СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ НОРМАТИВНО ПРАВОВОГО АКТУ ЯК ФОРМИ ТРУДОВОГО ПРАВА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ НОРМАТИВНО ПРАВОВОГО АКТУ ЯК ФОРМИ ТРУДОВОГО ПРАВА

21.03.2017 12:01

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Пікалюк С.С., старший викладач кафедри права Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна»; Лебедич Н.В., студентка спеціальності «Правознавство», освітній ступінь магістр Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна»


Нормативно-правовий акт є носієм, формою реального буття та закріплення норм права, їх виразу та існування. Більше того, він є найбільш розповсюдженою формою трудового права як системи правових норм і самостійної галузі права. Це і закони, які ухвалює Верховна Рада України, і укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів України, а також різноманітні відомчі акти, і навіть локальні норми, що діють в межах конкретних підприємств.

До специфічних особливостей нормативно-правових актів як форм трудового права відносять: – наявність поряд з актами, виданими на централізованому (державному) рівні, локально-правових актів, які розробляються безпосередньо на підприємствах і забезпечують найефективнішу дію трудового законодавства; – наявність нормативно-правових актів, які мають конститутивний (базовий) характер і не виконують безпосередньо регулятивної функції. Такі акти передбачають прийняття на їх основі локальних актів, які й регулюють трудові відносини (наприклад, Типові правила внутрішнього трудового розпорядку); – наявність значної кількості актів Міністерства праці і соціальної політики України, які сприяють правильному і однозначному застосуванню норм трудового права; – наявність нормативно-правових актів, які обумовлені ступенем диференціації правового регулювання трудових відносин залежно від умов виробництва, кліматичних умов, суб’єктних ознак і соціальних груп працівників (Пилипенко П. Д., 1999 р.).

Найбільш вагоме місце серед форм трудового права займає безумовно КЗпП, фундаментальна, основна, особлива, підвищеної юридичної сили форма трудового права. Кодифікований закон про працю – це єдиний, юридично та логічно цілісний, внутрішньо узгоджений законодавчий акт, який закріплює юридичні особливості даної галузі. Кодекс – це закон, в якому об’єднані та систематизовані норми права, які регулюють визначену групу стабільних суспільних відносин.

Чинний КЗпП був прийнятий ще 10 грудня 1971 року. Звичайно, що за своє вже понад тридцятилітнє існування до нього неодноразово вносилися зміни і доповнення.

На сьогодні, поряд з КЗпП регулювання трудових та пов’язаних з ними відносин здійснюється значною кількістю поточних законів, зокрема законами України «Про зайнятість населення», «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про колективні договори та угоди», «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» тощо.

При цьому, прийняття таких законів у переважній більшості випадків не тягне за собою одночасного внесення змін і доповнень до КЗпП, незважаючи на те, що норми цих законів вступають у суперечність з нормами КЗпП.

Безперечним є те, що наявність двох рівних за юридичною силою але різних за змістом нормативно-правових актів створює проблеми при їх застосуванні. Для ліквідації таких колізій та забезпечення єдності трудового законодавства, на нашу думку, варто на законодавчому рівні визначити ієрархію кодифікованих та поточних нормативно-правових актів, надавши вищу юридичну силу кодифікованим нормативно-правовим актам.

Тому, на нашу думку, трудові та пов’язані з ними відносини повинні регулюватися лише КЗпП, який повинен бути зведеним за змістом нормативно-правовим актом трудового законодавства вищої юридичної сили, що сприятиме не лише однозначному застосуванню норм трудового законодавства, але й забезпечить єдність у правовому регулюванні трудових та пов'язаних з ними відносин.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота