ПІДХОДИ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ ВИТРАТ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПІДХОДИ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ ВИТРАТ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

23.05.2018 11:50

[Секція 4. Бухгалтерський облік, аналіз і аудит]

Автор: Кемарська Лілія Геннадіївна, кандидат економічних наук, Дніпровський державний технічний університет; Донських Наталія Олександрівна, студентка 3 курсу, Дніпровський державний технічний університет


Основними невирішеними питаннями є виділення класифікаційних ознак та визначення найважливіших кваліфікаційних груп відповідно до напрямків обліку витрат в бюджетних установах. Важливість вирішення цих питань дає підстави стверджувати, що вони потребують окремого дослідження [1].

За НП(с)БОДС 101 «Подання фінансової звітності» витрати – це зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власником). Відповідно до специфіки діяльності бюджетних установ визначити витрати можна як розмір ресурсів, використаних у процесі господарської діяльності (виконання певних функцій держави, надання послуг та/або виробництво продукції) бюджетною установою [2].

Окремі бюджетні установи здійснюють виробничу діяльність, зокрема виробляють продукцію, виконують науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, а також надають послуги. Перелічені види діяльності знаходять відображення в обліку за напрямом - обліку витрат. Витрати суб'єктів державного сектору, відповідно до НП(с)БОДС 135 «Витрати», класифікуються в за такими групами: витрати за обмінними операціями, витрати за необмінними операціями. 

Витрати за обмінними операціями включають такі елементи витрат: оплата праці, відрахування на соціальні заходи, матеріальні витрати, амортизація, фінансові витрати та інші витрати за обмінними операціями. Витрати за необмінними операціями включають до себе такі елементи витрат: трансферти та інші витрати за необмінними операціями [3].

Витрати на виробництво або витрати пов’язані з наданням послуг організовують за економічними елементами витрат, а облік і калькуляцію собівартості окремих видів продукції, робіт та послуг – за статтями витрат. Такий вид класифікації визначається економічним змістом витрат та має такі основні елементи: матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, фінансові витрати, інші витрати.

Для контролю за складом витрат по місцях їх виникнення необхідно знати не тільки те, що витрачено в процесі виробництва, а й з якою метою, тобто враховувати витрати по напрямках, відповідно до технологічного процесу. Такий облік дозволяє аналізувати собівартість за її основними складовими та по деяким видам послуг та продукції, встановлювати обсяги витрат окремих структурних підрозділів. Вирішення цих питань здійснюється за рахунок застосування класифікації витрат за статтями калькуляції. Перелік статей калькуляції, їх склад та методи розподілу визначаються відповідно до галузевої належності установи. 

Розробка класифікації витрат потребує ретельного вивчення практичної діяльності установи. Сьогодні у вітчизняній практиці слід запровадити класифікацію витрат за напрямками їх обліку: для калькулювання, для прийняття управлінських рішень і планування, для контролю та регулювання.  

Витрати, використовувані для калькулювання, поділяються на групи: витрати за видами; витрати відповідно до способу віднесення вартості на об’єкт (прямі та непрямі); витрати по відношенню до собівартості (витрати, що включаються до собівартості та витрати діяльності); витрати за цільовим спрямуванням (основні та накладні); витрати за видами послуг або продуктів (витрати на послугу або продукт, витрати на групу продуктів).

Витрати, які використовуються для прийняття управлінських рішень і планування, поділяються на групи: витрати календарного періоду (поточні й одноразові); витрати за видами (за економічними елементами); за обсягами (змінні та постійні); за ступенем залежності від прийнятого рішення (вирішальні й такі, що не залежать від прийнятого рішення); за складом витрат (одноелементні та комплексні). 

Витрати, які використовуються системою контролю та регулювання, поділяються на групи: відповідно до ступеню самостійності установи (регульовані та нерегульовані); відповідно до ступеню доцільності використання коштів (ефективні та неефективні); відповідно до обґрунтованості проведення (у межах кошторису та відхилень від планових показників); відповідно до ступеню контрольованості (контрольовані та неконтрольовані). 

Зазначена класифікація витрат дозволяє виділити певні класифікаційні групи, аналіз яких дозволить приймати ефективні управлінські рішення, здійснювати поточний контроль та аналіз ефективності діяльності установи в напрямку надання послуг та/ або виготовлення продукції.

Література:

1. Свірко С. В. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах / С. В. Свірко. – Київ, 2003.

2. НП(С)БОДС 101 «Подання фінансової звітності» [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0095-11

3. НП(С)БОДС 135 «Витрати» [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0903-12

4. Пеліпадченко Р. О. Класифікація видатків та витрат в системі обліку бюджетних установ та організацій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/7533/1



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота