ОКРЕМІ АСПЕКТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОКРЕМІ АСПЕКТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

23.11.2017 18:08

[Секція 8. Інтелектуальна власність та його захист. Інформаційне право]

Автор: Шевчук Валерій Андрійович, кандидат юридичних наук, завідувач кафедри військової підготовки Університету державної фіскальної служби України


Одним із самих визначних здобутків революції став обраний українським народом курс на європейську інтеграцію, адже представники саме проєвропейських сил здобули цілковиту підтримку виборців на президентських, парламентських і місцевих виборах. Спираючись на мандат народної довіри, Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України» [1], у якому на законодавчому рівні національним інтересом однозначно визначено інтеграцію України в європейський політичний, економічний, правовий простір, а також євроатлантичний безпековий простір [2].

Важливим кроком на шляху євроінтеграції стало схвалення Радою національної безпеки і оборони України та введення в дію Указом Президента України нових Стратегії національної безпеки України [3] та Воєн¬ної доктрини України [4]. Зазначені документи містять положення, реалізація яких потребує активнішого вивчення досвіду розвинених європейських країн щодо функціонування аналогічних структур у країнах НАТО. 

На думку багатьох експертів, феномен гібридної війни не є унікальним проявом відносин між Москвою та Києвом. Такий спосіб вирішення проблемних питань у міждержавних відносинах може стати практикою воєнних дій XXI століття.

Перебіг Україно-російської гібридної війни наряду з використання звичайного озброєння та військової техніки дозволяє вирізнити інші не менш важливі складові:

1. Інформаційна війна. Пропаганда та контрпропаганда. Використання інформаційних технологій (в ЗМІ, мережі Інтернет) та пряма агентурна робота з населенням з маніпуляції масовою свідомістю з метою формування необхідного світосприйняття.

2. Здійснення спеціальних операцій на території супротивника з метою дезорганізації системи управління, порушення соціальної інфраструктури.

3. Зовнішній вплив. Пряма або опосередкована участь іноземних акторів та міжнародних організацій. Перехід локального збройного конфлікту у площину тривалого геополітичного протистояння.

Відомий український військовий експерт професор Г. Перепелиця визначає гібридну війну феноменом постіндустріального, інформаційного глобалізованого світу XXI століття: «Саме інформація є зброєю масового ураження в цій війні, а поле бою — суспільна свідомість, не лише супротивника, але й власного населення». За оцінками Г. Перепелиці головним завданням гібридної війни стає не руйнування економічного, демографічного чи воєнного потенціалу противника, а досягнення прямого впливу на нього через маніпулювання масовою свідомістю.

Глобальна мережа Інтернет фактично унеможливлює існування цензури в суспільно-політичному та соціокультурному вимірі національних держав. Виключення в цьому сенсі складають ісламістські режими Близького Сходу, Китай, пострадянські республіки Середньої Азії, Венесуела, Північна Корея та окремі геополітичні маргінали. Сучасна Росія впритул наблизилась до статусу держави-парія, яка протистоїть всьому цивілізованому світу.

Для сучасного глобалізованого світу вільне розповсюдження інформації, свобода слова у будь-якому форматі — один з ключових чинників системи міжнародних відносин. Демократія та ринкова економіка є підґрунтям існування та сталого розвитку сучасної людської цивілізації.

Урок війни полягає в тому, що нападають на слабких фізично та інтелектуально, хто не хоче або не вміє самостійно боронити власну землю.

Досвід російсько-української гібридної війни вчить нас тримати ініціативу у пропаганді. На Донбасі відбулася справжня катастрофа. Влада не наважувалася сказати правду: йде війна, планується захоплення Донбасу, він перетвориться на театр воєнних дій. Це треба було повторювати 24 години на добу, і взяти під контроль усі телестудії та радіомовлення за будь-яку ціну. Важливо було викликати у більшості донеччан та луганчан здорове відчуття протесту та патріотизму з приводу агресії. Сепаратистів потрібно було позиціонувати як «п’яту колону», посібників агресора. А відбулося усе навпаки, сепаратисти перехопили пропагандистську ініціативу, вони перевизначили українських силовиків як агресорів, а себе і російських козаків та різну закордонну наволоч – захисниками і спасителями. Пропаганда подіяла, стереотип сформувався, і це стократно завадило відвоювати території вже у військовий спосіб.

Не менш важливим є вміння володіти прийомами руйнації підривних соціальних технологій. Безумовно, важливо оперативно розпізнавати, класифікувати й оцінювати небезпеку кожної технології, а також мати на увазі, що вони мають критичні точки. Технологія будується за принципом ланцюга, де є слабкі ланки. 

Для успіху у вирішенні питань інформаційного протистояння необхідно тісно працювати з населенням, виходячи з мережевої концепції побудови суспільства. В кожному населеному пункті, громаді, соціумі важливо знайти «вузлові точки», тобто осіб, що входять до референтних груп, є «зірками» у термінах соціометрії. Саме прямі контакти з людьми, які належать до лідерів громадської думки, можуть переломити ситуацію. 

Україна і українці мають уважно вивчити власні прорахунки, що зробили країну слабкою, і це не в останню чергу спокусило «добрих сусідів» на агресію.

До оборони країни треба широко залучати фахівців соціально-гуманітарного профілю. Гібридна війна стирає грані між військом і народом, виникає комплекс питань у сфері національної безпеки, які мусять розв’язувати соціологи, політологи, соціальні психологи як соціальні експерти, консультанти, фахівці із соціальних технологій.

Література:

1. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики поза блоковості» № 35-19 від 23 грудня 2014 р. [Електронний ресурс}. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/ 35-19.

2. Закон України «Про основи національної безпеки Украї¬ни» № 964-15 від 7 серпня 2015 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/964-15.

3. Указ Президента України «Про рішення Ради національ¬ної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року “Про Стратегію національної безпеки України”» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov. ua/laws/ show /287/2015.

4. Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року “Про нову редакцію Воєнної доктрини України”» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.president.gov.ua/ documents/5552015-19443.

5. Contingency plan [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://en.wikipedia.org wiki/Contingency_plan. - Назва з екрану.

6. NATO Glossary of Terms and Definitions : AAP-6 [Edition 2014]. - NATO Standardization Agency, 2014. - P. 2-C-13.

7. Conduct of the Persian Gulf War: Final Report To Congress. - Washington : U.S. Dept, of Defense, 1992. - 909 p.

8. Закон України «Про оборону України» № 1932-12 від 28 грудня 2015 р. /Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.да laws show/1932-12.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота