ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ УКРАЇНСЬКИМИ ЕКСПОРТЕРАМИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КВОТ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ УКРАЇНСЬКИМИ ЕКСПОРТЕРАМИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КВОТ

28.04.2018 12:52

[Секція 10. Світова економіка та міжнародні економічні відносини]

Автор: Шкатула Вікторія Павлівна, кандидат економічних наук, Житомирська митниця ДФС


Постановка проблеми та постановка завдання. Підписання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною (далі Угода) є ключовим вектором у зовнішній політиці вітчизняного уряду, який надав можливість українським товарам потрапити на ринки європейських країн та певною мірою компенсувати втрачені ринки Митного союзу, проте на даному етапі потенціал поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС використовується не повністю, оскільки експорту заважають нетарифні бар’єри. 

Мета дослідження з’ясувати вплив квот, встановлених Угодою про асоціацію між ЄС та Україною, на вітчизняний експорт. 

Аналіз останніх досліджень. Висвітлення проблеми інтеграції та співпраці України з ЄС знайшли своє відображення у наукових роботах таких авторів, як Р. Волошин [1], О.Н. Гончаренко, А.О. Багатенко, К.В. Бакал та ін. [2]. 

Результати дослідження. Динаміка обсягів вітчизняних експортних поставок до країн ЄС за 2014-2017 роки характеризується стійкою тенденцією до зростання, в середньому цей показник зріс на 10-11% [3]. Основою такого зростання стали вивізні операції аграрної продукції, вони ж певною мірою компенсували падіння експорту в цілому. Проте темпи зростання українського експорту до ЄС демонструють поступове уповільнення, такий спад викликаний уповільненням ефектів від обнуління мит й динамікою вичерпання квот. У 2014-2017 роках українські експортери швидко та повністю використовують квоти на поставки до ЄС за товарними позиціями: мед, виноградний і яблучний соки, цукор, оброблені томати, ячмінна крупа і мука, зерно злаків, овес тощо.

Повільніші темпи вичерпання квот спостерігаються за такими товарними позиціями, як зерно кукурудзи, пшениці, ячменя та м’яса птиці. Нереалізований потенціал українського експорту до ЄС демонструє використання квот на постачання ЄС продукції за товарними позиціями інший цукор, солод пшеничний, клейковина, крохмаль, висівки, цукрова кукурудза, оброблена цукрова продукція, харчові продукти, етанол. Зовсім не починалися поставки м’яса з баранини, продукції з обробленого молока, обробленої продукції зернових, обробленої продукції з молочних вершків [4, 5]. 

Диспропорції із реалізації квот вітчизняними підприємствами пов’язані з недоліками структури визначених угодою товарних позицій та неоптимальними обсягами самих квот. Наприклад, швидке вичерпання квот для меду, виноградного та яблучного соку, цукру, оброблених томатів пов’язано: по-перше, з малим обсягам квот (навіть, всупереч зростання їх обсягів у 2016 році); по-друге, повною мірою виконані квоти, тих експортерів, які вивозили дану продукцію до ЄС раніше, мають роками напрацьовані торгові зв’язки та налагоджені логістичні ланцюги поставок, по-третє, їх продукція є сертифікованою до вимог Євросоюзу, конкурентоспроможною у споживчому сегменті ринку.

Відсутність експорту по позиціях м’яса з баранини, незначний обсяг експорту продукції з обробленого молока, обробленої продукції зернових, обробленої продукції з молочних вершків, насамперед полягає у специфіці їх виробництва в Україні, незнання національного виробника про існуючі можливості для експорту. відсутність сертифікованих виробництв за нормами ЄС, можливість продажу цих товарів на інших ринках за більшою ціною, складність логістичних шляхів. 

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, для реалізації експортного потенціалу подальшої експансії української продукції на ринки ЄС  уряду, необхідно переглянути та оптимізувати структуру й обсяги існуючих квот, встановлених Угодою для вітчизняної продукції. За товарним позиціям де квоти не вибрані створити заохочувальні умови для виробників таких товарів, сприяти виробництву цієї продукції, провести інформаційну роботу серед виробників потенційних експортерів про можливості наявні квоти реалізації продукції до країн ЄС. Зважаючи на географічне положення України розпочати заходи розвитку безпечної системи логістики, остаточно запровадити європейські стандарти до безпечності та якості продукції.

Література:

1. Волошин Р. Статус квот аграрної продукції [Електронний ресурс] / Р. Волошин// Агроеліта. – 2017. – № 7. – Режим доступу до ресурсу: http: // agroprod.bis/2017/07/31/status-kvot-ahrarnoji-produkthi

2. Гончаренко О.Н. Проблеми та перспективи європейської інтеграції України [Електронний ресурс] / О.Н. Гончаренко, А.О. Багатенко, К.В. Бакал, та ін.// – Режим доступу до ресурсу: http: jrnl. nau.edu. ua/index.php /IMV /article/viewFile/5915/6665

3. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ 

4.  Угода про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом і його державами від 19.07.2014 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http: // search.ligazakon.ua.

5. Агроторгівля України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// agritrade- ukraine.com/ua/ tarifni-kvoti.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота