ОПОДАТКУВАННЯ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОПОДАТКУВАННЯ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ

31.05.2018 11:22

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Охота Валерія Борисівна, студентка 3 групи 5 курсу Інституту прокуратури та кримінальної юстиції Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, м. Харків


Відповідно до ст. 67 Конституції України кожний громадянин України зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. Податкове законодавство дублює даний обов’язок та закріплює механізм подання річної податкової декларації у ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПК України).

Досить цікавим є позиція законодавця щодо оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема, ст. 164 ПК України передбачає визначення бази оподаткування таких доходів у вигляді загального оподатковуваного доходу. До такого доходу платника податку, у тому числі, включаються і кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання. Саме цей пункт включений до нової редакції податкової декларації під пунктом 01.12., що являє собою приведення форми декларації у відповідність до вимог ПК України та до міжнародної практики оподаткування з метою посилення відповідальності особи, яка отримувала такі доходи (якщо це доведено належним чином у суді).

Варто розглянути декілька проблемних моментів, які виникають на практиці з даного питання. 

Перша невідповідність вбачається у самому терміні «хабар», визначення якого не міститься у ПК України. Такий підхід є досить виправданим, адже визначення цього поняття відноситься до сфери кримінального права і визначався як отримання грошей або інших матеріальних цінних речей, які передавалися посадовій особі для її стимулювання діяти в інтересах особи, що передає їх. Таке розуміння хабара сформувалося ще за радянських часів, проте в ході розвитку суспільства та появи нових стандартів щодо боротьби з корупцією в усьому світі, законодавець змінив термін «хабар» на «неправомірну вигоду» і вніс зміни до Кримінального кодексу України.

Деякі науковці вбачають, що, у зв’язку з зміною дефініції у кримінальному законодавстві, необхідно внести зміни і до ПК України. Проте термін «неправомірна вигода» включає в себе не лише кошти, майно, цінні речі та інші матеріальні блага, а й надання певних послуг, виконання робіт та надання інших нематеріальних благ певній особі. І саме з цього буде випливати проблема, оскільки оподаткування переслідує дещо інші цілі і, у зв’язку зі зміною дефініції виникне проблема. Дудоров О.О., досліджуючи можливість оподаткування незаконних доходів у вигляді нематеріальних благ, вказував на повний вакуум у правовому полі України з цього питання і задавав риторичне питання: яким чином сплачувати податки з того, що не має вартісної оцінки? Тому заміна терміну була б нелогічною, враховуючи цілі та завдання оподаткування вцілому.

Інша проблема виникає уже в самому механізмі оподаткування таких незаконних доходів. Логічним є висновок, що незаконність джерела походження таких коштів необхідно доводити у встановленому законодавством порядку, тобто в суді шляхом винесення обвинувального вироку. Проте кримінальне провадження, що розглядається у судовому порядку не обов’язково завершується винесенням саме обвинувального вироку, і суд, наприклад, може винести ухвалу про звільнення особи від кримінальної відповідальності. В результаті такої ситуації особа вже не буде зобов’язана вказувати такі кошти у податковій декларації і, відповідно обов’язку сплачувати податок з цього доходу вже залишиться у минулому.

Варто звернути увагу на міжнародну практику оподаткування, яка, зазвичай, передбачає оподаткування доходів осіб з усіх джерел, у тому числі доходів, отриманих протиправним шляхом. Наприклад, у Кодексі внутрішніх доходів Сполучених Штатів Америки передбачено обов’язок оподатковувати всі доходи незалежно від джерела їх походження. Американські юристи виділяють окремі види протиправної діяльності, стосовно яких проведення саме податкового розслідування є найбільш дієвим засобом притягнення злочинців до кримінальної відповідальності (корупція, наркобізнес, організована злочинність тощо). У такому разі набагато простіше довести невідповідність між офіційними доходами та витратами обвинуваченого, що є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за той чи інший злочин у сфері оподаткування. Адже у цих справах основний доказ – це неправильна податкова звітність.  Таким чином, особа, яка обвинувачується в отриманні таких незаконних доходів, відповідає не лише за їх отримання, але й за ухилення від сплати податків. Таким чином, відбудеться фактичне посилення відповідальності осіб при отриманні таких доходів (особа буде нести кримінальну та податкову відповідальність).

Податкове законодавство також передбачає випадки звільнення від обов’язку подання податкової декларації, які стосуються осіб, що перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебуваються у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації. Виходячи з даного положення, обов’язку декларувати і сплачувати податки у таких фізичних осіб немає, тому контролюючий орган не може навіть застосувати до вищезазначених осіб процедуру стягнення податкового боргу. Податкові органи не можуть самостійно нарахувати податок з таких кримінальних доходів і після звільнення особи з-під арешту, затримання чи від покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки такі особи були звільнення від обов’язку подання декларацій.

Всі перелічені недоліки можливо виправити шляхом внесення змін до податкового законодавства. Необхідно передбачити дієвий механізм сплати податків з доходів фізичних осіб незалежно від джерела походження таких коштів – тоді зникне плутанина, яка існує в сьогоднішньому механізмі оподаткування хабарів. І саме таке нововведення буде сприяти посиленню відповідальності особи, яка отримувала незаконні доходи, шляхом проведення перевірок самої податкової документації, в результаті якої виявлятиметься залишок коштів після обрахування офіційних доходів. Результати такої перевірки будуть підставою для податкової та кримінальної відповідальності.

Література:

1. Податковий кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

2. Гречанюк Р. Проблеми оподаткування незаконних доходів в Україні / Р. Гречанюк // Нау- ковий часопис Національної академії прокуратури України. – 2014. – № 2. – С. 25–32

__________________________

Науковий керівник: Смичок Євген Михайлович, асистент кафедри фінансового права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота