ШЛЯХИ ЗАПОЗИЧЕННЯ ДОСВІДУ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА ЩОДО ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ШЛЯХИ ЗАПОЗИЧЕННЯ ДОСВІДУ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА ЩОДО ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ

27.04.2017 17:53

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Бабак Арсеній Максимович, студент, Академія адвокатури України


Серед зарубіжного досвіду правового забезпечення соціального захисту працівників поліції заслуговують уваги приклад Республіки Польщі.  Так, відповідно до ст. 67 Закону Республіки Польща «Про поліцію» від 1990 року, поліцейські можуть об’єднуватись у професійні спілки поліцейських. Щодо гарантій, то відповідно до ст. 68 визначеного Закону, поліцейський, який у зв’язку зі службою отримав ушкодження здоров’я або зазнав майнової шкоди, отримує відшкодування за процедурою та на засадах, визначених окремим законом У разі смерті поліцейського у зв’язку зі службою відшкодування одержують члени його сім’ї [1, c. 286]. Тому варто відзначити, що досвід Польщі є світовим прикладом ефективності діяльності професійних спілок, що захищають інтереси працівників поліції, а саме аспектів соціального забезпечення як системи правових заходів, спрямованих на урегулювання матеріального забезпечення працівників поліції від соціальних ризиків (хвороба, інвалідність, вислуга років, пенсія, втрата годувальника, безробіття тощо).

Законодавством передбачено гарантії працевлаштування, у разі звільнення зі служби. Відповідно до ст. 80 Закону Польщі «Про поліцію», поліцейському, який працевлаштувався протягом року з дня звільнення зі служби, а якщо він виконував підготовчу службу – протягом 3 місяців з цього дня, період служби зараховується в період працевлаштування у розумінні всіх прав, що випливають із трудового права. Законом визначено, якщо поліцейський не може працевлаштуватися в період, визначений вище, у зв’язку з хворобою, що спричиняє непрацездатність або інвалідність, зберігає права, в разі працевлаштування протягом 3 місяців з дня припинення непрацездатності або інвалідності [1, c.287]. Таких гарантій не вистачає національному законодавству. Оскільки працівники поліції залишаються незахищеними юридично, наприклад, від скорочення штату працівників чи державного реформування системи на випадок того, коли робочі місця зберегти неможливо. 

Особливо щодо гарантування житлового приміщення, де польське законодавство гарантує працівникам поліції на безстроковій службі «житлове приміщення у місцевості, в якій він несе службу, або у близько розташованій місцевості, з врахуванням кількості членів сім’ї, а також їхніх прав, що випливають з окремих приписів» [2, c.289], відповідно до ст. 88 вищевизначеного Закону, застосування таких норм до національного законодавства дасть можливість працівникам поліції не бути прив’язаними до місця постійного проживання та зможуть проходити службу незалежно від наявності житлової площі, а тому працювати в конкретному регіоні, де потрібні кадри.

Також, відповідно до ст. 94 Закону Республіки Польща «Про поліцію», працівнику поліції, який не отримав житлового приміщення на підставі адміністративного рішення про надання даного приміщення, належить фінансова допомога на одержання житлового приміщення у житловому кооперативі або котеджу, або житлового приміщення, що становить окрему нерухомість [2, c. 290].

Тому, серед досвіду Польщі для соціального забезпечення працівників української поліції національне законодавство варто удосконалити таким чином: 

– доповнити Закон України «Про Національну поліцію» статтею 101-1 «Гарантії працівників поліції, що звільняються зі служби»: 1. Поліцейському, який працевлаштувався протягом року з дня звільнення зі служби, а якщо він виконував підготовчу службу – протягом 3 місяців з цього дня, період служби зараховується в період працевлаштування у розумінні всіх прав, що випливають із трудового законодавства. 2. Якщо поліцейський не може працевлаштуватися в період, визначений вище, у зв’язку з хворобою, що спричиняє непрацездатність або інвалідність, зберігає права, в разі працевлаштування протягом 3 місяців з дня припинення непрацездатності або інвалідності;

– доповнити статтю 96 вказаного нормативно-правового акту пунктом 1-1: «Працівникам поліції на безстроковій службі гарантується житлове приміщення у місцевості, в якій він несе службу, або у близько розташованій місцевості, з врахуванням кількості членів сім’ї, а також їхніх прав, що випливають з окремих приписів» та пунктом 1-2: «Працівнику поліції, який не отримав житлового приміщення на підставі адміністративного рішення про надання житлового приміщення, належить фінансова допомога на одержання житлового приміщення у житловому кооперативі або житлового приміщення, що становить окрему нерухомість».

Список використаних джерел:

1. Куліш А. М. Діяльність податкової міліції: правові та організаційні засади : монографія / А. М. Куліш, Д. Г. Мулявка, О. М. Рєзнік. – Суми: Сумський державний університет, 2015. – 140 с. 

2. Статус поліції: міжнародні стандарти і зарубіжне законодавство / За заг. редакцією О.А. Банчука. – К.: Москаленко О.М., 2013. – 588 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота