ФІНАНСОВА СИСТЕМА ЯК НЕВІД'ЄМНА СКЛАДОВА ЕКОНОМІЧНОГО ПРОЦЕСУ КРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ФІНАНСОВА СИСТЕМА ЯК НЕВІД'ЄМНА СКЛАДОВА ЕКОНОМІЧНОГО ПРОЦЕСУ КРАЇНИ

17.11.2017 17:04

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Худієнко Кристина Євгенівна, студентка Кременчуцького Національного університету імені М.Остроградського; Лопата Дарія Вадимівна, студентка Кременчуцького національного університету імені М.Остроградського; Ільченко Анастасія Сергіївна, студентка Кременчуцького національного університету імені М.Остроградського


Актуальність дослідження даної теми загалом залежить від забезпечення реального сектору економіки фінансовими ресурсами. Фінансова система є фундаментальною підвалиною цивілізації, ефективним знаряддя здійснення державної політики, спрямованої на забезпечення життєдіяльності суспільства. Та на даному етапі розвитку української економіки, ситуація з фінансовими ресурсами дещо напружена. Це одна з ключових проблем, яку необхідно вирішувати. Одним із найважливіших напрямків у вирішенні цього завдання має стати всебічне сприяння розвитку національного капіталу та створення сприятливого інвестиційного клімату.

У сучасній вітчизняній літературі дослідженням фінансової системи, її проблем та переспектив вирішення займалися такі видатні вчені, як К. Кименко, В. Коваленко, Л. Лисяк, О. Малютін, В. Міщенко, П. Хартман та інші. 

Метою є дослідження фінансової системи країни та розгляд її ролі в економічному становищі держави.

Фінансова система – сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів, які є у розпорядженні держави. Вона має внутрішню будову та організаційну структуру. Внутрішня будова складається зі сфер та ланок і репрезентована такими складовими: державні фінанси, фінанси суб’єктів господарювання, міжнародні фінанси та фінансовий ринок. До складу організаційної структури входять органи управління у сфері бюджету, контрольно-регулювальні, фінансові інститути та цільові фонди. 

Система фінансів в Україні тільки з 90-х рр. почала формуватися як національна. До того часу вона була складовою частиною централізованої фінансової системи колишньої радянської держави і залежала від його фінансової політики. Характер фінансової системи в той час відображав характер самої системи господарювання і був витратним і неефективним. Екстенсивні методи господарювання, відсутність стимулів до високоефективного труда приводили до збитковості підприємств [1, ст. 56]. 

Наразі фінансова система України пройшла тернистий шлях, щоб функціонувати згідно з новою державністю. 

Структура фінансової системи України складається з таких елементів: державні фінанси, фінанси підприємницьких структур, централізовані та децентралізовані фонди фінансових структур, державний кредит, фінансовий ринок, страхові та резервні фонди, фінанси домогосподарств. Сучасний фінансовий ринок в Україні ще недостатньо розвинутий. Разом з тим, він уже досяг того рівня розвитку, коли використання його можливостей може в значній мірі сприяти вирішенню ключових економічних проблем. 

Фінансова система визначає напрямки діяльності держави як всередині країни, так і ззовні. Держава активно впливає на економіку за допомогою фінансових методів: фінансового планування, оперативного управління, фінансового контролю, забезпечення та регулювання. Використовуючи фінансові методи, держава може регулювати темпи й пропорції розвитку окремих галузей економіки. Для цього використовується насамперед податковий механізм. Здійснюючи регулювання темпів розвитку певних галузей економіки, держава може створювати сприятливий інвестиційний клімат для залучення зовнішніх джерел фінансування. 

Та не дивлячись, на добре сформовану структуру та її функціонування, на разі стан фінансової системи предбачає негативні показники: 

1. Різке зростання долі проблемних активів на балансах банків, зокрема частка проблемних (токсичних) кредитів наприкінці I кварталу 2016 року зросла із 12,9% до 24,7%. 

2. Суттєвий відтік депозитних ресурсів: частка від’ємного відтоку депозитів у іноземній валюті за 2018 рік – 1 квартал 2015 становила 45,4%, а у за гривневими депозитами – 17,9%. 

3. Незбалансована база активів та пасивів банків (співвідношення кредитів до депозитів сягало пікового значення 226,7% у 2009 р. та склало 158,8% на кінець 1 кварталу 2016 р.). 

Отже, враховуючи усе вище зазначене, можна зробити висновок, що роль фінансової системи України дуже вагома, оскільки фінансова система є основою для створення певної фінансової політики держави. Та існує ще низка проблем, які потребують поступового вирішення. Першочерговості у вирішенні цих питань встановити неможливо, оскільки кожна ланка фінансової системи здійснює певний вплив на економіку загалом. Але позитивним є те, що ситуація не є безвихідною, рішення окреслених проблем існує. 

Література: 

1. Базилевич В.Д. Страховий ринок України / В.Д. Базилевич. – К.: КОО т-ва «Знання», 1998. – 371 с. 

2. Карлін М.І., Горбач Л.М. Новосад Державні фінанси в транзитивній економіці: Навч. посібник / М.І. Карлін, Л.М. Горбач, та ін.; За заг. ред. д.е.н., проф. М.І. Карліна. – К.: Кондор, 2011. – 220 с. 

3. Роль фінансової системи у господарській структурі країни [Електронний ресурс]– Режим доступу: http://www.finalearn.com/lifers-46-1.html.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота