ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КІОТСЬКОГО ПРОТОКОЛУ ДО РАМКОВОЇ КОНВЕНЦІЇ ООН ПРО ЗМІНУ КЛІМАТУ В СФЕРІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КІОТСЬКОГО ПРОТОКОЛУ ДО РАМКОВОЇ КОНВЕНЦІЇ ООН ПРО ЗМІНУ КЛІМАТУ В СФЕРІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

27.05.2017 16:23

[Секція 6. Екологічне право. Земельне право. Аграрне право]

Автор: Лутчин Уляна Андріївна, студентка 4 курсу юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Зміна клімату визнається найбільшою загрозою для природи і людства у 21 столітті. Незважаючи на спроби обмеження викидів парникових газів на міжнародному рівні та стрімкий розвиток альтернативної енергетики, об'єм викидів збільшився на 20% за останні десять років. Багато в чому це є наслідком людської діяльності. З метою стабілізації рівня концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему планети розвинутими державами та державами з перехідною економікою був підписаний Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, який Україна ратифікувала у 2004 р. (далі – Кіотський протокол).

Відповідно до ст. 3 Кіотського протоколу сторони забезпечують умови для того, щоб їхні сукупні антропогенні викиди парникових газів, перелічених у Додатку A, а саме діоксид вуглецю (СО2), метан (СН4), закис азоту (N2O), в еквіваленті двоокису вуглецю не перевищували встановлених для них кількісних показників зметою скорочення їхніх сукупних викидів таких газів принаймні нап'ять відсотків порівняно з базовим рівнем 1990 р.У додатку А міститься перелік категорій джерел викидів парникових газів, до якого входить сільське господарство (інтенсивна ферментація, прибирання, зберігання і використання гною, вирощування рису, сільськогосподарські землі, спалювання сільськогосподарських відходів на полях тощо).

Аграрний сектор виробляє велику кількість парникових газів. Так, за даними Міжурядової групи експертів з питань змін клімату трьома основними причинами збільшення викидів парникових газів, що спостерігалися протягом останніх 250 років, стали викопні види палива, землекористування та сільське господарство.Прийнято вважати, що близько 25% викидів діоксиду вуглецю продукується сільськогосподарськими джерелами. Велика частка метану потрапляє в атмосферу у зв’язку з життєдіяльністю жуйних тварин, від лісових пожеж, культивації рису і відходів від виробництва, в той час як на звичайний обробіток ґрунту і використання добрив припадає 70% оксидів азоту. 

Аграрний сектор став однією з основних рушійних сил, що сприяє емісію парникових газів внаслідок використання земельних ділянок у процесі сільськогосподарського виробництва, а саме: 1) викиди CO2 пов'язані з збезлісення в районах з помірним кліматом (ліси і лісові масиви очищаються, щоб звільнити місце для полів і пасовищ); 2) викиди метану є результатом вирощування рису і кишкової ферментації великої рогатої худоби; 3) викиди закису азоту відбуваються внаслідок застосування добрив. В сукупності всі ці викиди складають 54% викидів метану, приблизно 80% викидів закису азоту, і майже всі викиди двоокису вуглецю, пов'язані із землекористуванням [1].

З іншого боку, в результаті ведення тваринництва в повітря потрапляють метан та закис азоту. На тваринництво в Україні припадає 9 % від усіх викидів парникових газів в аграрному секторі (станом на 2010 р.) та 16% від загальної емісії метану у 2012 р. Основними джерелами емісії парникових газів у галузі українського тваринництва є розведення і вирощування свиней, скотарство та птахівництво [2, c. 39]. Безпосереднім джерелом викидів метану і закису азоту в тваринництві є шлунково-кишкова ферментація тварин, відходи тваринного походження і обробіток сільськогосподарських земель для забезпечення кормової бази тваринництва. Впродовж 1990–2012 рр. викиди метану від шлунково-кишкової ферментації в рази переважали викиди з відходів тваринного походження [3, c. 116].

Окрему увагу слід приділити викидам азоту. Викиди азоту в секторі сільського господарства відбуваються різними шляхами, включаючи вилуговування і вимивання нітратів і органічного азоту у водні об’єкти, а також – газоподібні викиди. З точки зору ролі сільського господарства в забрудненні повітря найбільше занепокоєння викликають аміак (NH3) і геміоксид азоту (N2O), який є парниковим газом [4, c. 6]. Сполуки азоту переносяться атмосферними потоками на великі відстані, викликаючи при цьому негативні наслідки для довкілля і людини, а саме – підкислення озер, річок і ґрунту, забруднення поверхневих і підземних вод, евтрофікація поверхневих вод, зниження біорізноманіття флори і фауни [4, c. 5].

На виконання вимог Кіотського протоколу Кабінет Міністрів України розпорядженням від 18 серпня 2005 р. № 346-р затвердив «Національний план заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до рамкової Конвенції ООН про зміну клімату» (далі – Національний план дій). Національним планом дій передбачено впровадження в різних сферах економіки країни заходи з обмеження та скорочення викидів парникових газів і підвищення рівня ефективності використання палива та енергії, в тому числі у сільському господарстві.

З метою виконання зобов’язань України за Кіотським протоколому 2004 р. було встановлено юридичну відповідальність за самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення рослинності (ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) з метою забезпечення додаткових правових механізмів захисту навколишнього природнього середовища від впливу шкідливих викидів сільськогосподарського виробництва[5].

Україна3 березня 2016 р. ратифікувала Протокол про реєстри викидів і перенесення забруднювачів ООН від 21 травня 2003 р., який зобов’язує нашу державу створити послідовні, інтегровані, загальнонаціональні реєстри викидів і перенесення забруднювачів та встановлює граничні показники виробничих потужностей для окремих галузей аграрного сектору, зокремав галузі інтенсивного виробництва продуктів тваринництва та аквакультури. Уповноважений орган має право вимагати від власників об'єктів, щодо яких необхідно подавати звітність, інформацію, необхідну для внесення в реєстр. 

В нашій державі прийняті також підзаконнінормативно-правовіакти, відповідно до яких проводяться розрахунки викидів парникових газів. Так, Державною службою статистики України наказом від 13.11.2008 р. за №452 була затверджена Методика розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів, у якій окремий розділ присвячений розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від сільськогосподарської техніки.

Крім того варто зазначити, що відомчі норми технологічного проектування, які застосовуються при проектуванні, будівництві нових та реконструкції, переоснащенні, капітальному ремонті старих сільськогосподарських підприємств, затверджуються Міністерством аграрної політики та продовольства України з урахуванням зобов’язань за Кіотським протоколом. Так, ВНТП-АПК-01.05 «Скотарські підприємства» встановлюють особливі вимоги до систем видалення, транспортування, обробки, знезаражування, зберігання та використання гною з метою уникнення забруднення атмосфери.

Підводячи підсумок, слід зазначити, що викиди парникових газів у аграрному секторі України останніми роками не досягають небезпечного рівня антропогенного впливу на глобальну кліматичну систему, але показують загрозу виробництва сільськогосподарської продукції тваринництва, в т. ч. пов’язану із втратами азоту та забрудненням навколишнього середовища. Хоча Україна дотримується вимог Кіотського протоколу, оскільки, викиди станом на сьогодні є вдвічі меншими за обсягом в порівнянні з 1990 р., вважаємо, що емісію парникових газів в аграрному секторі варто зменшувати. Згідно з новою глобальною ціллю Паризької угоди, яка має прийти на зміну Кіотському протоколу, у разі припущення пропорційності викидів парникових газів до зміни глобальної температури, ціль мусить бути скоригована з 40% до 70% у 2050 р. до 1990 р., що може відповідати сценарію утримання глобальної температури в межах 2°С. Тобто, фактично обсяги викидів парникових газів в Україні мають бути зменшені до 2050 р. на 30% в порівнянні з сучасним станом. Такий результат, на нашу думку, може бути досягнений шляхом ефективного управління потоками азоту, застосуванням низькоемісійних систем утримання тварин та низькоемісійних способів внесення рідких органічних добрив.




Література:

1. Agriculture [Електронний ресурс] // ClimateInstitute. – 2015. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://climate.org/archive/topics/agriculture.html.

2. Zhukorskyi O. M. Emissions of Air Pollutants From the Livestock Productionin Ukraine / O. M. Zhukorskyi, L. I. Moklyachuk, O. V. Nykiforuk // AgriculturalScienceandPractice. – 2014. – С. 39–44.

3. Пінчук В. О. Емісія парникових газів у галузі тваринництва / В. О. Пінчук // Зоотехнія. Біоресурси і природокористування. – 2015. – С. 115–118.

4. Методичні рекомендації зі скорочення викидів аміаку з сільськогосподарських джерел. – К., 2016. – 31 с.

5. Закон України «Про внесення зміни до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за самовільне випалювання рослинності або її залишків» від 16 грудня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 5. – Ст. 117.

_________________________

Науковий керівник: Коваленко Тетяна Олександрівна, доктор юридичних наук, доцент кафедри земельного та аграрного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота