ПОНЯТТЯ І СУБ’ЄКТИ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПОНЯТТЯ І СУБ’ЄКТИ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА

31.05.2017 17:49

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Півторацька Любов Миколаївна, студентка, Черкаський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи»


Постановка проблеми. На сьогодні система соціального партнерства  одна із найважливіших складових ринкової системи регулювання доходів. Держава, у свою чергу, виконує соціально-захисні функції, що становить один з елементів загальної спрямованості держави з приводу безпеки прав і свобод громадян, а також їх ґарантій. Становлення і розвиток соціального партнерства в економічно розвинутих країнах, а також його стану в Україні відображено в роботах українських та зарубіжних дослідників: Ф. І. Хміль [1], О.Ю. Ситник[2], Л.С. Негель[3], Л.Л. Макаренко[3]. В цих роботах викладено всю сутність системи соціального партнерства в Україні.

Мета. Метою роботи є аналіз і дослідження моделі соціального партнерства в світі та Україні, а також визначення шляхів підвищення її ефективності на сучасному етапі розвитку економіки.

Виклад основного матеріалу. Вперше поняття «партнерство» щодо соціальних відносин між роботодавцями і працівниками вжив Джон-Стюарт Мілль, англійський філософ[1].

Під терміном «соціальне партнерство» розуміється суспільна система, що працює в межах економічного, ідеологічного та політичного простору. А також пропонує їх соціальну згоду та співробітництво  замість протистояння та боротьби суб’єктів соціального партнерства[2].

Ефективність впровадження соціального партнерства закордоном показала насамперед  розвиток соціальної стабільності, який говорить про те, що є потрібною активізація такого процесу і в Україні. Оскільки Українське законодавство щодо соціального партнерства в Україні є не настільки досконалим, а також багато порушень прав працюючих громадян роботодавцями, приводить до загострення соціально-трудових конфліктів. Задля уникнення соціальних конфліктів та поліпшення  відносин між сторонами соціально партнерських відносин, необхідне якісне формування нормативної бази та державно-правове регулювання. Саме тому дуже вагомим є розробка пропозицій задля розвитку соціального партнерства в Україні[2].

Для формування соціального партнерства потрібно розглядати доцільність переходу від трипартійної до біпартійної моделі соціального діалогу. При цьому потрібно було б надати державі функції захисника загальнонаціональних інтересів  та арбітра процесу соціального діалогу. Якщорішення цього питання буде позитивним, то необхідно прийняти нову редакцію Закону України «Про соціальний діалог в Україні». 

Аналізуючи соціальне партнерство нашої країни, можна побачити такі проблеми, що склались у ній. По-перше – це  домінування у думці громади України патерналістських настроїв; по-друге – це  деяка немічність профспілок; по-третє – це домінування в роботі соціального діалогу сторони роботодавців; по-четверте – це ліквідація негативної дії фактичної нерівності різних сторін соціального діалогу; по-п’яте – це ліквідація формальних ознак колективно-договірного процесу; та останнє – це гарантування можливості швидких вирішень колективного трудового конфлікту.

Щоб вирішити ці проблеми необхідно:

1) Держава має гарантувати матеріальне захищеність громадян та підтримувати соціальну справедливість в суспільстві. Саме так вважає 57% українців [5];

2) Держава повинна бути зацікавленою у стимуляції дії профспілок як з боку соціального діалогу, оскільки тільки вона приймає на себе обов’язки, що перетворюються у соціально-політичну нестабільність в країні, а також нестиме відповідальність за рівень життя громадян, а також за становище соціальної сфери.

3) В Закон України «Про соціальний діалог в Україні» потрібно вносити певні зміни за напрямом задоволення потреб обов’язковості узгодження органами соціального діалогу спільних рішень на основах погодження сторін. 

4) Питання проблем щодо формального характеру колективно-договірного процесу можна подолати вводячи в Закон України «Про колективні договори і угоди» пункт про неодмінності розповсюдження норм Тарифних угод на усі підприємства належним галузям, тільки якщо тарифні угоди підписані сторонами соціального діалогу[3].

Висновки:

Система соціального партнерства в Україні має свої недоліки. Зауважити можна на тому, що деякі складові є недорозвиненими: організаційна,  законодавча, соціально-економічна складова; значення колективних договорів не має в собі усі головні сторони соціально-трудових відносин; на галузевих та регіональних рівнях не налагоджена спільна система соціальних партнерів; профспілки погано виконують свої функції відносно захисних гарантій соціально-економічних бажань і прав найманих працівників.

Тому, щоб вдосконалити систему соціального партнерства в Україні раціональними заходами будуть: приєднання до систем партнерських відносин прошарків та соціальних груп, що в цей час до неї не включені; з ціллю приведень у відповідність, нормативних та законодавчих актів з питань соціально-трудових відносин і соціального партнерства, щодо норм міжнародного права, а також їх реформування; прискорення ухвалень законодавчих актів, що напряму відносяться до елементів соціального партнерства та її системи.

Використані джерела:

1. Хміль Ф. І. Управління персоналом : підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / Ф. І. Хміль. – К. :Академвидав, 2006. – 488 с.

2. Ситник О.Ю. Соціальне партнерство як одна з головних передумов розвитку людського капіталу в Україні [Електронний ресурс] // О.Ю.Ситник. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ natural/npkntu.e/2009_16_1/stat_16_1/13.pdf

3. Негель Л.С. Світовий досвід розвитку соціального партнерства та його формування в Україні / Л.С. Негель, Л.Л. Макаренко // Стратегічна панорама. – 2004. – №2.

___________________________

Науковий керівник: Кравченко О. О., кандидат економічних наук, Черкаський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи»



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота