РОЛЬ ІНСТИТУТУ ПРЕЗИДЕНТА У СТАНОВЛЕННІ ПОСТРАДЯНСЬКИХ ДЕРЖАВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РОЛЬ ІНСТИТУТУ ПРЕЗИДЕНТА У СТАНОВЛЕННІ ПОСТРАДЯНСЬКИХ ДЕРЖАВ

31.05.2018 23:21

[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Філософія права. Історія політичних і правових вчень]

Автор: Раєвська Вероніка Павлівна, студентка, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого


Світова історія президентської форми правління має довгий шлях. У словнику Брокхауза і Ефрона сказано: «Президент республіки є глава держави у республіканських державах, що «відповідає монархові у державах монархічних»» [1, с. 302]. І дійсно, президент з латинської означає той, що попереду, тобто в сучасному розумінні він вважається главою республіки як усередині країни, так і в міжнародних відносинах. 

Особливо актуальним інститут президенства у світі став наприкінці ХХ століття під час розпаду соціалістичної системи і формування нових держав. Перехід пострадянських країн до демократичних політичних систем супроводжувався формуванням ринкових відносин, парламентських систем та інститутів президентства як атрибутів демократії. Як згадує Л. М. Кравчук, «ідея запровадити в Україні інститут президентства виникла наприкінці весни - на початку літа 1991-го. Цікаво, що її підтримували як комуністи, так і представники «Народної Ради». Останні вбачали у введені інституту президентства важливий крок у напрямку незалежності» [2, с. 111].

Введення поста президента у пострадянських країнах було зумовлено необхідністю втримати владу в умовах загострення системної кризи та змусити громадськість інакше подивитись на органи державної влади, довіра до яких була втрачена. Тому на пострадянському просторі виникали здебільшого президентські та напівпрезидентські форми правління.

Довіра до органів державної влади як складова її авторитетності в сучасному суспільстві нерозривно пов’язана з авторитетом керівника в державному управлінні, яким виступає президент держави. Як і суспільство в цілому, феномен авторитету президента набуває сьогодні динамічних змін і у зв’язку з цим потребує переосмислення загальноісторичних закономірностей його становлення та особливостей розвитку в контексті національної історії кожної окремої держави.

Авторитет президента - це невід’ємний атрибут, символ спільності особистості голови держави і народу й обов’язкова умова його соціально – психологічної  характеристики. Для українського суспільства, що досі переживає період трансформації, вкрай важливою є проблема довіри до влади та розвитку держави. Остання передбачає формування у процесі модернізації такої якості політичного режиму, що може ефективно адаптуватися до змін, відповідаючи на виклики, які йдуть як зсередини, так і ззовні політичної системи. Інститут президента України, не лише є проявом зв'язку традиції і модернізації, а й політичним суб'єктом, що має інституційні можливості встати над суперечками інших політичних суб'єктів і відбити доцентрові тенденції у політичній системі України, є фактором набуття стабільності саме тому, що його можливості дозволяють ефективно впливати на визначення національних інтересів, що ґрунтуються на загальнонаціональ¬ному порозумінні, яке стосується ключових цілей та цінностей розвитку. За ним ініціатива у пропозиції суспільству програми, яка б сприяла становленню в Україні політичної нації із чітко визначеними цілями проведення реформування [3].

Загалом, підсумовуючи вищезазначене та відходячи від ролі президента лише в Україні, доцільно зазначити, що в цілому інститут президентства у посткомуністичних державах сприяв стабілізації політичної влади, її ефективності в проведенні економічних та соціальних реформ, посилення влади за допомогою інституту президента визначило також в більшості посткомуністичних країн неухильний поступ до демократичних форм політичного життя.

Література:

1. Рябов С. Президент / С. Рябов // Політологічні читання. - 1992. - № 1. - С. 302-304.;

2. Кравчук Л. М. Маємо те, що маємо: спогади і роздуми / Л. М. Кравчук. - К.: Століття, 2002. - 352 с.;

3. Авксентьєва Т.Г., /Інститут президента України як фактор політичної стабільності та загальнонаціонального порозуміння // Інститут Президента України в системі державної влади України: матеріали наукової конференції. - К. : Видавничо – поліграфічний центр «Київський університет»-, 2014. - 472 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота