КІБЕРЗЛОЧИННІСТЬ ЯК ВИКЛИК БЕЗПЕЦІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КІБЕРЗЛОЧИННІСТЬ ЯК ВИКЛИК БЕЗПЕЦІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

29.05.2018 13:56

[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Автор: Замковий Володимир Леонідович, студент 5 курсу 6 групи Інституту прокуратури та кримінальної юстиції, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


В останні роки кіберзлочинність значно зросла в Європі та у всьому світі. Удосконалення техніки призводить до зростання кіберзлочинів. Цифровий ефект можна визначити кількісно: Європа містить близько 7 % світового населення і близько 20 % всіх користувачів Інтернету. Рада Європи розглядає кіберзлочинність як "загрозу для демократії, прав людини та верховенства права". Статистика показує, що щорічно жертвами кіберзлочинів стає близько 556 млн., більше ніж всього населення ЄС, при річній собівартості споживачів – 110 млрд. дол. [1]. Статистичні звіти показують поширеність цих правопорушень та підкреслюють важливість порівнянь стосовно структури та тенденцій кіберзлочинності. У цих умовах все більший наголос ставиться на захисті основні права людини. Сьогодні є три найбільш насущних викликів, а саме: боротьба з організованою злочинністю, запобігання тероризму та протидія радикалізації, боротьба з кіберзлочинністю.

Щоб протистояти усім типам викликів, пов'язаних із глобальними взаємодіями, необхідний постійний розвиток міжнародного менеджменту

Кожна країна має свою правову систему, яка може бути більш-менш розвинена. Засади правової бази ЄС стали дедалі розвиватися через європейські ідеї, які виникли для захисту тих самих цілей – безпеки європейських громадян. 

Наразі єдине договірне джерело з врегулювання проблем кіберзлочинності – Конвенція Ради Європи із кіберзлочинів від 23.11.2001 р. (далі – Конвенція від 23.11.2001 р.) у якій зазначається чотири типи комп’ютерних злочинів, а саме: незаконний доступ; незаконне перехоплення; втручання в дані; втручання в систему.

Згідно з Конвенцією від 23.11.2001 р. засобами кібертероризму є: комп’ютерна система, комп’ютерні дані, послуги інформаційно-телекомунікаційних технологій та дані трафіку [2]. 

На сьогодні існують дві великі організації, які готові взяти на себе провідну роль у боротьбі з кіберзлочинністю на міжнародному рівні. Це Підрозділ по боротьбі з тероризмом ОБСЄ – організації, що діє під егідою ООН, а також Інтерпол. Крім цього, у Європейському союзі діє Центр по боротьбі з кіберзлочинністю (European CyberCrime Centre). Держави-члени ЄС мають намір підтримувати Центр по боротьбі з кіберзлочинністю для створення оперативно-аналітичних можливостей її розслідування і для співпраці з партнерами [3].

Ключовими діями, які пропонуються в рамках європейської співпраці проти кіберзлочинності та кібертероризму, вважається: поглиблення діалогу з ІТ-індустрією для боротьби з терористичною пропагандою в Інтернеті та в соціальних мережах та вивчення способів вирішення проблем органів правоохоронних органів з новими технологіями шифрування; посилення інструментів боротьби з кіберзлочинністю, зокрема пріоритетним є визначення способів подолання перешкод на шляху до кримінальних розслідувань в Інтернеті, з питань компетентної юрисдикції та правил доступу до Інтернет-доказів та інформації; підвищення можливостей Європолу через активізацію підтримки дій національних правоохоронних органів. 

Слід зауважити, що тероризм у сфері комп’ютерних технологій має такі ознаки: анонімність, віддаленість дійової особи, відносна дешевизна, відсутність необхідності використання вибухівки й самогубних акцій, великий розголос у ЗМІ. Але в нього є й недоліки: через складність систем важко контролювати атаку та досягти бажаної шкоди безпосередньо людям, акція не набуває такого драматичного й емоційного характеру, як це буває при застосуванні інших засобів. Також кібертероризму властива така особливість: нові інформаційні технології є нерідко знаряддям ширшої терористичної операції [4, с. 102]. Загалом віртуальний простір, в якому можуть виникати подібні правопорушення, називають кіберпростором. Мельник С. В. визначає кіберпростір як простір, сформований інформаційно-комунікаційними системами, в якому проходять процеси перетворення (створення, зберігання, обміну, обробки та знищення) інформації, представленої у вигляді електронних комп’ютерних даних [5, с. 191].

Для кращого розуміння та захисту від найбільш поширених кіберзлочинів Ліаной Пауль була запропонована класифікація кіберзлочинів: а) проти особистості:  незаконним обігом наркотиків;  образливий вміст та переслідування. б) проти власності:  шахрайство з електронним переказом коштів;  розповсюдження образливих матеріалів. в) проти суспільства: кібер-залякування та кібер-переслідування; г) проти приватних організацій: крадіжка телекомунікаційних послуг; телекомунікаційний піратство. е) проти уряду: електронний вандалізм та вимагання; кібер-війна та тероризм [6].

Боротьба з сучасними викликами цифрової безпеки вимагає колективного підходу, при якому правоохоронні органи та приватні компанії змушені тісно співпрацювати. У такому складному середовищі такі партнерства стають все більш важливими, особливо завдяки швидкому розвитку технологій. Тому для подолання перешкод ми повинні працювати разом, щоб протистояти цим загрозам, у повній повазі до основних прав людини. Європейська правова база передбачає три шляхи вирішення проблеми, пов'язаної з явищем кіберзлочину:

- проведення наукових розробок в області створення сучасних технологій виявлення та запобігання кримінальним і терористичним впливам на інформаційні ресурси;

- зменшення прогалин між національними законодавствами, гармонізація та уніфікація законодавства, сприяння міжнародному співробітництву;

- введення нових слідчих повноважень та створення спеціалізованих підрозділів у сфері боротьби з комп’ютерними злочинами та комп’ютерним тероризмом, удосконалення багаторівневої системи підготовки кадрів у сфері інформаційної безпеки;

Отже, в останні роки кіберзлочинність значно зросла в Європі та у всьому світі, завдаючи шкоди демократичним цінностям. Національні органи влади мають більш ефективно співпрацювати з інституціями ЄС, щоб подолати перешкоди та захищати принципи політичного, соціального та економічного середовища.

Список використаних джерел:

1. Norton Study: Consumer Cybercrime Estimated at $110 Billion Annually. URL: https://www.symantec.com/about/newsroom/press-releases/2012/symantec_0905_02 (Last accessed: 27.05.2018).

2. Конвенція про кіберзлочинність. Міжнародний документ від 23.11.2001 р. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_575 (дата звернення: 27.05.2018). 

3. Діордіца І. В. Поняття та зміст кібертероризму. Глобальна організація Союзницького лідерства, 2016. URL: http://goal-int.org/ponyattya-ta-zmist-kiberterorizmu/ (дата звернення: 27.05.2018).

4. Грищук В. К. Тероризм: теоретико-прикладні аспекти: навчальний посібник; за заг. ред. проф. В. К. Грищука. Львів: ЛьвДУВС, 2011. 328 с.

5. Мельник С. В. До проблеми формування понятійно-термінологічного апарату кібербезпеки. Інформаційні технології і засоби навчання. Київ, 2016. Том 55. № 5. С. 187-197.

6. James A. Lewis. Assessing the Risks of Cyber Terrorism, Cyber War and Other Cyber Threats. Center for Strategic and International Studies. Washington, December 2002. URL: https://csis-prod.s3.amazonaws.com/s3fs-public/legacy_files/files/media/csis/pubs/021101_risks_of_cyberterror.pdf (Last accessed: 27.05.2018).

_________________________

Науковий керівник: Тичина Вікторія Павлівна, асистент кафедри міжнародного права Національного юридичного університету Імені Ярослава Мудрого                  



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота