РЕАЛІЇ ЗАПРОВАДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОСТРОКОВОГО БЮДЖЕТНОГО ПЛАНУВАННЯ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РЕАЛІЇ ЗАПРОВАДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОСТРОКОВОГО БЮДЖЕТНОГО ПЛАНУВАННЯ В УКРАЇНІ

27.09.2017 23:04

[Секція 7. Податкова система. Бюджетна система]

Автор: Шапоренко Олена Олександрівна, аспірантка, Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління»


Бюджетне планування на середньострокову перспективу вже багато років успішно застосовується в більшості розвинених країн світу. Основною метою запровадження середньострокового планування бюджету є підвищення дисципліни державних видатків, а також забезпечення процесу аналізу використання коштів, що буде стимулювати прийняття більш ефективних рішень щодо використання бюджетних коштів на всіх рівнях.

Середньострокове бюджетне планування – це визначення головними розпорядниками бюджетних коштів на підставі Програми діяльності Кабінету Міністрів України плану своєї діяльності на середньостроковий період та обсягу необхідних коштів для досягнення цілей у середньостроковій перспективі. Обов’язковою вимогою середньострокового планування бюджету є відбір відповідних напрямів діяльності і завдань, виходячи з фінансових можливостей. 

В Україні перехід до середньострокового бюджетування супроводжується рядом послідовних і комплексних реформ, які визначено Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020» (Указ Президента України від 12.01.2015 № 5), Стратегією реформування державного управління України на 2016 – 2020 роки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 474), Середньостроковим планом пріоритетних дій Уряду до 2020 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.04.2017 № 275), Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, проектом Основних напрямів бюджетної політики на 2018 – 2020 роки (схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.06.2017 № 411), програмами співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Україна має зобов’язання перед міжнародними партнерами,  зокрема Міжнародним Валютним Фондом (Меморандум про економічну і фінансову політику в межах спільної з МВФ програми в рамках Механізму розширеного фінансування), щодо запровадження середньострокової фіскальної бази з 2018 року.

Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі передбачає складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди. Так, Бюджетним кодексом України передбачається, що прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди подається до Верховної Ради України разом з проектом закону про Державний бюджет України, уточнюється на підставі прийнятого закону про Державний бюджет України та схвалюється Кабінетом Міністрів України до 1 квітня планового року. Змінами до Бюджетного кодексу України було передбачено, що у 2017 році з метою здійснення заходів із запровадження середньострокового бюджетного планування, як виняток з положень Кодексу, Міністерство фінансів України спільно з іншими центральними органами виконавчої влади розробляє та до 1 червня 2017 року подає на розгляд Кабінету Міністрів України уточнений прогноз Державного бюджету України на 2018 і 2019 роки та проект Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки. Кабінет Міністрів України подає не пізніше 15 червня 2017 року проект Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки до Верховної Ради України.

Міністерством фінансів України розроблена та презентована модель середньострокового бюджетного планування, яка передбачає розширення горизонту бюджетного планування з одного до трьох років. Ключовим елементом системи середньострокового бюджетного планування стала Бюджетна декларація (Основні напрями бюджетної політики) на середньостроковий період. При цьому закон про Державний бюджет України залишається однорічним. Окрім параметрів, що до цього часу включалися до Основних напрямів бюджетної політики, Бюджетна декларація додатково визначає загальні стелі видатків та стелі видатків для головних розпорядників бюджетних коштів на кожен рік середньострокового періоду. Бюджетна декларація також визначатиме цільовий показник – дефіцит державного бюджету. Окрім цього, модель передбачає ковзний метод планування, тобто у наступному році в Бюджетній декларації враховуються стелі, визначені у минулому році, та додається третій рік.

Презентована модель також змінює фокус бюджетного планування: від утримання бюджетних установ до надання якісних державних послуг. Державні послуги мають стати основною категорією оцінки ефективності бюджетних програм. В Україні вперше буде запроваджено комплексну оцінку ефективності та доцільності видатків, або огляд видатків (spending review). Мета оцінки – виявити неефективні або неактуальні видатки та підвищити ефективність галузевих політик. Ще одним прогресивним інструментом підвищення ефективності та результативності бюджетних видатків стане запровадження в Україні гендерно-орієнтованого бюджетування.

Проект Основних напрямів бюджетної політики на 2018 – 2020 роки, схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.06.2017 № 411 та поданий до Верховної Ради України, містить прогноз доходів та стелі видатків загального фонду державного бюджету для головних розпорядників на 2018 – 2020 роки. Однак на сьогодні впровадження середньострокового бюджетування в Україні має такі недоліки:

- носить не практичний, а декларативний характер, оскільки прогнозні показники на два наступні за плановим бюджетні періоди дотепер не були основою для планування фінансових показників щорічного бюджету. У цьому відношенні показовим буде 2018 рік, оскільки можна буде проаналізувати як при плануванні державного бюджету на 2019 рік будуть використані показники, що зафіксовані у Основних напрямах бюджетної політики на 2018 – 2020 роки;

- прогноз на два наступні за плановим бюджетні періоди не затверджується Верховною Радою України, тому всі фінансові показники і агрегати втрачають сенс без законодавчого закріплення;

- внаслідок недостатньо обґрунтованого і точного макроекономічного прогнозування, постійних змін до податкового та бюджетного законодавства прогноз на два наступні за плановим бюджетні періоди носить довідково-інформаційний характер і головні розпорядники бюджетних коштів при складанні бюджетних запитів не підтверджують доведені індикативні прогнозні показники за бюджетними програмами (стелі видатків) належними розрахунками «від першої гривні».

Враховуючи зазначене, Кабінету Міністрів України доцільно розробити та затвердити Порядок розроблення середньострокового бюджету, який міститиме чіткий алгоритм дій та механізм проведення розрахунків, а Верховній Раді України затверджувати середньостроковий бюджет законом.

Запровадження інтегрованого із системою стратегічного планування держави середньострокового бюджетного планування забезпечить ефективне фінансування стратегічних напрямів діяльності, реформ та чіткий взаємозв’язок обсягів фінансування з результатами реалізації відповідної політики.

Список використаної літератур:

1. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI // www.rada.gov.ua.

2. Проект Основних напрямів бюджетної політики на 2018 – 2020 роки: розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.06.2017 № 411 // www.kmu.gov.ua.

3. Урядовий портал. Мінфін презентував модель середньострокового бюджетного планування з елементами гендерно-орієнтованого бюджетування //www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=249596381.

________________________________

Науковий керівник: Павлюк К. В., доктор економічних наук, професор, Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління»

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота