ОБ’ЄДНАНІ ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ: ЕКОНОМІЧНИЙ ТА ПРАВОВИЙ РАКУРСИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОБ’ЄДНАНІ ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ: ЕКОНОМІЧНИЙ ТА ПРАВОВИЙ РАКУРСИ

23.05.2018 12:11

[Секція 8. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка]

Автор: Євдокімов Олександр Валерійович, асистент кафедри туризму і готельного господарства Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова


Реформа адміністративно-територіального устрою в Україні у 2015 році поклала початок об’єднанню територіальних громад, однак дискусії про те, чи є об’єднання найбільш раціональною формою організації місцевого самоврядування, не втрачають своєї актуальності і понині. 

Основним аргументом противників об’єднання є відсутність нормативної основи функціонування та навіть існування об’єднаної територіальної громади:

«- Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» не дає визначення і чітких правових ознак, не конкретизує правосуб’єктність об’єднаної територіальної громади та її повноважень, механізму її реєстрації як правосуб’єктної одиниці;

- Передбачене Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» створення об’єднаних територіальних громад порушує інституційні основи місцевого самоврядування» - адже статтею 140 Конституції та статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначається, що місцеве самоврядування є правом територіальних громад, а не їх об’єднань;

- Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад” вводить додаткову адміністративно-територіальну одиницю – об’єднану територіальну громаду, не передбачену Конституцією України;

- Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» територіальні громади позбавлено належного їм за Конституцією права на місцеве самоврядування;

- Реалізація положень Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» позбавляє територіальні громади належного їм комунального майна;

- Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» не враховує інституційну пастку, яка може посилити загрози національній безпеці України через нелегітимність об’єднання територіальних громад;

- Реалізація положень ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад» є дискримінаційною щодо прав територіальних громад та їх членів» - оскільки позбавляє їх гарантованого статтею 21 Загальної декларації прав людини права безпосередньо брати участь в управлінні своєю країною;

- Ст 13. Конституції України вказує, що держава забезпечує захист права усіх суб’єктів власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки». Проте реалізація Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» передбачає відчуження даних прав попри конституційний захист;

- Згідно зі ст. 7, п. 3 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», схвалені сільськими, селищними, сільськими радами проекти рішення щодо добровільного об’єднання у 5 – денний строк подаються обласній держаній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України. Статтею 119 Конституції України, ст. 13, 14 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» такі повноваження місцевих державних адміністрацій не передбачені;

- Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» створено передумови для узурпації влади органами місцевого самоврядування, уможливлення безпідставного позбавлення прав членів територіальних громад та покладення на них додаткових не передбачених законодавством обов’язків, згоди на які вони не надавали» [1].

В якості ж основних аргументів на користь об’єднання прибічниками даної форми організації зазначаються більші нормативно закріплені доходи (60% ПДФО, частина державного мита, акцизного податку і ще ряду обов’язкових платежів [3]) та наявність міжбюджетних відносин з державним бюджетом, тобто можливість залучати базові дотації, освітні та медичні субвенції та інші міжбюджетні трансферти [2].

Хоча ОТГ і володіє значно більшим потенціалом соціально-економічного розвитку, однак формується даний потенціал за рахунок державної підтримки, а отже сприяє посиленню залежності місцевого самоврядування від держави, що суперечить самій меті децентралізації влади в Україні – створенню спроможних, фінансово незалежних муніципальних утворень. Враховуючи відсутність нормативного підкріплення правосуб’єктності ОТГ, відокремлена громада у багатьох випадках є більш надійною та перспективною формою організації місцевого самоврядування в Україні. 

Література:

1. Об’єднання територіальних громад: як під виглядом децентралізації узурпують владу [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://terhromady.info/yak-pid-vyhliadom-detsentralizatsii-uzurpuiut-vladu/

2. Особливості формування бюджетів об’єднаних громад [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://decentralization.gov.ua/news/3958 

3. Практичний посібник з питань формування спроможних територіальних громад [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zhydachiv-rda.gov.ua/file/image/051/posibnik_gromadi_1.pdf

_____________________________

Науковий керівник: Писаревський Ілля Матвійович, доктор економічних наук, професор, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота