СУДОВИЙ ЗАХИСТ ТРУДОВИХ ПРАВ В УКРАЇНІ: СТРОКИ ЗВЕРНЕННЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СУДОВИЙ ЗАХИСТ ТРУДОВИХ ПРАВ В УКРАЇНІ: СТРОКИ ЗВЕРНЕННЯ

18.04.2017 14:45

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Довжук Ігор Володимирович, доктор історичних наук, професор, професор кафедри документознавства Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди


Порядок захисту трудових прав у разі виникнення індивідуальних трудових спорів передбачає проходження трьох послідовних стадій, які характеризуються наявністю певних правочинностей і юридичних обов’язків учасників [1, с. 87]. Ці стадії відносно судового захисту трудових прав мають такий вигляд: Перша стадія – відносини, пов'язані зі зверненням до суду. Друга стадія – відносини, пов'язані з розглядом і вирішенням спору. Третя стадія – виконання прийнятих рішень.

Розглянемо деякі аспекти першої стадії, зокрема питання, пов’язані зі строками звернення до певного юрисдикційного органу. 

Інститут позовної давності має на меті дисциплінувати учасників обігу, стимулювати їх до здійснення належних їм прав і виконання обов'язків [6, с. 56]. Кодексом законів про працю України (КЗпП України) встановлені строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, які є відмінними від встановлених строків позовної давності у Цивільному кодексі України (ЦК України). Так, ч. 1 ст. 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права1 [2]. Тобто це той самий строк, який визначено і для звернення до комісії по трудових спорах [4, с. 452]. 

Водночас існують також спеціальні строки для звернення до суду з деяких трудових спорів. Передусім це стосується спорів про поновлення на роботі. За цією категорією справ законодавство встановлює місячний строк, який обчислюється від дня вручення працівникові копії наказу про звільнення або від дня видачі трудової книжки. Однак цей скорочений строк позовної давності не поширюється на спори про зміну дати і формулювання причин звільнення, а також про оплату часу вимушеного прогулу [4, с. 452]. 

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком2 [2]. 

Встановлені ст. 233 КЗпП України строки звернення до суду не застосовуються до позовних вимог працівників про відшкодування шкоди, заподіяної їхньому життю і здоров'ю. У цьому випадку застосовуються строки позовної давності, передбачені ЦК України [4, с. 452].

У разі пропуску з поважних причин цих строків суд може їх поновити. Для оскарження в суді рішення КТС встановлений не позовний, а процесуальний десятиденний строк із дня одержання витягу з протоколу засідання комісії чи його копії [4, с. 579].

Слід зауважити, що відмова у прийнятті позовної заяви з мотивів закінчення строку позовної давності є незаконною. Питання про пропуск строку повинен вирішувати суд у судовому засіданні при розгляді спору [5, с. 244].

Щодо органу, уповноваженого розглядати спір, то для індивідуальних трудових спорів ст. 221 КЗпП України передбачений такий порядок розгляду: 1) комісія по трудовим спорам; 2) районні, районні в містах, міськрайонні суди [2]. Однак обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути лише додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом [3, с. 577]. 

Однак слід зазначити, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Тому, у разі порушення соціально-економічних прав у сфері праці (право на свободу праці, право на оплату праці, право на відпочинок тощо), людина (працівник) може одразу звернутися до суду для їхнього захисту без дотримання встановлених трудовим законодавством процедур досудового розгляду трудового спору. Усі права, закріплені в Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські й політичні права, Міжнародному пакті про економічні, соціальні й культурні права, Конституції України є рівними, нероздільними та взаємопов’язаними. Реалізація та захист соціально-економічних прав у сфері праці, закріплених у вищезазначених актах повинні бути забезпечені державою. 




Література:

1. Занфірова Т.А. Процесуальні правовідносини з вирішення трудових спорів і конфліктів / Т.А. Занфірова // Економіка та держава. – 2007.– № 4. – С. 86 88.

2. Кодекс законів про працю України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=322-08 

3. Прилипко С.М., Ярошенко О.М. Трудове право України: Підручник / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко – Харків: Видавець ФОП Вапнярчук Н.М., 2008. – 664 с.

4. Трудове право України: Академічний курс / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я. Козак та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Ін Юре, 2007. – 536 с.

5. Трудовое право Украины в вопросах и ответах: Учебник / Под ред. Г.С. Гончаровой, В.В. Жернакова, С.Н. Прилипко. – Х.: Одиссей, 2001. – 623 с.

6. Цивільне право України (в запитаннях та відповідях): Навч. посібник / За ред. Є.О. Харитонова, А.І. Дрішлюка, О.М. Калітенко. – Х.: Одіссей, 2005. – 576 с.

__________________________


1 Офіційне тлумачення положення частини першої статті 233 див. в Рішенні Конституційного Суду № 4 рп/2012 від 22.02.2012.

2 Офіційне тлумачення положення частини другої статті 233 див. в Рішеннях Конституційного Суду № 8 рп/2013 від 15.10.2013, № 9 рп/2013 від 15.10.2013.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота