НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

15.12.2017 20:29

[Секція 8. Інтелектуальна власність та його захист. Інформаційне право]

Автор: Кудра Ірина Андріївна, студентка, Національний авіаційний університет; Гусар Ольга Анатоліївна, доцент кафедри конституційного і адміністративного права, кандидат юридичних наук, Національний авіаційний університет


Сучасний стан суспільного розвитку, а також ситуація, що склалася в українському та світовому інформаційному просторі, потребують посилення ролі держави у процесі забезпечення доступу громадян України до оперативної, об’єктивної інформації, гарантування захисту національного інформаційного простору від негативних інформаційних впливів. У зв’язку із цим великого значення набуває вироблення адекватної державної інформаційної політики, здатної протистояти зовнішнім загрозам. 

Світове співтовариство в умовах суттєвого прогресу і поширення інформаційних технологій, глобального характеру систем масової комунікації, утворення інформаційного простору усвідомило, що міжнародна інформаційна безпека є проблемою, розв’язання якої суттєво впливає на існування людства. Тобто з розвитком і поширенням інформаційно - комунікаційних технологій у всі сфери життєдіяльності надзвичайної значимості набувають питання забезпечення інформаційної безпеки, визнаної в нашій країні однією з найважливіших складових національної безпеки, як багаторівневої проблеми державної інформаційної політики. Відзначимо, що у загальних засадах Конституції України [1], а саме ст. 17, наголошено, що інформаційна безпека є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу [2, с. 77].

Що стосується пріоритетних напрямів державної інформаційної політики, то Законом України «Про інформацію» до їх числа віднесено такі: 

– забезпечення доступу кожного до інформації; 

– забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації; 

– створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства; 

– забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб’єктів владних повноважень;

 – створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування; 

– постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів; 

– забезпечення інформаційної безпеки України; 

– сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового інформаційного простору [3].

Державну інформаційну політику розробляють і здійснюють органи державної влади загальної компетенції, а також відповідні органи спеціальної компетенції. Необхідно пам’ятати, що державна інформаційна політика повинна ґрунтуватися на принципах відкритості; рівності інтересів усіх учасників інформаційних відносин; системності; пріоритетності вітчизняного виробника; несуперечності соціальним інтересам громадян; соціальної орієнтації; пріоритету права перед силою.

Варто зауважити, що при визначенні основних напрямів державної інформаційної політики слід ураховувати сучасні умови суспільного розвитку, а саме: формування інформаційного суспільства, яке уможливлює поширення процесів глобалізації, усуває комунікаційні бар’єри на різних рівнях – міждержавному і на рівні окремих громадян. З огляду на це, серед головних напрямів здійснення сучасної державної інформаційної політики можна виокремити такі:

 забезпечення свободи слова; 

 сприяння вільному доступу до суспільно значущої інформації; 

 сприяння конкуренції у сфері засобів масової інформації; 

 захист самобутності української культури й мови; 

 переведення культурної спадщини держави в цифровий формат; 

 захист інтересів найбільш уразливих категорій громадян в інформаційній сфері; 

 боротьба з неналежним використанням сучасних інформаційних технологій; 

 гарантування інформаційної безпеки; 

 захист персональних даних; 

 охорона недоторканності приватного життя; 

 формування позитивного іміджу України та її державних органів у світі[4, с. 194-195].

Отже, особливої уваги потребує вирішення питання щодо переліку пріоритетних напрямів державної інформаційної політики, оскільки раціональне та обґрунтоване їх виокремлення дасть змогу зосередити зусилля як науковців, так і працівників відповідних органів державної влади та інституцій громадянського суспільства на врегулюванні пріоритетних сфер суспільного життя, а також реалізації комплексу задач, спрямованих на втілення у життя ключових положень державної інформаційної політики.

Література:

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Негодченко В. М. Основні напрями державної інформаційної політики в Україні / В. М. Негодченко. // Підприємництво, господарство і право. – 2016. – №4. – С. 77–81.

3. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 32. – Ст. 313.

4. Заніздра Н. О. Державна інформаційна політика на сучасному етапі та шляхи вдосконалення / Н. О. Заніздра. // Вісник КрНУ імені Михайла Остроградського. – 2012. – №4. – С. 193–196.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота