ДО ПИТАННЯ ПРО ПРИНЦИП СПРАВЕДЛИВОСТІ, ДОБРОСОВІСНОСТІ ТА РОЗУМНОСТІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДО ПИТАННЯ ПРО ПРИНЦИП СПРАВЕДЛИВОСТІ, ДОБРОСОВІСНОСТІ ТА РОЗУМНОСТІ

30.11.2017 12:04

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Малик Степан Богданович, студент, Державний вищий навчальний заклад "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника"


До засад цивільного законодавства, закріплених у статті 3 Цивільного кодексу України відноситься справедливість, добросовісність та розумність. Названі поняття мають не тільки правове, а й загальнофілософське значення та відображають полісистемний характер людського мислення та вольової діяльності, що обумовлюється їх застосуванням у багатьох гуманітарних науках та дисциплінах, зокрема у філософії, психології, соціології, політології тощо. У цивільному законодавстві зміст понять «справедливість», «добросовісність» та «розумність» не може бути чітко окресленим. Водночас у спосіб моделювання загальних норм може бути визначений зміст законодавчих принципів справедливості, добросовісності та розумності [1, С.16]. 

Метою даного дослідження є з’ясування питання щодо єдності чи розмежування принципу справедливості, добросовісності та розумності, як загальної засади цивільного законодавства, що містить у собі три складові (ст.ст. 3, 509 ЦКУ), чи його розмежування на три окремі засади відповідно до змісту ряду статей ЦК України (ст. ст. 92, 627, 564, 619, 749,) чи інших кодифікованих нормативно-правових актів. 

Проблематикою дослідження таких оціночних понять як справедливість, добросовісність та розумність займалися ряд вітчизняних та зарубіжних вчених цивілістів, зокрема, «Принцип добросовісності в договірних зобов'язаннях» досліджував  Д. Г. Павленко, «Принцип справедливості, добросовісності та розумності в цивільному праві» - Ю.А. Тобота, проблемами договірного права займався -  С. М. Бервено. Також, окремі питання поставленої проблеми досліджувалися у працях таких науковців як:  Т. В. Боднар,  Н. С. Кузнєцова,  Р.  А. Майданик,  О. О.  Мережко та інші. 

У доктрині цивільного права зазначається, що закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності обумовлений необхідністю досягнення юридичної рівності та побудовою особистих немайнових і майнових відносин між учасниками цивільного обороту, захисту прав та інтересів контрагентів, а також обмеження їх договірної свободи тощо. Так, на думку Р.А. Майданика, закріплений вітчизняним законодавцем принцип справедливості, добросовісності і розумності має визнаватися не сукупністю трьох принципів, який проявляється в єдності трьох взаємопов’язаних складових, що є традиційним для європейського приватного права [2]. Іншої думки дотримується Т.В.Боднар, яка проаналізувала норми Цивільного Кодексу України, і прийшла до висновку, що в одних випадках ЦК України вживає усі три терміни одночасно (статті 3, 509), в других – два, наприклад, добросовісність і розумність, розумність і справедливість (статті 92, 627), в третіх – лише один, як правило, розумність (статті 564, 619). Це дало авторці підстави для висновку про існування в ЦК України трьох самостійних принципів [3, с. 121]. Із такою позицією не зовсім погоджується С.М. Бервено, адже, на думку автора, в Цивільному кодексі це зроблено не завжди вдало і послідовно. Таким прикладом є ст. 627 ЦК, в якій не передбачено, що при укладенні договору сторони повинні крім всього діяти добросовісно, а не лише відповідно до вимог розумності та справедливості. Так, відповідно до ст. 659 ЦК продавець зобов’язаний попередити покупця про права третіх осіб на товар, що продається. Невиконання продавцем цієї вимоги закону може дати суду підстави вважати його недобросовісним. Тому ст. 627 ЦК мала б бути доповнена принципом добросовісності [3]. Ю.А. Тобота доводить, що справедливість тісно пов’язана з добросовісністю і розумністю, які являють собою окремі сторони (грані) поведінки учасників будь-яких цивільних правовідносин [4]. Тому із поданих тверджень справедливість, добросовісність та розумність варто розглядати із позицій єдності трьох складових єдиної засади цивільного законодавства, елементи якої можуть існувати як самостійно, так і в комплексі, невід’ємні одна від іншої. 

Щодо поєднання трьох правових категорій в єдиний принцип є аналіз судової практики, де суди різних рівнів у вирішенні справ посилаються на дані засади цивільного законодавства. Прикладом прецедентної практики є рішення Решетилівського районного суду Полтавської області  № 546/431/15-ц від 17 листопада 2015 року [4] про захист прав споживачів, визнання кредитного договору частково недійсним та зобов’язання здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором. Суд прийшов до висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів законності, справедливості та добросовісності. 

Посилання на принцип добросовісності було використане Конституційним Судом України при винесенні рішення у справі «про охоронюваний законом інтерес». Фактично у цьому рішенні Суд визначив важливість розвитку принципу добросовісності в судовій практиці, адже, тепер суди України, розглядаючи будь-який спір, в якому заявлено про порушення охоронюваного законом інтересу (зокрема інтересу, охоронюваного актом цивільного законодавства), фактично зобов’язані на підставі рішення Конституційного Суду аналізувати питання про те, чи направлений такий інтерес на задоволення індивідуальних і колективних потреб, які, в тому числі, мають не суперечити принципу добросовісності [6]. У Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» [7], де у пунктах 2,3 строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. 

Провівши аналіз судової практики, проаналізувавши доктрину цивільного права та законодавства, можна беззаперечно погодитися із думкою Ю.А. Тоботи: «Якщо дії особи є розумними і добросовісними, то вона «виважує» власні та чужі інтереси на «вагах» справедливості, тобто обирає справедливу, таку, що у рівній, однаковій мірі враховує і свої, і чужі права та інтереси, межу своєї поведінки» [4]. Тому говорячи про справедливість, добросовісність та розумність ми беззаперечно можемо говорити про поєднання трьох самостійних складових єдиного принципу – засади цивільного законодавства. 

Література:

1. Коментар ст. 3 ЦК України проф. Н. С. Кузнецової // .О. В. Дзера (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнецова, В. В. Луць. — 3-те вид., перероб. і допов. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — Т. 1. — С. 16.

2. Майданик Р.А. Науково-практичний коментар до ст.3 Цивільного кодексу України / Р.А. Майданик// Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН, файл КК000873.LHT.

3. Боднар Т.В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві: монографія / Тетяна Валеріївна Боднар – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 272 с.

4. Тобота Ю.А. Принцип справедливості,добросовісності та розумності в цивільному праві України: автореф. Дис на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03 / цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право / Ю.А. Тобота— Х., 2011. — 22 с.

5. Єдиний державний реєстр судових рішень [електронний ресурс] // http://reyestr.court.gov.ua/Review/68540612.

6.Павленко Д.Г. Принцип добросовісності в договірних зобов'язаннях: автореф. Дис на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03 / цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право / Д.Г. Павленко. — К., 2009. — 20 с.

7. Єдиний державний реєстр судових рішень [електронний ресурс] //http://reyestr.court.gov.ua.

_____________________

Науковий керівник: Гейнц Руслана Миколаївна, Державний вищий навчальний заклад "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника"

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота