ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ПІДВИЩЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ПІДВИЩЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ В УКРАЇНІ

15.03.2017 13:32

[Секція 7. Податкова система. Бюджетна система]

Автор: Шапоренко Олена Олександрівна, аспірантка, Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління»


Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено мінімальну заробітну плату з 1 січня 2017 року в розмірі 3 200 гривень, що на 132,2 % перевищує її розмір на 1 січня 2016 року (дані розміщено у таблиці 1).

Таблиця 1

Динаміка мінімальної заробітної плати в Україні та інших економічних показників у 2012-2017 роках




 Джерело: побудовано автором  на основі [1, 2, 3, 4]

*- обраховано: лютий 2017 року до лютого 2016 року

**- дані за лютий 2017 року

Попри позитивні настрої серед деяких політичних сил щодо такого різкого росту мінімальної зарплати, які базуються більше на популізмі, ніж на реальних макроекономічних показниках, слід зазначити, що за нинішньої політичної та економічної ситуації в країні такий крок матиме чимало негативних наслідків, а саме:

1) повернеться давнє поняття «зрівнялівка» в оплаті праці працівників бюджетної сфери, оскільки тарифну сітку не змінено. Постановою КМУ від 28.12.2016 № 1037 «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» визначено, що з 1 січня 2017 року посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки установлюється у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року, тобто 1 600 гривень у 2017 році. Таким чином, до 11-го тарифного розряду включно всі посадові оклади становитимуть 3 200 гривень. Це означає, що посадовий оклад лікаря другої категорії і прибиральниці будуть однакові. В даній постанові зазначено про диференціацію заробітної плати шляхом надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, але все це керівники установ бюджетної сфери мають робити в межах існуючого фонду оплати праці і на свій розсуд;

2) збільшиться безробіття некваліфікованої робочої сили. Для тих, хто отримує мінімальну зарплату і доплату в «конверті» буде два варіанти – або роботодавець переведе частину «конверта» в офіційну зарплату і буде виплачувати збільшену суму в Пенсійний фонд (єдиний соціальний внесок) і в бюджет (податок на доходи фізичних осіб), або, що більш імовірно, переведе таких співробітників на неповний робочий день і «заощадить» на платежі державі. Для некваліфікованої робочої сили, яка не одержує зарплати в «конверті», варіанти гірші – або неповний робочий день, або звільнення;

3) збільшиться податковий тиск на малий бізнес і при цьому збільшиться розмір тіньової економіки;

4) зменшать субсидії малозабезпеченим громадянам, адже значно зростуть їх доходи юридично, хоч встановлення мінімальної зарплати у 3 200 гривень не означає, що ці гроші людина отримає на руки (фактично це близько 2 500 гривень);

5) зросте рівень інфляції. Аналізуючи індекс споживчих цін на товари і послуги у лютому 2017 року, який за даними Держкомстату становить 114,2 відсотків до лютого попереднього року, слід зазначити, що це середнє значення. Зокрема, на товари широкого вжитку індекс інфляції значно більший, як от: молоко – 125,5; сир – 120,9; масло – 129,9; транспорт – 117,2; електроенергія – 160,0; гаряча вода, опалення – 188,8;

6) ріст цін і ріст курсу долара приречуть надалі падати українців у прірву бідності (за даними Legatum Institute Україна за індексом процвітання ще у 2013 році займала 64 місце із 142 країн, а у 2016 році – 107 місце із 149 країн). Важко уявити який індекс процвітання буде в України за результатами 2017 року.

Таким чином, уряд, різко підвищуючи мінімальну зарплату, має на меті  не підвищення добробуту українських громадян, а наповнення дохідної частини бюджету і скорочення його витратної частини. Такий підхід підтримає Міжнародний Валютний Фонд, тому що програма співпраці з ним переслідує ті ж цілі. Але навряд чи цей підхід підтримають українці. 




Список використаної літератури: 

1. Закон України від 21.12.2016 № 1801 – VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» // www.rada.gov.ua

2. http://www.bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls

3. http://www.prosperity.com/about/resources

4. http://www.ukrstat.gov.ua

__________________________

Науковий керівник: Павлюк Клавдія Василівна, доктор економічних наук, професор, Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління»



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота