ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДІТЕЙ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДІТЕЙ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА

31.05.2018 16:38

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Каліцінський Віталій Васильович, студент ФПП 22МПз групи, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова


Під особливою увагою в Україні та на міжнародному рівні знаходиться охорона дитинства. Конституція України забезпечує охорону дитинства, отримання дитиною відповідної належної освіти, забороняє експлуатацію дітей та інше.[1] Охороні прав дітей підпорядковані також галузеві закони, положення яких і вибудовуються з урахуванням нормативів Організації Об’єднаних Націй, Міжнародної Організації Праці, Дитячого Фонду Організації Об’єднаних Націй. Спільно з цим, стан дотримання прав дитини породжує хвилювання та занепокоєння. Особливо неприйнятною є експлуатація дитини, яка не тільки позбавляє дітей здатності розвиватися та  вдосконалюватися, а й отримувати освіту. Вона шкодить її здоров’ю, впливає на самопочуття, призводить до хвороб, в остаточному результаті впливає на якість життя. 

Порушення прав дитини та законодавства щодо охорони дитинства тягне за собою кримінальну відповідальність, що передбачена в статті 150 Кримінального кодексу України. Експлуатацію дитини варто вважати як передбачене Кримінальним кодексом України, суспільно небезпечне, винне діяння, щодо дитини, яке пов’язане із використанням її праці для отримання наживи або задоволення інших потреб із можливістю застосуванням фізичного або психічного насильства, обману або зловживання довірою чи використанням безпорадного стану, обумовленого малоліттям. 

Об'єктом  злочину, згідно ст.150 КК України, є  особиста свобода, фізичне і психічне здоров'я дитини. Обов'язковою ознакою складу злочину є потерпілий.

Суб’єктом злочину вважаються: фізична осудна особа, її вік, а в деяких випадках ще й спеціальні ознаки суб’єкта, які можуть стосуватися різних властивостей особи (громадянство, посадове становище). 

Об’єктивна сторона злочину - процес суспільно небезпечного та протиправного посягання на охоронювані законом інтереси, розглядуваний за його зовнішньої сторони, з точки зору послідовного розвитку тих подій і явищ, котрі починаються із злочинної дії (бездіяльності) суб’єкта та закінчуються настанням злочинного результату .

Суб’єктивна сторона складу злочину утворює його психологічний зміст, тобто характеризує процеси, що протікають у психіці винного. Вона не піддається безпосередньому чуттєвому сприйняттю, а пізнається тільки шляхом аналізу та оцінки всіх об’єктивних обставин скоєння злочину. [2]

Експлуатація дітей детермінується низкою негативних факторів, до яких можна віднести: складну демографічну ситуацію в Україні; низький матеріальний і духовний рівень життя переважної частини населення, безробіттям, а разом з ним і соціальне сирітство великої кількості дітей; відсутністю налагодженої системи духовного та культурного виховання дітей; десоціалізацією молодого покоління, пов’язаною як з недоліками сімейного виховання, так і з неналежною турботою держави про тих дітей, які, на жаль, виховуються у дитячих будинках та інтернатах; інтенсивним розпадом сімей; зростанням алкоголізації і наркотизації населення. [3]

Варто додати, що наведений перелік негативних факторів, які детермінують вчинення злочинів, пов’язаних із експлуатацією дітей, на жаль, не є вичерпним. Проте, саме ці обставини, на нашу думку, обумовлюють існування досліджуваного соціально-правового явища. Безумовним є також і те, що більшість із зазначених чинників, виникли ще із часів існування незалежної України. Проте, лише в останні роки, в період переходу до нових економічних і політичних відносин, ці фактори набули значущості та інтенсивного характеру, зумовлюючи негативні тенденції злочинності у зазначеній сфері. 

На сьогодні, у сфері організації профілактичної роботи, спрямованої на подолання експлуатації дітей в Україні, спостерігаються незначні позитивні тенденції. Зокрема, в цей процес включилася значна кількість державних та громадських інституцій, кожна з яких робить свій посильний внесок у справу охорони дитинства. Однак, незважаючи на це, профілактична робота ще не викорінила дану проблему. [4]

З метою забезпечення належних умов для реалізації громадянських, економічних, соціальних та культурних прав дітей в Україні, беручи до уваги необхідність особливого піклування про дитину, на виконання Україною міжнародних зобов'язань у сфері прав дитини ,Президентом України запроваджено інституцію Уповноваженого Президента України з прав дитини. Відповідні Укази Президента України «Про Уповноваженого Президента України з прав дитини» та «Питання Уповноваженого Президента України з прав дитини»  були видані 11 серпня 2011 року. 18 грудня 2014 року на посаду Уповноваженого Президента України з прав дитини призначено Миколу Кулебу, який відкрив перший в Україні «Міський Центр дитини» та  запровадив навчання для усиновлювачів та активізував влаштування сиріт у сім’ї.

Цільові програми, спрямовані на подолання фактів експлуатації дітей в суспільстві, обов’язково повинні мати на меті: 

- недопущення втягнення дітей в найгірші форми праці (жебрацтво, проституція, важкі та небезпечні роботи тощо); 

- звільнення дітей від найгірших форм праці; 

- забезпечення реабілітації та соціальної інтеграції таких дітей.[4] 

Значне місце у підготовці комплексних програм, спрямованих на викорінення кримінальної експлуатації дітей, належить інформаційному забезпеченню цього процесу. Державні органи та інші зацікавлені структури повинні інформувати про діяльність, пов’язану із боротьбою проти експлуатації дітей, а також про успіхи та невдачі в реалізації, вже існуючих програм подібного спрямування, оскільки саме така інформація дозволить отримати необхідні напрямки для організації подальшої профілактичної роботи. 

Результативність та успішність вирішення проблем експлуатації дітей багато в чому обумовлюється і науковою обґрунтованістю підходів до пошуку шляхів, методів та засобів покращення становища дітей в країні.  Сучасний стан зазначених проблем, визнає необхідність проведення масштабних наукових досліджень у тих сферах, де безпосередньо реалізуються права дітей, зокрема, право на життя, на здоровий розвиток, на належні, безпечні умови існування, на медичне обслуговування, на освіту, на повноцінне й гідне життя та забезпечення особливих потреб дітей з вадами розвитку тощо. Результати подібних наукових досліджень обов’язково мають знайти місце у змісті відповідних програм, спрямованих на викорінення експлуатації дітей.

Сподіваємося, що наші рекомендації щодо розробки та реалізації ряду конкретних соціально-економічних та правових програм, спрямованих на подолання будь-яких проявів експлуатації дітей у нашій державі, будуть використані для зникнення даної проблеми.

Література:

1. Конституція України, в чинній редакції від 30.09.2016 року

2. Стаття 150 Кримінального кодексу України

3. Паньчук О.В. Деякі проблеми щодо визначення понять “експлуатація” та “насильство” щодо дітей, які вчиняються в сім’ї // Наше право. – 2015. – № 4. – С. 82-86.

4. Паньчук О.В., Бандурка О.М. Правовий захист інтересів дитини від експлуатації за національним законодавством // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2016. – № 32. – С. 62-67.

5. Паньчук О.В. Деякі проблеми щодо розробки та реалізації соціально-економічних та нормативно-правових програм по викоріненню експлуатації дітей // Наше право. – 2017. – № 2. – С. 66-70.

_______________________

Науковий керівник: Кононець Олена Миколаївна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота