МЕТОДИКИ ЗАСТОСУВАННЯ АВС / XYZ – АНАЛІЗУ ІНОЗЕМНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ У КОМП’ЮТЕРНІЙ ІНФОРМАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ ПІДПРИЄМСТВА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МЕТОДИКИ ЗАСТОСУВАННЯ АВС / XYZ – АНАЛІЗУ ІНОЗЕМНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ У КОМП’ЮТЕРНІЙ ІНФОРМАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ ПІДПРИЄМСТВА

01.11.2017 17:41

[Секція 10. Світова економіка та міжнародні економічні відносини]

Автор: Палій Аліна Сергіївна, студентка (магістр), Одеський національний економічний університет


Постановка проблеми. Обумовлена необхідністю максимально ефективного використання наявних ресурсів, на тлі присутніх в економіці кризових явищ і порівняно високої вартості закупівель у іноземного постачальника. Всі ці фактори в сукупності з високою конкуренцією на ринках часто роблять вміння підвищувати ефективність використання активів питанням виживання організації в довгостроковій перспективі.

Завдання роботи полягає в детальному розгляді методик впровадження автоматизованого АВС / ХУZ-аналізу для цілей підвищення ефективності управління запасами, а також подальшого використання отриманих результатів в плануванні.

Метою роботи є розробка методчних рекомендацій щодо застосування розширеного АВС / ХУZ-аналізу в рамках підсистеми управління запасами і закупівлями корпоративної системи управлінського обліку.

Підприємство зможе сконцентрувати максимум ресурсів на управлінні саме тими видами запасів, які приносять йому найбільшу вигоду і є критично важливими з точки зору прибутковості і стабільності продажів.

Даний підхід в повній мірі реалізується за допомогою застосування АВС / ХУZ-аналізу.

Як видно з малюнка, АВС / ХУZ-аналіз фактично проводиться в два етапи [1].




Спочатку до всіх номенклатурних позиціях застосовується АВС-аналіз, де в якості критерію виступають такі показники, як, наприклад, сума отриманої виручки, обсяги реалізації в натуральних одиницях або величина валового прибутку [2]. Результати проведеного аналізу і відповідного розподілу товарів за категоріями записуються в окремий регістр зберігання даних.

На наступному етапі номенклатура розподіляється по категоріям виходячи з характеру і стабільності її споживання за допомогою ХУZ-аналізу [3]. 

Остаточний розподіл товарів за категоріями АХ - CZ  виходить шляхом вибірки і об'єднання даних, збережених у відповідний  регістр на попередніх етапах.

Для успішного застосування методик АВС / ХУZ-аналізу в підсистемі управління запасами і закупівлями КІС торгового підприємства, сформулюємо наступні пропозиції:

1. Перед першим розподілом товарів за категоріями необхідно провести ретельну оцінку стану довідника номенклатури, приділяючи особливу увагу виявленню дублів елементів. Даний підхід дозволить діагностувати можливі проблеми на ранніх етапах і вжити необхідних заходів до їх ліквідації. Незважаючи на певні витрати часу і ресурсів, це буде значно ефективніше, ніж мати справу з наслідками помилкової класифікації товарів.

2. Після початку використання методик АВС / ХУZ-аналізу пошук і усунення дублів номенклатурних позицій рекомендується проводити на регулярній основі. Причому пошук дублів з однаковими найменуваннями може бути автоматизований і виконуватися набагато частіше, ніж перевірка стану довідника силами відповідального співробітника. Такий підхід допоможе виявити і усунути потенційні помилки автоматичних обмінів даними між програмними продуктами КІС до того, як ситуація почне виходити з-під контролю.

3. Необхідно розробити і затвердити корпоративні стандарти формування найменування товарів, що входять в певні групи, виходячи з їх властивостей і набору значущих, з точки зору ведення обліку характеристик. Оптимальним варіантом буде реалізація в рамках облікової системи механізму помічника створення нових номенклатурних позицій, що враховує дані стандарти.

4. Перелік осіб, які мають права на створення нових номенклатурних позицій в обліковій системі повинен бути строго обмежений певними відповідальними співробітниками, для яких необхідно розробити алгоритм введення в посаду, спрямований на вивчення асортименту товарів підприємства, затвердженої структури довідника номенклатури, а також корпоративних стандартів формування найменування товарів[4].

5. Для мінімізації впливу негативних факторів, пов'язаних зі змінами в асортименті компаній-постачальників доцільно впровадити в використовуваній системі механізм ведення номенклатури постачальників. Цей механізм являє собою довідник, де в розрізі партнерів підприємства зберігається інформація про використовувані цими партнерами найменуваннях тих чи інших товарів, причому для кожного такого найменування встановлюється однозначна зв'язок з певним елементом основного довідника номенклатури. У цьому випадку значно спрощується заповнення документів співробітниками служби постачання, а ризик створення нових номенклатурних позицій, здатних спотворити статистику закупівель і продажів, істотно зменшується. Слід зазначити що, наприклад, в нових рішеннях на платформі «1С: Підприємство 8.3» зазначений механізм ведення номенклатури постачальників є типовим [5].

6. По можливості слід відмовитися від зайвої деталізації інформації про товари в найменуванні (за якістю, сорту, додаткового характеристикам і т. д.), особливо якщо потреба в такій деталізації не носить масовий і системний характер для всього асортименту. Таке рішення в окремих випадках дозволить істотно скоротити кількість номенклатурних позицій в обліковій системі, спростить формування замовлень, а також буде сприяти вирівнюванню статистики закупівель і продажів за рахунок штучного звуження асортименту [6].

7. У разі якщо асортимент підприємства занадто широкий, а реалізація всіх вищевказаних рекомендацій в розумні терміни стає проблематичною, допускається вибіркове і поетапне застосування АВС / ХУZ-аналізу до окремих груп товарів, для яких вже проводилися заходи щодо мінімізації впливу всіх факторів, здатних спотворити статистику закупівель і продажів.

Висновок. Використання зазначеного підходу дозволяє сконцентрувати максимум ресурсів на управлінні саме тими запасами, які приносять підприємству найбільший зиск, що в підсумку позначиться на загальному зростанні ефективності використання всього оборотного капіталу в цілому.

За результатами проведеної класифікації товарів можна застосовувати різні способи контролю, а також методики планування і прогнозування для кожної з категорій запасів. Ці дані також можуть згодом використатися в підсистемі бюджетування для формування відповідних бюджетів. 

Список використаних джерел 

1. Bragg Steven, The new CFO financial leadership manual John Wiley & Sons Inc., 2016. 606 с.

2. Стерлігова А.Н., Управління запасами в ланцюгах поставок. Харків: Інфра-М, 2016. 430 с.

3. Гаррісон Р., Брюер П. Управлінський облік. Санкт-Петербург: Пітер, 2010. 592 с.

4. Бобровников А.Е., Богачева Т.Г., 1С: Прийняття 8. Конфігурація «Комплексна автоматизація ». Редакція 2.2. комплект документації Москва: ТОВ «1С-Софт», 2016. 1 352 с.

5. Кольцова А.А, Яковлєва Т.В., Проблеми застосування інформаційних технологій на россійських підприємствах // Бізнес. Освіта. Право. Вісник Київського інституту бізнесу. 2015. № 4 (33). С. 94-98.

6. Шрайбфедер Дж. Ефективне управління запасами Київ: Паблішер, 2016. 302 с.

_______________________________

Науковий керівник: Cулим Олексій Володимирович кандидат філософських наук, доцент, Одеський національний економічний університет

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота