СТАН СИЛЬНОГО ДУШЕВНОГО ХВИЛЮВАННЯ: ОЗНАКА СУБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ ЗЛОЧИНУ ЧИ НІ? - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СТАН СИЛЬНОГО ДУШЕВНОГО ХВИЛЮВАННЯ: ОЗНАКА СУБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ ЗЛОЧИНУ ЧИ НІ?

26.04.2017 22:29

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Стульгінський Владислав Сергійович, студент, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого


У чинному КК України про стан сильного душевного хвилювання мова йде лише у трьох статтях Загальної частини та двох статтях Особливої частини. Так, ч. 4 ст. 36 та ч. 3 ст. 39 КК України передбачають звільнення особи від кримінальної відповідальності за наявності стану сильного душевного хвилювання, а п. 7 ч. 1 ст. 66 передбачає вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого, як обставину, яка пом’якшує покарання. Крім того, ст. 116 КК України передбачає відповідальність за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, а ст. 123 – за  умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання.

Цікавим є той факт, що стан сильного душевного хвилювання – це результат праці вітчизняних науковців галузі кримінального права, а не психології. У сучасній психологічній думці зовсім не використовується зазначене поняття. Психологи можуть лише здійснити характерис¬тику окремих психічних станів людини та запропонувати термінологію, яка є загальноприйнятою в психологічній науці для позначення цих станів. Найчастіше за все для такого позначення використовують такі терміни як страх, афект, фізіологічний афект, гнів, стрес, фрустрація.

У науці ж кримінального права, яка саме сформулювала поняття стану сильного душевного хвилювання, досі немає одностайної думки стосовно його визначення та сутності. Одні науковці наголошують на тому, що стан сильного душевного хвилювання є факультативною ознакою суб’єктивної сторони злочину, яка існує поряд із мотивом та метою. Такий стан зазначається, як правило, лише в конкретних складах злочинів, коли він визначає сутність вчиненого злочину та допомагає відмежувати його від іншого або суттєво впливає на характер чи ступінь суспільної  небезпечності вчиненого. Інші ж вбачають, що стан сильного душевного хвилювання входить у зміст вини як її елемент, оскільки він є двигуном волі особи та умислу на вчинення злочину.

Але найбільш обґрунтованою є, мабуть, думка вчених відповідно до якої такий стан не є ознакою суб’єктивної сторони злочину взагалі, а лише пов’язаний з деякими складами злочинів, в яких мова йде про перебування винного в стані сильного душевного хвилювання ( ст. 116, 123 КК України). Цієї ж думки дотримуються і судді ВСУ, які у ППВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» від 07.02.2003 року №2 у п. 23 зазначили, що необхідною умовою кваліфікації дій винного за статтями 116 та 123 КК України є сильне душевне хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного  знущання чи  тяжкої образи  з боку потерпілого. У випадках, коли вбивство вчинено або тяжке тілесне ушкодження заподіяно після того, як стан сильного душевного хвилювання минув, дії винного потрібно кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за вчинення зазначених злочинів без пом'якшуючих обставин. Неправомірна поведінка потерпілого в такому разі може бути визнана обставиною, що зменшує суспільну небезпечність злочину і пом'якшує покарання винного.

У багатьох країнах Європи, зокрема у Франції, стан сильного душевного хвилювання також не визнається як конкретно сформована ознака суб’єктивної сторони злочину. Кримінальний кодекс Франції навіть передбачає, що за вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання, покарання призначається на загальних підставах з можливим урахуванням норми загальної частини про обмежену осудність. 

Отже, як бачимо, питання щодо правового визначення сутності стану сильного душевного хвилювання сьогодні є доволі актуальним. Відсутність однієї загальноприйнятої думки значно впливає на процес застосування чинного КК України. Саме тому це питання потребує необхідної правової регламентації. 

__________________________

Науковий керівник: Байда Антон Олександрович, кандидат юридичих наук, доцент, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота