ЩОДО ПИТАННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЩОДО ПИТАННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

28.09.2017 18:19

[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Філософія права. Історія політичних і правових вчень]

Автор: Хмурак Олександр Юрійович, студент магістратури зі спеціальності «Право», Запорізький національний технічний університет м. Запоріжжя, Україна


Україна є молодою незалежною державою, яка протягом останнього більш ніж чверть століття знаходиться на шляху будування демократичного державного ладу, засад громадського суспільства та правової держави. Усі ці фактори впливають на становлення правової системи нашої держави. Поняття правової системи включає сукупність взаємодіючих елементів, таких як правові норми, наявність розвинутого законодавства, правосвідомість та правову культуру, ефективність механізму правозастосування. В сучасних умовах глобалізації усіх суспільних процесів, в тому числі права, у світі відбувається процес трансформації правових систем, що призводить до змін поглядів на проблему класифікації правових систем сучасності.

Україна належить, як відомо, до країн постсоціалістичного простору, яка протягом тривалого періоду класифікувалась як країна радянського права, особливостями якого насамперед є домінування державних інтересів над приватними та безмірна ідеологізація усіх сфер правових норм.

Щодо класифікації правової системи сучасної України існує декілька думок. Розглянемо деякі з них.

М.Г. Хаустова висловлює думку, що правова система України тяжіє до так званої східноєвропейської правової традиції як частини романо-германської правової сім’ї [1, с. 65]. Але вона вказує, що українська правова система досить самобутня та має певні особливості (зв’язок з Руською правдою, вплив Польщі та Литви, дія Магдебурзького права в деяких містах на території сучасної України, перебування території України під владою кількох держав та інші) [1, с. 66–69].

Деякі вчені (наприклад, О.Ф. Скакун [2, с. 351]) відносять Україну до романо-германської правової сім’ї, тому що у сучасний період основним джерелом права є нормативно-правовий акт, система права підрозділяється на дві підсистеми – приватне право та публічне право, норми права загалом кодифіковані. Але, на наш погляд, Україна має певні особливості, які відрізняють її від країн романо-германської правової системи, що насамперед пов’язано із історією формування даної правової системи. Цей критерій має важливе значення при класифікації правових систем сучасності.

Є думка, що Україна належить до слов’янської правової системи [3, с. 207]. До засад такої правової сім’ї зазвичай відносять тісний зв’язок права із державою, наявність колективістських форм господарювання, зв’язок права з православною релігією та інше. Але ми не погоджуємось з даною точкою зору. На наш погляд, перелічені критерії досить розмиті та не відображають реальних характеристик сучасних правових систем.

В науковій літературі зустрічається думка, що Україна належить до так званої змішаної правової системи, що, на наш погляд, є найбільш прийнятним на сучасному етапі розвитку нашої держави [4, с. 49]. Змішані правові системи характеризуються, з одного боку, поєднанням різних правових традицій та культур, правових та інших соціальних норм, а з іншого боку – наявністю різних комбінацій між правовими підсистемами та в певних випадках перехідною економікою, здійсненням правової реформи у країні.

Таким чином, класифікація правової системи України та віднесення її до певної правової сім’ї залежить від багатьох факторів, таких як ефективність проведення правових реформ, шляхи здійснення державної політики, демократичність суспільства, реалізація правових цінностей у законодавстві та інше.

Література:

1. Хаустова М.Г. Правова система України: особливості становлення та сутнісні риси / М.Г. Хаустова  // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – Випуск 21. – 2011. – С. 65–75.

2. Теорія держави і права. Енциклопедичний курс : підручник / Ольга Федорівна Скакун . – 2-ге вид., перероб. і доп . – Харків : Еспада, 2009 . – 746 с.

3. Синюков В.Н. Российская правовая система. Введение в общую теорию. – М.: Норма, 2010. – 672 с.

4. Саміло Г.О. Змішані правові системи: проблеми класифікації / Г.О. Саміло // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». - 2015. - № 33.- С. 46-49.

_________________________________

Науковий керівник: Саміло Ганна Олегівна, к.ю.н., доцент, Запорізький національний технічний університет

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота