АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

15.02.2018 21:10

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Майданевич Григорій Анатолійович, здобувач, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Актуальність дослідження інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб за порушення законодавства сфері використання та охорони природних ресурсів, обумовлюється тим, що незважаючи на те, що КУпАП встановлює адміністративну відповідальність лише фізичних осіб, ряд законів України, фактично встановлює відповідальність юридичних осіб, яка за своєю природою може вважатися адміністративною відповідальністю.

Стосовно визнання чи/або невизнання юридичних осіб суб’єктами адміністративної відповідальності в науці адміністративного права склалися дві противоположні позиції. Позицію щодо визнання юридичних осіб суб’єктами адміністративної відповідальності дотримуються Ю. П. Битяк, Є. В. Додін, С. Т. Гончарук, Д. М. Лук’янець, О. С. Літошенко, Н. В. Гришина та ін., протилежної    позиції    дотримуються    Е. Ф. Демський,  В. С. Ковальський,  С. Е. Демський, О. П. Світличний та інші науковці. 

Однією з головних проблем є вирішення питання про суб’єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, суб’єктом якого виступає підприємство, установа, організація або об’єднання громадян. За положеннями сучасної правової науки, однією з ознак суб’єктивної сторони правопорушення є вина, тобто психічне ставлення правопорушника до своїх дій та їх наслідків, виявлене у формі умислу або необережності. Питання вини юридичної особи як суб’єкта адміністративної відповідальності сучасною наукою не вивчено.

Як підкреслює О. П. Світличний, юридичні особи є повноправними суб’єктами багатьох видів правовідносин, вони можуть вчиняти різні протиправні дії [1, с. 167]. Ми погоджуємося із наведеною думкою. Дійсно, якщо проаналізувати вітчизняне законодавство, то на сьогодні юридичні особи як суб’єкти підприємницької діяльності є суб’єктами господарсько-правової, цивільно-правової, фінансово-правової, кримінально-правової, а також адміністративної юридичної відповідальності. 

Інститут адміністративної   відповідальності юридичних  осіб у сфері природокористування перебуває в процесі становлення і є фактом правової реальності, не зважаючи на недостатність розробки, принципів даного виду відповідальності, відсутність механізму притягнення  юридичних  осіб, відсутність системності та видів санкцій, що могли б застосовувати до юридичних  осіб до відповідальності, відсутність порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони природних ресурсів [2, с. 11]. 

На нашу думку, з  приводу визнання суб’єктами адміністративних проступків юридичних осіб за порушення законодавства у сфері використання та охорони природних ресурсів, слід виходити із того, що оскільки окремі норми законів у досліджуваній сфері передбачають відповідальність юридичних осіб, адміністративна  відповідальність юридичних осіб повинна бути визнана на законодавчому рівні.  До законодавчих актів, якими передбачені адміністративні санкції щодо юридичних осіб за порушення у сфері використання та охорони природних ресурсів, слід віднести Закони України: «Про охорону навколишнього природного середовища»; «Про охорону земель»;  «Про тваринний світ»; «Про рослинний світ»; «Про природно-заповідний фонд України»; Земельний кодекс України; Лісовий кодекс України; Водний кодексу України; Кодекс України «Про надра». Однак, недоліком вказаних законодавчих актів є те, що притягнути до відповідальності особу відповідно до норм вказаних законів неможливо. У перелічених законах встановлена відповідальність юридичних осіб не в повному обсязі. Переважно це бланкетні норми,  норми прямої дії, що передбачають відповідальність містяться в інших нормативно-правових актах. 

Серед законодавчих актів, норми яких безпосередьо передбачають відповідальність, слід віднести норми Закону України «Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення», ст. 46  якого має назву: «Адміністративна відповідальність та фінансові санкції за порушення санітарного законодавства» [3] і встановлює конкретні санкції за порушення законодавства, а також Господарський кодекс України, норми якого відіграють важливу роль у притягненні юридичних осіб до відповідальності у разі порушення останніми законодавства у сфері використання та охорони природних ресурсів. Згідно частини другої ст. 217 ГК у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції, а ст. 239 ГК уповноважує  органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, застосовувати до суб’єктів господарювання адміністративно-господарські санкції [4].

Серед значної кількості видів адміністративно-господарських санкцій, найбільш характерними, які можуть застосуватися до юридичних осіб у разі порушеннями ними  законодавства у сфері використання та охорони природних ресурсів є: адміністративно-господарський штраф;застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб’єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб’єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; ліквідація суб’єкта господарювання [4].

Таким чином, адміністративна відповідальність юридичних осіб характеризується такими рисами: здійснюється у сфері адміністративно-правового регулювання; за своєю природою є карною; визначена законами України; пов’язана  із застосуванням до юридичної особи державного примусу; реалізується у відповідних процесуальних формах [5, с. 203].

Також, проблемним питанням видається, хто може бути суб’єктом адміністративної відповідальності, із числа численної кількості  юридичних осіб. Прикладом у цьому питанні є норми Кримінального кодексу України, норми окремих статей якого передбачають заходи кримінально-правового характеру, які застосовують до юридичної особи.

Отже, юридичні особи є повноправними суб’єктами  правовідносин у   сфері    використання та  охорони природних ресурсів, вони можуть вчиняти різні  протиправні дії чи бездіяльність, які посягають на суспільні відносини у   сфері    використання та  охорони   природних ресурсів.  Однак, для визнання юридичних  осіб повноцінними суб’єктами адміністративної відповідальності необхідно на законодавчому рівні здійснити легалізація вини адміністративної відповідальності юридичної особи, як основної і обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони будь-якого  адміністративного проступку,  а також легалізації засад адміністративної відповідальності юридичних  осіб публічного права. 

Література:

1. Світличний О. П. До питання встановлення адміністративної та кримінальної відповідальності юридичних осіб за порушення прав інтелектуальної власності. Науковий вісник НУБіП України: Серія «Право». Київ, 2014. Вип.197. Ч. 2.  С.163–169.

2. Петрова І. Г. Адміністративна  відповідальність юридичних  осіб у сфері використання та охорони природних ресурсів: автореф. дис. … канд. юрид. наук.  К., 2014.  20 с.

3. Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення: Закон України від   24.02. 1994 р.  №4004-XII. Відомості  Верховної Ради України. 1994. № 27. Ст. 218.

4. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01. 2003 р. № 436-15. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 18-22. Ст. 144.

5.  Адміністративне право України : навч. посіб.  у  2 х томах/[Галунько В. В., Олефір В.І., Пихтін М.П. та ін.]; за заг. ред. В.В. Галунька. Херсон: ПАТ «Херсонська міська друкарня», 2011. Т.1: Загальне адміністративне право. 320 с.

_____________________

Науковий керівник: Яра Олена Сергіївна, кандидат юридичних наук, доцент, Національний університет біоресурсів і природокористування України



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота