ОЦІНКА ЧИННИКІВ ВПЛИВУ НА ЕКСПОРТ УКРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОЦІНКА ЧИННИКІВ ВПЛИВУ НА ЕКСПОРТ УКРАЇНИ

21.06.2017 12:18

[Секція 10. Світова економіка та міжнародні економічні відносини]

Автор: Швець Ангеліна Анатоліївна, студентка, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки


Експорт для України є важливою складовою наповнення бюджету України. Український експорт становить близько половини ВВП України, а тому дослідження напрямів його удосконалення є актуальним сьогодні.

Упродовж 2014-2016 рр. до основних чинників формування показників експорту належали: 1) продовження військових дій та анексія АР Крим та м. Севастополь; 2) зменшення попиту на українську продукцію та несприятлива цінова кон’юнктура на зовнішніх товарних ринках в умовах значної залежності вітчизняних підприємств від зовнішніх ринків збуту; 3) погіршення фінансового стану вітчизняних підприємств та відсутність доступу до кредитних ресурсів; 4) обмеження можливостей забезпечення власного виробництва необхідною кількістю сировини і матеріалів для можливості нарощування  експорту; 5) зростання собівартості вітчизняної продукції; 6) запровадження Російською Федерацією ембарго щодо поставок на свій ринок українських продовольчих товарів та застосування до українського експорту РНС (одностороннє припинення  Росією дії Угоди про вільну торгівлю з СНД у двохсторонніх відносин); 7) посилення обмежень та ускладнення Російською Федерацією  транзиту своєю територією при постачанні  українських товарів до інших країн світу, перш за все до країн Закавказзя, Середньої Азії, Китаю [1]. Проте з 2016 р. характерними стали тенденції пожвавлення попиту на деякі товари українського експорту в умовах покращення (порівняно з початком 2016 року) цінової кон’юнктури на окремих зовнішніх товарних ринках та збереження рецесійних процесів у більшості торговельних партнерів, продовження зростання промислового виробництва та наявні ознаки поліпшення фінансового стану українських підприємств в умовах відсутності доступу до кредитних ресурсів, і як наслідок, неможливість забезпечити власне виробництво необхідною кількістю сировини та матеріалів для суттєвого нарощення експорту тощо.

Упродовж 2014-2016 рр. спостерігався дефіцит торгівельного балансу в Україні: у 2014 р. - 4,1 %, 2015 р. – 2 %, 2016 р. – 6,2 % від ВВП [2]. Як зазначалося, основною причиною було закриття ринків Російської Федерації, на які була зорієнтована значна кількість підприємств України. Натомість відкриття ринків Європейського Союзу продемонструвало неготовність українського виробника до таких змін, а тому чимало з них не зуміли скористатися такими перевагами. Частка експорту у ВВП у 2014 р. склала 49,2 %, 2015 р. – 52,8 %, 2016 р. – 49,3 %. Зважаючи на світову сировинну кризу, найбільших втрат зазнав експорт продукції металургійного комплексу, машинобудування, хімічної промисловості та мінеральних продуктів. Крім того, негативне значення на експорт готової продукції мав стрімкий ріст цін, що було наслідком інфляційно-девальваційної спіралі та високого рівня доларизації української економіки [3]. 

Таким чином, до основних факторів, які позитивно вплинули на експорт товарів і послуг в Україні, належали: значна девальвація гривні, безмитний доступ на ринок ЄС завдяки автономним торговельним преференціям. Найбільш негативний вплив мала протекціоністська політика Російської Федерації, неготовність національних товаровиробників до радикальних змін векторів торгівельної політики та дія інфляційно-девальваційної спіралі. Проте вважаємо перспективним кроком нарощування експорту в країни ЄС та впровадження в національне виробництво міжнародних стандартів. 




Література:

1. Міністерство економічного розвитку та торгівлі України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://www.me.gov.ua

2. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : // www.ukrstat.gov.ua

3. Єлісєєва Л. В. Особливості інфляційних процесів в Україні / Л. В. Єлісєєва // Науковий вісник ВІЕМ. – 2016. – № 14. – С. 76-81.

_________________________________

Науковий керівник: Єлісєєва Людмила Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії СНУ

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота