльності правоохоронними органами, лобіювання злочинних інтересів, а не нагальних потреб суспільства, в органах державної влади і місцевого самоврядування спотворює уявлення державних службовців і службових осіб щодо їхньої професійної діяльності, яка усіма можливими засобами сприяє функціонуванню злочинних організацій для отримання останніми надприбутку, замість сумлінного виконання покладених на них функцій з управління державою.

_________________________

Науковий керівник: Аркуша Лариса Ігорівна, доктор юридичних наук, професор, Національний університет "Одеська юридична академія"



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота