МЕХАНІЗМ ВЗАЄМОДІЇ ПАРЛАМЕНТУ ТА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА МОЖЛИВОСТІ УДОСКОНАЛЕННЯ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МЕХАНІЗМ ВЗАЄМОДІЇ ПАРЛАМЕНТУ ТА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА МОЖЛИВОСТІ УДОСКОНАЛЕННЯ В УКРАЇНІ

12.05.2018 11:48

[Секція 7. Господарське право. Господарське процесуальне право. Фінансове право. Банківське право]

Автор: Пустовіт Юлія Юріївна, кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права, Київський національний торговельно-економічний університет; Коваленко Дарина Валеріївна, студентка 3 курсу, факультет фінансів та банківської справи Київського національного торговельно-економічного університету


Одне з основних завдань фінансової політики держави – організація функціонування чіткої системи фінансового контролю. Більше того, фінансовий контроль є чинником, що посилює дієвість бюджетної політики щодо стимулювання розвитку регіонів країни. Неефективне ведення державного фінансового контролю є однією з причин виникнення кризових явищ в країні.

Для раціонального та ефективного фінансового контролю потрібно не лише налагодження система функціонування органів державного фінансового контролю, а й їх взаємодія з законодавчою гілкою влади держави.

Дану проблему на основі Європейського досвіду вивчали такі вітчизняні вчені: О.А. Машкова, О.Ф. Андрійко, В.Д. Бакуменко, І.К. Дрозд, В.О. Шевчук та ін.

Рахункова палата України виступає конституційним органом і є незалежним і неупередженим щодо своїх рішень від інших органів державної влади. Основа діяльності Рахункової палати – зовнішній фінансовий контроль доходів та видатків держави, контроль за виконанням Державного бюджету України. 

Ще однією основною функцією Рахункової палати є експертно-аналітична, а саме оцінка поточного стану економіки України за основними фінансовими показниками та експертиза фінансової складової законопроектів, міжнародних договорів та угод.

У європейській практиці зовнішній фінансовий контроль виконують наступні типи органів:

1. Аудиторський суд (Франція, Бельгія, Португалія, Італія, Іспанія);

2. Інститут Генерального контролера (Данія, Великобританія);

3. Колегіальний контрольний орган (Німеччина);

4. Контрольний орган у структурі уряду та підконтрольний йому (Швеція) [2].

Незважаючи на різні особливості побудови системи фінансового контролю вищі аудиторські інституції країн європейського союзу мають спільні риси, а саме:

1. Незалежність;

2. Підзвітність;

3. Чіткі повноваження, закріплені на законодавчому рівні;

4. Стандартизація процедури проведення аудиту;

5. Транспарентність аудиторської звітності;

6. Ефективність взаємодії з парламентом та громадськістю; 

Наприклад, щодо особливості взаємодії національного управління аудиту та парламенту у Британії є те, що вищій аудиторський орган не може виступати з критикою на адресу уряду, а також повинен ґрунтовно довести парламенту необхідність виділення йому коштів в бажаному обсязі для незалежного здійснення аудиторських функцій [1, С.11]. Тобто, взаємодія НУА з парламентом ґрунтується лише на підзвітності даного органу уряду та можливості надання рекомендацій, на які законодавча влада звертає увагу.

Інша ж ситуація спостерігається у Бельгії. Аудиторський Суд Бельгії на етапах підготовки, затвердження та звітування бюджету готує рекомендації та зауваження парламенту щодо проекту бюджету, виконання яких є обов’язковим для уряду. Сфера впливу Суду розповсюджується на всі установи та відомства федерального та регіонального рівня, а також на підпорядковані їм державні організації та підприємства.

Рахункова палата Німеччини займається не лише аудиторською діяльністю, але й оцінює виконання зовнішніх соціально-економічних програм, їх доцільність та ефективність. Інститут рахункової палати займається також аналізом чинного законодавства та розробляє рекомендації для майбутніх законопроектів.  Рекомендації та звіти рахункової палати в оцінці роботи уряду парламентом та громадськістю і можуть спричинити навіть відставку окремих міністрів або цілого кабінету [2¸ C.12].

Вища аудиторська служба Угорщини є державна аудиторська служба, що підзвітна парламенту. Головним завданням даної інституції є контроль за належним використанням державного бюджету та управлінням державною власністю.

В рамках реалізації власного мандату ДКС перевіряє фінансові звіти міністерств і спеціалізованих державних фондів; схвалені парламентом державні інвестиційні проекти; належне виконання національних програм органами державної влади та місцевого самоврядування; кредитні операції між Угорським національним банком і відповідальними за виконання держбюджету органами влади; результати роботи податкового відомства та митниці; стан державних підприємств та поточні процеси приватизації грошові та матеріальні активи тих політичних партій і громадських організацій, які отримують державне фінансування. ДКС самостійно опрацьовує план роботи і графік перевірок, але з належною увагою ставиться до спеціальних запитів від парламенту. В Угорщині голова вищої аудиторської інституції визначає і остаточно затверджує річну програму аудиту лише після проведення необхідних консультацій з Державним комітетом з аудиту [1, С.17].

В Україні повноваження Рахункової палати є широкими, однак виражені на недостатньому рівні. Також існують деякі проблеми у механізмі взаємодії фінансового органу з Верховною Радою. 

Основні інституційні механізми взаємодії Рахункової палати з Верховною Радою України визначаються положеннями чинного законодавства, а саме:

1. Частиною першою статті 161 Регламенту Верховної Ради: «Контроль за виконанням Державного бюджету України здійснює ВРУ як безпосередньо, так і через Рахункову палату»;

2. Частиною третьою статті 162 Регламенту ВРУ «Із співдоповідями про виконання закону про Державний бюджет України виступають голова комітету, до предмету відання якого належать питання бюджету, та Голова Рахункової палати». Передбачається також можливість заслуховування головних розпорядників коштів щодо результатів виконання бюджетних програм за звітний період;

3. Правом прийняття ВРУ процедурного рішення про здійснення РП позапланового аудиту за ініціативою не менше, ніж однієї депутатської фракції (депутатської групи), але не частіше одного разу впродовж однієї чергової сесії;

4. частиною третьою статті 156 Регламенту ВРУ: «Рахункова палата за дорученням Верховної Ради проводить експертизу проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік і до 1 жовтня року, що передує плановому, подає свої висновки Верховній Раді» [4].

Особливість взаємодії Верховної Ради та Рахункової палати полягає у тому, що перша має реальну владу вносити зміни в бюджетний процес, а остання має повноваження на його поглиблене вивчення та представлення незалежних висновків за результатами проведеного аудиту. 

Щодо покращення механізму взаємодії Рахункової палати з органами законодавчої влади, то вищу аудиторську інстанцію України варто наділити правом подавати висновок щодо фінансово-економічного обґрунтування найважливіших законопроектів, які надійшли у профільний комітет для підготовки до другого читання, з обов’язковою публікацією висновку [2, С.68].

Більше того, для забезпечення транспарентності аудиторської діяльності Рахункової палати слід ввести зміни до нормативно-правових актів, які регулюють діяльність Рахункової палати, що дасть змогу здійснення регулярного незапланованого зовнішнього аудиту. 

Для підвищення ролі РП можливим є суміщення на законодавчому рівні часу подання річного звіту уряду про виконання закону про Державний бюджет за попередній рік та звіту РП про діяльність Рахункової палати.

Отже, дослідивши зарубіжний досвід функціонування вищої аудиторської інстанції, а також механізм її взаємодії з парламентом бачимо, що в Україні засоби комунікації державного фінансового контролю з органами законодавчої влади потребують покращення: 

1. Внесення певних змін до нормативно-правових актів, що регулюють діяльність органів фінансового контролю.

2. Механізм взаємодії повинен ґрунтуватися не лише на підзвітності Рахункової палати Верховній раді, остання повинна реагувати на рекомендації та зауваження, які надходять у звітах рахункової палати.

3. Слід наділити Рахункову палату повноваженнями щодо фінансово-економічного обґрунтування законопроектів.  

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Базілевич Д.С. Рахункова палата України: співпраця з Верховною Радою та організаціями громадянського суспільства. / Базілевич Д.С., Крижанівський В.П., Мель¬ничук В.Г., Невідомий В.І., Старостенко Н.В., – К.: [ФОП Москаленко О.М.], 2017 – 82 с

2. Черніков Д. Європейська інтеграція у сфері конкуренції та державної допомоги / Д. Черніков, М. Кузьо, - К.: 2015 – 29 с.

3. «Про Рахункову палату»: Закон України від 21.12.2017 № 2265-VIII: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/576-19

4. «Про Регламент Верховної Ради України»: Закон України від 13.07.2017 № 2136-VIII: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1861-17

5. «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»: Закон України від 21.12.2017 № 2265-VIII: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-12



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота