ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

21.06.2017 11:43

[Секція 7. Податкова система. Бюджетна система]

Автор: Гараніна Світлана Олександрівна, магістр, студентка 5 курсу фінансового факультету, Університет митної справи та фінансів


Основним призначенням місцевих бюджетів є фінансове забезпечення розвитку регіонів, вирішення соціально-економічних завдань органів місцевого самоврядування. 

Підвищений інтерес до проблем реформування фінансових основ місцевого самоврядування в Україні зумовлений гострою потребою в посиленні громадського впливу на підготовку та прийняття публічних рішень, необхідністю імплементації європейських стандартів місцевого  самоврядування, хронічним дефіцитом фінансових ресурсів у місцевих органів влади для виконання делегованих повноважень та нестабільністю їхніх власних доходних джерел, непрозорістю формування показників місцевих бюджетів та розподілом обсягів міжбюджетних трансферів. 

У цьому контексті, процеси реформування суспільних фінансів в Україні спрямовані на врегулювання бюджетних правовідносин, підвищення фінансової самостійності та розширення дохідної бази місцевих бюджетів, формування спроможних територіальних громад, що вимагає оновлення інструментів впливу бюджетної політики на розвиток регіонів. 

Децентралізація сектору публічного управління –  найголовніший індикатор ефективності бюджетної системи країни, а одним з ключових напрямів даного процесу є фіскальна децентралізація.[5, с. 59]

Основою розвитку місцевого самоврядування в Україні виступають місцеві бюджети. В умовах децентралізації їх роль підсилюється через передачу на локальний рівень додаткових повноважень та розширення податкової бази місцевих бюджетів. Відтак, вагомим кроком є дослідження тенденцій зміни податкових доходів як основи місцевих бюджетів об’єднаних територіальних громад як адміністративних утворень, що сформовані внаслідок реформи адміністративно-територіального устрою та децентралізації.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року [1], до доходів місцевих бюджетів об’єднаних територіальних громад віднесено:

- 60% податку на доходи фізичних осіб – даний податок визначено як основний бюджетоутворюючий платіж об’єднаних громад. Через його передачу на локальний рівень лише територіальним громадам, які були сформовані в ході реформування, він є певним стимулюючим фактором до об’єднання громад. Проте, на сьогодні можна говорити про його недостатність [2] та необхідність реформування його адміністрування;

- 100% акцизного податку з реалізації підакцизних товарів – єдиний непрямий податок в складі податкових доходів місцевих бюджетів. Враховуючи тенденцію зростання питомої ваги непрямих податків в складі надходжень Зведеного бюджету України (11,3% у 2010-2015 рр.) та в складі ВВП (на 28,07% у період 2010-2015 рр.) [4] та переваги їх справляння (стабільність надходжень, рівномірність розподілу податкового тягаря), формування даного податку на рівні місцевих бюджетів є виправданим та ефективним кроком. Проте, справляння даного податку характеризується наявністю певних недоліків. Передусім, мова йде про нерівномірність розподілу об’єктів оподаткування даним акцизом, а також низьким рівнем контролю за вірністю його сплати;

- 100% податку на прибуток підприємств комунальної власності – податковий платіж, який є досить незначним в питанні наповнення місцевих бюджетів. Податок на прибуток комунальних підприємств складає незначну частку податку на прибуток, тому слід говорити про недостатність його зарахування;

- 100% рентної плати за користування природними ресурсами місцевого значення;

- 25% екологічного податку – теж характеризується нерівномірністю розміщення об’єктів оподаткування даним платежем;

- 100% місцевих податків та зборів, а саме:

- єдиний податок, який виступає спрощеним платежем для представників малого бізнесу;

- туристичний збір;

- податок на майно, який включає податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортний податок та плату за землю – при характеристиці даних податкових платежів слід виокремити проблему їх адміністрування через недосконалість систем реєстрації нерухомого майна та проблеми з обліком та оцінкою землі.

8 лютого 2017 року на засіданні Уряду було затверджено нову Стратегію управління державними фінансами на 2017-2021 роки, розроблену Міністерством фінансів України.

Її виконання забезпечить стійке економічне зростання, якісно новий рівень надання держпослуг, а також стане стимулом для реформ в інших сферах.

Метою Стратегії є побудова сучасної та ефективної системи управління державними фінансами, яка здатна надавати якісні державні послуги, ефективно акумулювати ресурси та розподіляти їх у чіткій відповідності з пріоритетами розвитку держави у середньо- та довгостроковій перспективі.

Впровадження нової Стратегії управління державними фінансами включає запровадження середньострокового бюджетування. Це означатиме розподіл бюджетних ресурсів згідно пріоритетів розвитку на 3 роки, а також розробку чітких цілей розвитку на 5 років та ключових показників ефективності для оцінки імплементації Стратегії. 

Сама стратегія складається з 4 частин:

- дотримання загальної бюджетно-податкової дисципліни

- підвищення ефективності розподілу ресурсів

- забезпечення ефективного виконання бюджету

- підвищення рівня прозорості та підзвітності

У наступні 4 місяці Уряд буде розроблювати Національний план дій з її імплементації на всіх рівнях. Стратегія управління державними фінансами забезпечить високий рівень прозорості та підзвітності усіх державних інституцій і дозволить громадянам здійснювати прямий контроль планування та розподілу бюджетів. [3].

Отже, доходи місцевих бюджетів складають основу фінансової бази органів місцевого самоврядування, тобто є  підґрунтям їхньої фінансової незалежності. 




Література:

1. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи. Верховна Рада України; Закон від 28.12.2014 № 71-VIII. [Електронний   ресурс]. Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/news/view 

2. Децентралізація. Місцеві бюджети 159 об’єднаних територіальних громад: фінансово-аналітичні матеріали. Кабінет міністрів України. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.- 2016. – 189 с. 

3. Кабмін ухвалив Стратегію управління державними фінансами на 2017-2021 роки [Електронний   ресурс]. Режим доступу:  http://www.minfin.gov.ua/news/view/kabmin-ukhvalyv-stratehiiu-upravlinnia-derzhavnymy-finansamy-na--roky?category=derzhavni-banki-ukraini 

4. Податкові механізми відновлення соціально-економічного розвитку в контексті реформи 2016 року. Аналітична записка. Національний інститут стратегічних досліджень. – [Електронний   ресурс]. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/2299.

5. Родченко В.Б. Вплив реформи фіскальної децентралізації на місцеві бюджети України / В.Б. Родченко, Ю.І. Прус, // Соціальна економіка. – 2016. - № 1. – С. 59-68. - [Електронний   ресурс]. —  Режим   доступу: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/se_2016_1_9.

_______________________________

Науковий керівник: Міщенко Дмитро Анатолійович, професор кафедри фінансів, Університет митної справи та фінансів

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота