ПУБЛІЧНА БЕЗПЕКА ЯК ОБ’ЄКТ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПУБЛІЧНА БЕЗПЕКА ЯК ОБ’ЄКТ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ

30.11.2017 10:32

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Мальцев Віталій Вікторович, начальник відділення по роботі з особовим складом військової частини 3066 Північного Київського оперативного територіального управління Національної гвардії України, м. Київ


Метою забезпечення публічної безпеки і, отже, функціонування системи правоохоронних органів у цій галузі є створення та підтримання необхідного рівня захищеності об’єктів публічної безпеки, забезпечення надійного відвернення загроз цим об’єктам.

До об’єктів публічної безпеки відносяться: права і свободи, життя і здоров’я громадян, власність, держава та її інституції, громадські об’єднання.

Стан загрози публічній безпеці може виникати тоді, коли допускаються порушення правил експлуатації засобів залізничного, морського, річкового та автомобільного транспорту; правил дорожнього руху; ведення будівельних і інших робіт; експлуатації пожежонебезпечних об’єктів і пристроїв, а також у випадках порушення правил поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, сильнодіючими отруйними речовинами, радіоактивними ізотопами й іншими небезпечними предметами і речовинами. Суспільна небезпечність порушення зазначених правил кваліфікується відповідно до кримінального законодавства як злочини, що посягають на громадську безпеку.

Загроза публічній безпеці може виникати також при порушенні встановленого порядку проведення масових заходів, непідготовленості місць для їхнього проведення, несвоєчасність вжиття заходів щодо впорядкування руху великих груп людей та ін. Умови для наявності такої загрози виникають під час стихійних лих та у випадку інших надзвичайних обставин.

За спрямованістю та змістом указані загрози можна класифікувати залежно від сфери суспільного життя: 

- політики (пов’язані з недоліками функціонування органів влади й управління на місцях, незаконною діяльністю політичних партій і громадських об’єднань, помилками і спотвореннями національної політики в центрі та в регіонах); 

- економіки (що випливають з недосконалості економічної політики, правової неврегульованості багатьох сторін нових ринкових економічних відносин, значної криміналізації економіки, корупції, розшарування населення при зниженні рівня його життя, незадовільний контроль за зовнішньоекономічною діяльністю); 

- соціальної сфери (пов’язані з порушенням законних прав та інтересів громадян, із відмовою або нездатністю держави захистити їх, із недоліками в системі охорони фізичного і морального здоров’я населення тощо); 

- екології (при загостренні протиріч між розвитком продуктивних сил, технологій і необхідністю збереження сприятливого екологічного середовища життя людей, розбалансованістю і невирішенням економічних, соціальних, екологічних та технологічних проблем, а також при забрудненні природного середовища, виснаженні природних ресурсів, руйнуванні екологічної рівноваги, зростанні антропогенного навантаження на землю, виснаженні родючих ґрунтів, запасів чистої води, природних паливно-енергетичних ресурсів та ін.); 

- культури (пов’язані з незадовільним станом охорони культурних цінностей, у тому числі загибель або реальна загроза загибелі багатьох цінностей, що мають національне значення, а також їх масове контрабандне вивезення за кордон; загрози, що виникають унаслідок незадовільних умов для творчості, деградації моральності, національної самосвідомості, падіння рівня освіченості та вихованості населення тощо); 

- техніки (що виникають у зв’язку з техногенними аваріями і катастрофами, низькою технологічною та виробничою експлуатацією зношеного і несправного обладнання, несвоєчасністю проведення ремонтних і регламентних робіт, порушеннями правил зберігання і транспортування небезпечних речовин, відхиленнями від проектної документації при виробництві й експлуатації обладнання, технічних засобів при будівництві будівель і споруд та ін.); 

- боротьби зі злочинністю та діяльністю правоохоронних органів (пов’язані з різким зростанням злочинності, криміналізацією найбільш важливих сфер життєдіяльності держави і суспільства, підвищенням ступеня небезпеки злочинних дій та ескалації насильства, жорстокості, агресивності, озброєності та організованості злочинців; із появою нових видів злочинів, що викликають великий суспільний резонанс: захоплення заручників, тероризм, банківські шахрайства, кримінальний політичний екстремізм, корумпованість державного апарату, у тому числі й правоохоронних органів; зі збільшенням числа різного роду зловживань і порушень законності співробітниками правоохоронних органів, а також  падінням довіри людей у здатність держави ефективно забезпечувати захист їхніх інтересів від злочинних посягань).

Аналіз нормативної бази, що стосується захисту населення від різного роду надзвичайних ситуацій дозволяє зробити висновок про її недосконалість, наявності численних прогалин. 

Публічна безпека як об’єкт правового режиму надзвичайного стану включає відносини, які попереджають або усувають шкідливі для життя та здоров’я людини наслідки, що можуть бути заподіяні в результаті дії штучного або природного джерела підвищеної небезпеки. Належне забезпечення публічної безпеки має як наукове, так і практичне значення, оскільки її зміст і ефективність сприяють стабільності суспільства та задоволенню життєвих потреб громадян. Необхідно зазначити, що сьогодні однією з найбільш істотних проблем в розробці концепції внутрішньої безпеки України є невизначеність і незбалансованість у соціальному плані інтересів суспільства, держави, різних соціальних груп, особистості.

Аналіз практики свідчить про надзвичайно низьку відповідальність держави за життя і здоров’я як цілих соціальних, територіальних етнічних груп, так і окремих громадян. Варто зазначити, що інтереси держави повинні розглядатися через призму інтересів її громадян.

______________________

Науковий керівник: Братель Сергій Григорович, професор кафедри адміністративної діяльності Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота