ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ ЯК ІНСТИТУТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ ЯК ІНСТИТУТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

03.03.2017 15:08

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Фомінова Андріана Олександрівна, магістр права, докторант спільної заочної докторантури МАУП / МКА, провідний спеціаліст департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації


Для ефективного державного управління важливе значення має дисциплінарна відповідальність державних службовців. Підвищення ефективності їх роботи тісно пов'язується з розумінням того, що кожний проступок, вчинений державним службовцем під час своєї професійної діяльності, має викликати відповідне реагування з боку компетентних осіб.

Аналізуючи дисциплінарну відповідальність державного службовця, варто звернути увагу на те, що на законодавчому рівні немає визначення поняття «дисциплінарна відповідальність». Його не містить ні чинний Закон України «Про державну службу» (2015 р.) [1] у частині, що регулює дисциплінарну відповідальність державних службовців, ні Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП) [2]. Новий Закон України «Про державну» службу» [1], незважаючи на спробу вдосконалити чинні законодавчі норми у сфері дисциплінарної відповідальності державних службовців, також не дає відповіді на це питання. У ньому наводиться лише окрема ремарка, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом (ст. 64). Однак розглядати це трактування як визначення поняття «дисциплінарна відпо¬відальність державного службовця» неможливо, оскільки в ньому йдеться насамперед про ототожнення понять «дисциплінарна відповідальність» і «дисциплінарне провадження». Варто зазначити, що в літературі з трудового права радянського періоду правова природа дисциплінарної відповідальності інколи трактувалась досить спрощено. Так, М.А. Тимонов відносив дисциплінарний вплив до різновиду державного примусу, оскільки він здійснювався керівництвом державних підприємств фактично від імені держави [14, с. 102]. Окремі автори дотримувались договірної теорії, визначаючи дисциплінарну відповідальність у загальнотеоретичному розумінні як обов'язок працівника відповісти перед роботодавцем за вчинене правопорушення та зазнати заходів впливу, які передбачені в дисциплінарних санкціях трудового права [11, с. 40]. Дисциплінарна відповідальність була предметом дослідження багатьох учених у галузі трудового права, і кожен із них наводив її поняття. Систематизуючи думки науковців, можна стверджувати, що А.А. Абрамова [3, с. 134] та Г.І. Угрюмова [15, с. 79] визначали дисциплінарну відповідальність як окремий вид юридичної відповідальності. А.С. Барабаш [5, с. 194],  Л.О. Сироватська [12, с. 135] та В.В. Форманюк [16, с. 195] розуміють дисциплінарну відповідальність як міру впливу, що застосовується до особи за вчинення дисциплінарного проступку. К.В. Коваленко [9, с. 235], Г.Г. Петришина-Дюг [11, с. 41] визначають дисциплінарну відповідальність як обов'язок працівника зазнати несприятливих наслідків за скоєння дисциплінарного порушення. Аналізуючи наведені думки дослідників, варто зауважити, що визначені поняття дисциплінарної відповідальності розуміються вченими в загальному вигляді та не називають особливості відповідальності окремих категорій  працівників з огляду на специфіку їх роботи. Так, залежно від джерел правового регулювання виокремлюють два види дисциплінарної відповідальності: загальну та спеціальну. Такий поділ обумовлюється трьома підставами: по-перше, включенням особи в той чи інший тип колективу; по-друге, належністю громадянина до організації певного виду (наприклад, особливо регулюється відповідальність працівників прокуратури, суддів та інших); по-третє, характером функцій, виконуваних особою в цій організації. Спеціальна дисциплінарна відповідальність працівників відрізняється від загальної дисциплінарної відповідальності більш широким змістом дисциплінарного проступку та більш суворими санкціями. Так, для певних категорій працівників вимоги морального змісту включено до їхніх трудових обов'язків [9, с. 234]. Це стосується, наприклад, державних службовців. З прийняттям нового Закону України «Про державну службу» зазначені вимоги морального змісту отримали назву професійної етики державного службовця, а порушення вимог такої етики було віднесено до дисциплінарних проступків. Відповідно, недотримання вказаних норм є підставою для притягнення такого працівника до дисциплінарної відповідальності. Найхарактернішими рисами спеціальної дисциплінарної відповідальності є такі: а) обмежена сфера й коло суб'єктів її застосування; б) специфічні заходи дисциплінарного впливу (зазвичай більш жорсткі стягнення); в) визначене коло суб'єктів, які можуть її застосовувати; г) особливий порядок накладення та оскарження дисциплінарних стягнень; ґ) наявність спеціальних нормативних актів. Таким чином, спеціальна дисциплінарна відповідальність - це окремий вид дисциплінарної відповідальності чітко визначених суб'єктів, які за вчинений дисциплінарний проступок у межах спеціальних нормативних актів можуть залучатись до більш жорстких заходів дисциплінарного впливу з особливим порядком накладення й оскарження дисциплінарних стягнень.

Вчені-адміністративісти прагнули виокремити особливості відповідальності державних службовців та розглядали дисциплінарну відповідальність як інститут адміністративного права. Так, як правовий інститут дисциплінарну відповідальність аналізують Л.Р. Біла-Тіунова [8, с. 277-278], Н.М. Вапнярчук [6, с. 101]. В.В. Зуй [4, с. 197], О.Ю. Оболенський [10, с. 267-268] визначають дисциплінарну відповідальність державних службовців через застосування заходів впливу за винні порушення правил державної служби. І.О. Картузова розуміє дисциплінарну відповідальність державних службовців як зазнавання державним службовцем позбавлень та обмежень особистого чи майнового характеру за здійснення дисциплінарного проступку або іншого порушення, за яке, згідно із законом, передбачається застосування заходів дисциплінарної відповідальності уповноваженими на те суб'єктами. При цьому вчена звернула увагу на необхідність розмежування дисциплінарної відповідальності в трудовому праві та дисциплінарної відповідальності в адміністративному праві. Дисциплінарна відповідальність державних службовців через специфіку державно-управлінської діяльності, яку вони здійснюють, на її думку, підлягає регулюванню нормами адміністративного права [7, с. 9-10]. На наш погляд, більш правильно, класифікувати дисциплінарну відповідальність державних службовців на відповідальність загального характеру (передбачену Законом України «Про державну службу» й КЗпП) та відповідальність особливого характеру - статутну (окрім зазначених нормативних актів, регламентується також статутами й положеннями). Дисциплінарна відповідальність є особливим елементом у структурі правової системи, важливим фактором, що забезпечує правомірну поведінку державного службовця під час виконання ним своїх повноважень. Вона характеризується наявністю власної підстави (дисциплінарного проступку), особливих санкцій (дисциплінарних стягнень), спеціального суб'єкта дисциплінарного проступку та суб'єкта дисциплінарної влади, який уповноважений застосувати дисциплінарне стягнення у встановленому порядку.

Таким чином, наведені поняття й особливості дисциплінарної відповідальності дають змогу сформулювати власну дефініцію поняття дисциплінарної відповідальності державних службовців та визначити низку її принципових особливостей. Отже, дисциплінарна відповідальність державних службовців - це застосування до державних службовців негативних заходів впливу особистого чи майнового характеру за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків або вчинення інших дисциплінарних проступків, що здійснюється уповноваженим суб'єктом згідно із чинним законодавством. Незважаючи на тотожність багатьох понять та інститутів, дисциплінарна відповідальність у межах трудового й адміністративного права має серйозні відмінності, наявність яких дає підстави для диференціації дисциплінарної відповідальності за суб'єктним складом та виділення двох окремих видів дисциплінарної відповідальності: загальної (трудової) і спеціальної (адміністративної). Дисциплінарна відповідальність державного службовця відрізняється від загальної трудової дисциплінарної відповідальності насамперед такими ознаками: 1) має особливий суб'єкт відповідальності (спеціальний). Суб'єктом дисциплінарної трудової відповідальності є працівник - головний суб'єкт трудового права, чиї відносини з роботодавцем регулюються нормами трудового законодавства. Суб'єктом дисциплінарної адміністративної відповідальності є головний індивідуальний суб'єкт адміністративного права - державний службовець. Ю.М. Старілов слушно зазначає: «Головна відмінність між державним службовцем і працівником полягає в тому, що особи, які перебувають на державній службі, на відміну від осіб, які перебувають у звичайних трудових відносинах, мають особливий публічно-правовий статус» [13, с. 17].

Отже, державно-службові відносини є переважно субординаційними, оскільки виникають у сфері державної служби, яка за свою сутністю є ієрархічною системою (ієрархія державних органів, ієрархія державних посад), тобто системою, якій притаманні насамперед влада й підпорядкування. З огляду на низку особливостей дисциплінарної відповідальності державних службовців порівняно із загальною дисциплінарною відповідальністю можна зробити висновок, що дисциплінарна відповідальність державних службовців є інститутом саме адміністративного права. Проблемою в цьому разі є відсутність нормативного констатування такої відповідальності. Вважаємо за доцільне чітко закріпити в національному законодавстві галузеву приналежність інституту дисциплінарної відповідальності державних службовців у відповідному систематизованому акті у сфері державної служби, а саме у Кодексі державного службовця (або, як варіант, в окремому Законі України «Про дисциплінарну відповідальність у сфері державної служби»).

 

Література:

1.Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19/page 

2.Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971 р. № 322-VIII  // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/.

3. Абрамова А.А. Дисциплина труда в СССР / А.А. Абрамова. - М.: Юрид. лит., 1969. - 176 с.

4. Адміністративне право України: [підручник] / [Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дяченко, В.В. Зуй та ін.] ; за ред. Ю.П. Битяка. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 544 с. 

5. Барабаш А.С. Общая теория права / А.С. Барабаш. - К.: Наук. думка, 2002. - 246 с. 

6. Вапнярчук Н.М. Актуальні питання дисциплінарної відповідальності дер-жавних службовців в Україні / Н.М. Вапнярчук // Форум права. - 2009. - № 3. - С. 100-104. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-3/09vnmcvu. pdf. 

7. Картузова І.О. Дисциплінарна відповідальність державних службовців : автореф. дис. ….канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; банківське право» / І.О. Картузова ; Одеська держ. юрид. академія. - О., 1999. - 18 с. 

8. Ківалов С.В. Публічна служба в Україні: [підручник] / С.В. Ківалов, Л.Р. Біла-Тіунова. - Одеса: Фенікс, 2009. - 688 с. 

9. Коваленко К.В. Загальна та спеціальна дисциплінарна відповідальність / К.В. Коваленко // Форум права. - 2008. - № 2. - С. 231-236. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/journals/FP/2008-2/08kk-vsdv.pdf. 

10. Оболенський О.Ю. Державна служба: [підручник] / О.Ю. Оболенський. - К.: КНЕУ, 2006. - 472 с. 

11. Петришина-Дюг Г.Г. Дисциплінарна відповідальність у трудовому праві: поняття та принципи / Г.Г. Петришина-Дюг // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія «Правознавство». - Чернівці: Рута, 2008. - Вип. 461. - С. 39-42. 

12. Сыроватская Л.А. Трудовое право: [учебник для вузов] / Л.А. Сыроватская. - М.: Высшая школа, 1995. - 254 с. 

13. Старилов Ю.Н. К вопросу о публично-правовом характере института государственной службы / Ю.Н. Старилов // Правоведение. - 1997. - № 1. - С. 17-33. 

14. Тимонов Н.А. Трудовой распорядок на предприятии / Н.А. Тимонов - М.: Велби, 1977. - 166 с. 

15. Угрюмова Г.І. Загальна характеристика дисциплінарної відповідальності і дисциплінарного проступку за українським трудовим правом / Г.І. Угрюмова // Право України. - 2005. - № 5. - С. 78-81. 

16. Форманюк В.В. Дисциплінарна відповідальність: теоретичний аналіз / В.В. Форманюк // Актуальні проблеми політики. - 2010. - Вип. 40. - С. 191-195. 

______________________

Науковий керівник: Моршнєв Євген Іванович, доктор наук в галузі права, професор, завідувач кафедри правознавства  Прикарпатського інституту ім. М. Грушевського МАУП (м. Львів)



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота