ЗНИЩЕННЯ ЛІСОВИХ ЛАНДШАФТІВ: УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ ТА ДОСВІД ЄС - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЗНИЩЕННЯ ЛІСОВИХ ЛАНДШАФТІВ: УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ ТА ДОСВІД ЄС

31.10.2017 19:50

[Секція 6. Екологічне право. Земельне право. Аграрне право]

Автор: Лозо Олена Вячеславівна, кандидат юридичних наук, асистент кафедри екологічного права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого


За останні роки лісистість України скоротилася до 11%. Браконьєри вирубують мінімум три мільйони кубометрів деревини в рік. Це близько 20% від обсягу, виробленого в країні. За останні 4 роки в Карпатах вирубили територію, еквівалентну розміру 111 футбольних полів. Внаслідок знищення лісових ландшафтів частішають повені та паводки, зникають рідкісні види рослин і тварин, змінюється клімат. За останні 50 років людство знищило більше 50% всіх лісів. Якщо ситуацію не змінити, зовсім скоро лісові ландшафти стануть рідкістю, як це сталося на Гаїті.

Ліси можуть бути елементами як природних, так і антропогенних ландшафтів. Згідно з чинним Лісовим кодексом України ліс – це тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище. У цих визначеннях підкреслюється ландшафтний характер лісу та зазначаються основні ознаки лісового ландшафту. Стаття 74 Лісового кодексу зазначає, що використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.

Ю. О. Вовк визначив ліс як своєрідний елемент географічного ландшафту, що є порівняно великою сукупністю дерев, які у своєму розвитку є біологічно взає¬мопов’язаними і виявляють певний вплив на навколишнє природне середовище. Схоже визначення міститься у працях Г. М. Полянської, яка досліджуючи питання поняття лісу, державного лісового фонду та класифікації лісів, під лісом розуміє своєрідний елемент географічного ландшафту у вигляді сукупності дерев, які у своєму розвитку біологічно взаємопов’язані і впливають на довкілля на більш-менш великому земельному просторі. 

Лісовий кодекс встановлює норми, які спрямовані на правову охорону лісових природних ландшафтів. Наприклад, статті 14, 19 ЛК встановлюють для власників й користувачів лісами обов’язок забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів (ландшафтів) і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства. 

Правила поліпшення якісного складу лісів встановлюють, що під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів застосовуються ландшафтні рубки, які проводяться з метою формування лісопаркових ландшафтів і підвищення їх естетичної, оздоровчої цінності та стійкості в рекреаційно-оздоровчих лісах,  лісах, що мають історико-культурне призначення, а також у рекреаційних зонах національних природних та регіональних парків.

В. І. Андрейцев акцентує увагу на тому, що з часу легалізації Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, прийнятої у жовтні 1995 року, пройшло багато років, а її положення досі неповною мірою враховані у сучасній чинній редакції Лісового кодексу 2006 року. Тим більше, що ініціативи Стратегії мали б спиратися на використання всіх доступних механізмів з тим, щоб змінити погляди і методи діяльності людства по відношенню до біологічного та ландшафтного різноманіття, включаючи міжнародну і національну політику, ініціативи та програми, інформування та залучення громадськості. При цьому, як зазначено в самій Стратегії, вона спрямована не на впровадження нового законодавства, а на ліквідацію прогалин у тих випадках, коли ініціативи впроваджуються не в повному обсязі чи не досягають бажаних результатів, а також звертається до сильних та слабких місць існуючих ініціатив і сприяє впровадженню практичних дій там, де не вистачає належних механізмів, чи там, де існуючі механізми працюють не на повну потужність.

Розглянемо лісогосподарські ландшафти, які у Держстандарті «Охрана природы. Ландшафты. Классификация» визначаються як такі, що використовуються для цілей лісового господарства і функціонують під його впливом. Лісогосподарські ландшафти – штучні лісові масиви. Вони належать до типу багаторічних, частково регульованих антропогенних комплексів. На противагу іншим антропогенним ландшафтам лісові протягом довготривалого і різнобічного господарського освоєння не формували, а знищували. Ті лісогосподарські ландшафти, що лишилися на території України, є складним поєднанням штучних насаджень – лісокультур та докорінно змінених залишків натуральної лісової рослинності. Лісогосподарські ландшафти, які було закріплено ще у Держстандарті 1988 р., не знайшли місця у національному законодавстві, в т. ч. при розробці, подальшій кодифікації та вдосконаленні Лісового кодексу України.

У 2017 році в Україні посилили відповідальність за порушення вимог охорони природних лісів і незаконну вирубку дерев. Президент підписав Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат".  Документ був схвалений Верховною Радою 23 травня. Реалізація Закону сприятиме збереженню природних цінностей європейського значення, зокрема пралісів, у рамках виконання вимог Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат. Документом вводиться адміністративна відповідальність за порушення вимог охорони природніх лісів, пралісів, квазіпралісів. Відповідні зміни внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Лісового кодексу України та Закону України "Про природно-заповідний фонд". Крім того, Законом внесено зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, у заповідниках або на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду. Але не зважаючи на вже наявні і посилені норми юридичної відповідальності, незаконні вирубки лісів в Україні продовжуються у катастрофічних масштабах.

В умовах євроінтеграційних процесів слід розглянути досвід ЄС у сфері боротьби з незаконними рубками лісів та збереження лісових ландшафтів.

У даний час Європейський союз має велику кількість інструментів з охорони своїх лісів. Основи, прийняті на Міністерській конференції з охорони лісів в Європі (MCPFE), законодавства держав-членів Європейського союзу та система інформації про стан лісів і застосуванні принципів раціонального ведення лісового господарства сприяють охороні лісових ресурсів Європи. Європейська комісія регулює діяльність різних організацій: постійного лісового комітету, консультативної групи по лісах, консультативної групи по промисловій обробці деревини і експертної групи по лісовим пожежам. У кожній країні, яка є членом Європейського союзу, існує національне законодавство (а також іноді і регіональне законодавство) з управління лісами. Європейський союз не обмежується лише внутрішньою політикою по відношенню до лісів, Співтовариством підписані різні міжнародні угоди, які регулюють положення лісів у всьому світі.

У рамках Європейського союзу створена Лісова стратегія, що регулює відносини у сфері раціональне використання лісів та у якій наводяться всі дії ЄС щодо лісів. Крім неї існує План дій ЄС щодо лісів, який є інструментом координації дій, передбачених стратегією, він також спрямований на посилення захисту біологічного різноманіття, вивчення циклу вуглецю і лісових екосистем. Він передбачає розробку і впровадження контролю над лісами і більш активного захисту лісів. А також регулює боротьбу з незаконними рубками в світових лісах на рівні ЄС та держав-членів. План дій FLEGT привів до двох ключових законодавчих актів: FLEGT Regulation, прийнятий у 2005 році, який дозволяє контролювати ввезення деревини в ЄС з держав, що входять у двосторонні добровільні угоди про партнерство FLEGT Voluntary Partnership Agreements (VPA) з ЄС; EU Timber Regulation, запропонований Комісією у жовтні 2008 року і прийнятий Європейським парламентом та Радою у жовтні 2010 року у якості всеосяжного заходу, що забороняє розміщення на внутрішньому ринку незаконної деревини та лісоматеріалів.

Однак дії ЄС не обмежуються законодавчими заходами. ЄС прагнув збільшити попит на легальну і стійку деревину і продукцію з деревини, і все більше число держав-членів ЄС приймає політику «зелених» державних закупівель, яка вимагає, щоб деревина і вироби з деревини надходили з легальних джерел. Країни, які здійснюють таку політику: Бельгія, Данія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Великобританія і т.д.

Також у ЄС існують Кодекси поведінки для ліквідації незаконно заготовленої деревини зі своїх ланцюгів поставок. Крім того, деякі банки розробили політики для забезпечення того, щоб їх клієнти не були пов'язані з незаконними лісозаготівельними роботами.

На думку автора, для зменшення масштабів незаконного знищення лісових ландшафтів та вирішення цієї проблеми взагалі, потрібним є оновлення законодавства з урахуванням необхідності припинення деструктивних процесів у таких ландшафтах, налагодження їх ефективного та раціонального використання, враховуючи зобов’язання, які Україна взяла на себе згідно з міжнародними договорами. Вкрай доцільним є використання досвіду ЄС у цій сфері – програми, політика управління, цілі, плани тощо. Окрім подальшого підвищення відповідальності за незаконне знищення лісів, необхідним є нагляд та контроль за дотриманням законодавства як посадовими особами, так і громадянами, а також вистежування та припинення усіх схем з використанням прогалин у відповідному законодавстві з подальшим заповненням цих прогалин (ситуація 2016: експорт лісу-кругляка за ціною 27 євро з оформленням його як дров. Реальна його вартість 70-100 євро. Головний покупець «дров» - різні румунські компанії, але дерево в кінцевому підсумку опиняється у австрійських підприємств, хоча вже з румунськими документами). Вкрай нагальною потребою є створення на державному рівні програм з забезпечення робочими місцями людей, що проживають у районах масової вирубки лісів, адже у деяких населених пунктах ця діяльність є майже єдиним способом виживання.

Література:

1. Лісовий кодекс України : від 21 січ. 1994 р. № 3852-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 17. – Ст. 99.

2. Вовк Ю. А. Советское природоресурсовое право и правовая охрана окружающей среды. Общая часть : учеб. пособие для студентов юрид. специальностей вузов / Ю. А. Вовк. – Харьков: Вища шк., 1986. – 160.

3. Полянська Г. М. Право государственной собственности на леса в СССР / Г. Н. Полянская. – М. : Госюриздат, 1959. – 407 с. 

4. Правила поліпшення якісного складу лісів : затв. постановою Каб. Міністрів України від 12 трав. 2007 р. № 724 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 37. – Ст. 1478.

5. Андрейцев В. І. Феноменологічні аспекти формування ландшафтного права і законодавства / В. І. Андрейцев // Екологічне право і законодавство суверенної України: проблеми реалізації державної екологічної політики : монографія / В. І. Андрейцев. – Дніпропетровськ, 2011. – С. 119–204.

6. ГОСТ 17.8.1.02-88. Охрана природы. Ландшафты. Классификация : дата введения 01.07.1989 г. – М. : Изд-во стандартов. – 1989. – 10 с.

7. Illegal logging/FLEGT Action Plan [Електронний ресурс]: European Commission: official website. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/environment/forests/illegal_logging.htm (дата звернення: 30.10.2017). – Заголовок з екрана.

8. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат [Електронний ресурс]: Закон від 23.05.2017 № 2063-VIII // Верховна Рада України : офіц. веб-портал. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2063-19 (дата звернення: 30.10.2017). – Заголовок з екрана.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота