КОМУНА ЯК БАЗОВИЙ РІВЕНЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ІТАЛІЇ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КОМУНА ЯК БАЗОВИЙ РІВЕНЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ІТАЛІЇ

30.05.2017 16:59

[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Автор: Палешник Богдан Євгенійович, студент 3-го курсу 6-ої групи Інституту прокуратури та кримінальної юстиції Національного юридичного університету ім. Я.Мудрого


Трансформаційні зміни, які відбулися у системі місцевого самоврядування в Італії зумовлені необхідністю нового конституційного порядку адміністративно-територіальних одиниць, посилення ознак демократизації у політико-територіальному устрої Італії. Зокрема, це проявляється у розширенні повноважень органів місцевого самоврядування, які користуються нормативно-правовою, організаційною та фінансовою автономією. Усі адміністративно-територіальні одиниці в Італії керуються власними статутами, де визначено внутрішню структуру та функції їх органів управління, забезпечено участь громадян в управлінському процесі.

Базовий рівень місцевого самоврядування в Італії представлений комунами. Комуна  — автономна й незалежна одиниця адміністративно-територіального поділу, передбачена ст. 114 Конституції Італії. У Італії коммуна характеризується: а) населенням; б) територією. Італійська комуна не може існувати без території, вона формується за територіальною ознакою, це найменша ланка адміністративно-територіального устрою. Коммуна може бути розділена на фрацьйоні, що мають обмежені консультативні повноваження. Станом на 2007 рік, в Італії  нараховується  8 101комуна, які значно відрізняються за територією і населенням.

Згідно з італійським Законодавчим декретом №197 (1996 р.) до комуни можуть належати громадяни Європейського Союзу, що живуть на теренах окремої італійської комуни. Органами влади в комуні є  рада комуни  (consigliocomunale),  зборикомуни  (giuntacomunale) і  мер  комуни  (sindaco). Багато комун мають свою поліцію, яка відповідає за порядок в громадських місцях, рух транспорту і стежить за дотриманням ліцензій на торгівлю. Комуни входять до складу провінції (provincia), але провінція не виконує роль посередника комуни у відносинах з регіоном, у свою чергу регіон (regione) не виконує роль посередника комуни у відносинах з Урядом. На відміну від провінцій і регіонів, комуни мають дуже довгу історію, яка нараховує сотні, а іноді навіть тисячі років. Кожна з цих адміністративних одиниць, бувши наділеною статусом юридичної особи, може мати прямі відносини одна з одною (наприклад коммуна може звернутися до регіону).Комуни можуть ділити свою територію на округи з метою забезпечення безпосереднішої участі населення в управлінні комуною. Законом про фінанси 2007 року внесено зміни в умови для створення округів, що робить їх обов'язковими в комунах з населенням понад 250 тисяч осіб, а там, де населення становить 100—250 тисяч осіб — на власний розсуд.

У італійському законодавстві вказано, що комуна – це організація, яка наділена рисами незалежності та автономії і маєвласний статут. Італійська коммуна також наділена статусом юридичної особи. Комуна як юридична особа через референдум може виступати ініціатором адміністративно-територіальних змін в Італії. Стаття 133 Конституції Італії відносить адміністративно-територіальні зміни до компетенції республіканського законодавства, однак, згідно із Законодавчим декретом №267 (2000 р.) комуна, разом із областю та категорією «зацікавлене населення» може бути ініціатором таких змін, висувати свої проекти на розгляд. Зокрема, коммуна може ініціювати відокремлення комуни  від певної адміністративно-територіальної одиниці та її приєднання до іншої. Інструментом для здійснення таких ініціатив є місцевий референдум.

Таким чином, проаналізувавши основні положення стосовно комун, як найменших адміністративно-територіальних одиниць Італійської Республіки та їх значення для місцевого самоврядування, можна констатувати, що Італія є яскравим прикладом децентралізованої влади, яка наділяє широким колом повноважень місцеві органи та дає можливість впроваджувати власні регламенти та статути діяльності. 

Список використаних джерел:

1. Шелепницька І.П.Досвід становлення системи місцевого самоврядування в Республіці Італія та його адаптація для України. – Рукопис./ Дис... канд. наук: 25.00.04.  – Академія муніципального управління. – Київ, 2009.

2.    Лазор О. Публічна самоврядна влада в Республіці Італія та Україні: Монографія. / О. Лазор, І. Шелепницька. –Київ – Львів, 2007.–144 с.

3. Лазор О.Д. Інститут комунального самоврядування в Італії: організаційно-правовий аспект /О. Лазор, І. Шелепницька.// Держава та регіони. – 2007. – № 1. – с. 82-88. 

_______________________________________

Науковий керівник: Шутова Ольга Сергіївна, кандидат юридичних наук, асистент кафедри державного будівництва НЮУ імені Ярослава Мудрого



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота