СТВОРЕННЯ МОЛОЧАРСЬКИХ КООПЕРАТИВІВ - НАГАЛЬНА ПРОБЛЕМА СЕЛА У ПОКРАЩЕННІ ЙОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СТВОРЕННЯ МОЛОЧАРСЬКИХ КООПЕРАТИВІВ - НАГАЛЬНА ПРОБЛЕМА СЕЛА У ПОКРАЩЕННІ ЙОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

29.03.2018 11:26

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Дуда Марія Іванівна, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист, ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Хрпаливого»


Молочне скотарство є надзвичайно важливим для аграрного сектора нашої країни. Тому що, по-перше, молочна продукція є експортноорієнтованою, а по-друге, ми повинні забезпечити продовольчу безпеку країни. 

Найбільше проблем сьогодні є в роботі кооперативів із заготівлі молока.

В молочній галузі України розвиток кооперативного руху почався дуже давно. Прикладом може бути хоча б галицький Крайовий Союз Господарсько-Молочарський, згодом відомий як «Маслосоюз», який став найуспішнішим економічним проектом західноукраїнської кооперації першої половини ХХ століття.

В 1904 році була утворена перша молочарня «Маслосоюзу». Пройшло більше ста років. Зараз знов проводиться дискусія про те, чи варто об’єднувати людей у кооперативи і зробити цивілізованими майже 80% виробництва молока, котрі надходять від індивідуальних виробників. 

Також, варто згадати про Євгена Храпливого, який був організатором кооперативного молочарства і вбачав в кооперативній молочарні одну із важливих клітинок великого господарського організму української нації. Кооперативні молочарні, писав Євген Храпливий, принесуть користь одиницям селян і всьому народові. 

Деякі фахівці вважають, що необхідно спрямовувати зусилля виключно на розвиток великих товарних ферм. Вони і чути не хочуть про взаємодію з особистими селянськими господарствами (ОСГ). Прибічники цього курсу спирають на те, що виробництво молока – це бізнес, тому і працювати треба за правилами бізнесу.

Інші спеціалісти все ж таки вважають на те, що коли йдеться про молоко від ОСГ, то справа не тільки в самому молоці, це питання стосується виживання багатьох сільських родин.

Таким чином, сьогодні на ринку завдання зростанням виробництва молока та молочної продукції набуває все більшої гостроти та все більшого значення.

Ключовим фактором успіху підприємства-виробника молока є створення кооперативів із заготівлі молока.

Основними виробниками молока є господарства населення. В зв’язку із цим особливої гостроти  на буває питання створення молочарських заготівельно-збутових кооперативів для надання послуг і заготівлі, зберігання, переробки та збуту молочної продукції, забезпечення кормами й молодняком худоби, племінною і продуктивною худобою.

Так, за даними опитування в розрізі районів області більшість населення (73,4%) реалізують молоко через посередників, що пов’язане з наступним:

- зменшуються видатки на реалізацію молока;

- заощаджується час;

- наявність певної гарантії збуту без попередніх витрат на реалізацію, а також затрат часу;

- підприємства-виробники розташовані на великій відстані від ринків збуту;

- власники-виробники переважно є людьми похилого віку.

Створення заготівельно-збутових молочарських кооперативі стає потужним фактором економічного та соціального розвитку українського села, що водночас дає змогу гарантувати високу якість молочної сировини. Кооператив дає змогу об’єднати зусилля громади у забезпеченні якості молочної сировини, її поставки на переробні підприємства, що, в свою чергу, дає можливість отри мати гідну ціну за вироблений продукт.

Для фермерських та індивідуальних селянських господарств сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи:

- виступають формою взаємодопомоги та економічного самозахисту в ринкових умовах;

- дозволяють зменшувати виробничі витрати господарств;

- сприяють збільшенню доходів, через кращу реалізацію продукції;

- дають можливість доступу до техніки, обладнання, приміщень, яких немає або недостатньо у господарстві;

- підвищують кредитоспроможність господарства;

- сприяють підвищенню професійного рівня товаровиробників.

У чому ж переваги, так званих, молочних кооперативів?

По-перше, переробні підприємства охочіше працюють з кооперативами, ніж з індивідуальними виробниками. Така співпраця ґрунтується лише на договірній основі, тому обидві сторони приймають на себе певні зобов’язання та відповідальність за виконання. Тобто така співпраця відбувається у правовому полі.

По-друге, як свідчить практика,  плата за такої співпраці встановлюється за згодою сторін і значно вищою.

По-третє, на приймальних пунктах кооперативу встановлюють обладнання для визначення якості молока, його охолодження та зберігання. Отже, не виникає претензій стосовно якості молока.

Створення і функціонування молочарських кооперативів в умовах інвестиційного дефіциту – чи не єдиний засіб для сільських населених пунктів, який здатний забезпечити ти необхідні виробничо-технічні умови для заготівлі і зберігання молока, тим самим забезпечивши достатній рівень його якості. З другого боку молочарський кооператив є ефективною формою об’єднання зусиль одноосібників – виробників  молока для конкуренції з великими сільськогосподарськими підприємствами.

Яскравим прикладом співпраці молоко виробників та молокопереробних підприємств є об’єднання дрібних сільгоспвиробників – шляхом створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Обслуговуючі кооперативи, що є по суті неприбутковими організаціям, представляють інтереси своїх членів. Кожен кооператив отримує інституційну підтримку, а також обладнання для організації пунктів прийому та охолодження молока, пунктів штучного осіменіння великої рогатої худоби, насіння та добрива для окультурення пасовищ, обладнання для підготовки комбікормів. 

Формування інтегрованих об’єднань, в які увійдуть виробники, переробники, продавці молока та молокопродуктів, зумовлюються необхідністю підвищення рівня концентрації інвестиційного потенціалу – молокопродуктового підкомплексу, оскільки розміри дотування державою виробництва молочної продукції є мізерними і не забезпечують конкурентних переваг вітчизняних виробників над іноземними.

Таким чином, торговельно-посередницькі структури, а саме молочні кооперативи стануть тими структурами, які зможуть вирішити дану проблему.

Надалі саме вони можуть стати тими інвесторами, які будуть вкладати кошти у розвиток даної сфери підприємництва.

Література:

1. Васильчак С.В. формування та розвиток регіонального ринку молока і молочних продуктів. Монографія. – Львів: НВФ «Українські технології»,  2005. – 240с.

2. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив: початок шляху. Практичний посібник/ І.Ф.Томич, Р.Я.Корінець, М.П.Гриценко.-К.: ТОВ «ВП»Едельвейс», 2013. – 96с. 

3. Євген Храпливий. Збірник науково-популярних статей. -К.:  Львів вид.«Еней», 1997. – 100с.

4. Про особисте селянське господарство: Закон України // Економіка АПК 2004 №9. – с.150-152



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота