ПОНЯТТЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ОРГАНУ ПРОКУРАТУРИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПОНЯТТЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ОРГАНУ ПРОКУРАТУРИ

10.07.2018 21:00

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Єременко Юрій Анатолійович, аспірант 3 року навчання, Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка


Відповідно до Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року, до складу системи прокуратури входять Спеціалізована антикорупційна прокуратура та військові прокуратури. Разом з цим історія органів прокуратури має приклади формування й інших типів спеціалізованих прокуратур а саме: транспортні прокуратури (серед яких спеціалізовані прокуратури на морському, річковому, залізничному, повітряному транспорті), природоохоронні та екологічні прокуратури, спец-прокуратури на особливо режимних об'єктах, трудові прокуратури, Прип’ятська спеціальна прокуратура, прокуратури з нагляду за додержанням законів у виправно-трудових установах [1] та ін.

Особливими ознаками спеціалізованих органів прокуратури, через які обґрунтовують їх формування є предметно-галузеві та функціональні ознаки за якими вони створюються. Предметно-галузева ознака - відображає сфери суспільного, економічного, державного життя, особливі типи злочинів з якими працюватиме спеціалізований орган. Функціональна ознака відображає концентрацію спец-органу на окремих функціях передбачених Конституцією та законами України. Іншою характерною ознакою спеціалізованих органів прокуратури є екстериторіальність, тобто можливість виконання функцій незалежно від адміністративно-територіального устрою.

Водночас у сучасній правовій науці є не так багато досліджень предметом яких була б практика, організація, правові засади діяльності спеціалізованих органів прокуратури, а тому досить складно знайти визначення понять пов’язаних із існуванням цих органів. У визначених умовах на нашу думку актуальним є формулювання поняття “спеціалізований орган прокуратури”. На нашу думку цьому завданню допоможе рух від загального до конкретного, а тому спочатку необхідно звернутись до понять “державний орган” та “орган прокуратури”.

На думку Г. Елліника сучасна держава характеризується чисельністю органів, однак вони представляють державу тільки в межах їх компетенції. Саме компетенція є головною ознакою державного органу [2; с.412-416]. Таким чином, автор бачить державний орган як суб’єкт наділений компетенцією на здійснення діяльності в інтересах держави.

А.В. Венедиктов зазначає, що державний орган це – “організований державою колектив працівників і службовців очолюваний  відповідальним керівником, на який держава поклала виконання окремих державних завдань, і для виконання цих завдань вона надала відповідну частину єдиного фонду державної власності” [3; с. 338]. Враховуючи час видання наукової роботи автора (1948), очевидним є те, що дане визначення підходить також і до підприємств, які загалом знаходились на той час у державній власності.

На думку В.В. Копейчикова орган держави — “це структурований і організований державою чи безпосередньо народом колектив державних службовців (або депутатів Рад), який (орган) наділений державними владними повноваженнями, здійснює державно-організаторські, розпорядчі, судові та інші функції відповідно до свого призначення”[4; с. 88-89]. 

Згідно до позиції М.Ю. Волянського, якщо суспільство не визнає державною діяльність певного колективу людей або особи, то ці суб’єкти не можуть бути визнані державними органами [5]. Тому державний орган має характеризуватися також легітимністю.

Державними органами є також і органи прокуратури. Цікавими є розуміння “органу прокуратури”, яке пропонують вітчизняні науковці.  Так на думку Г.О. Мурашина, прокуратура – це орган держави який здійснює визначені законом функції [6; c. 755]. Відповідно до нашого розуміння, таке бачення у сучасних умовах можна тлумачити в двох напрямках: 1) прокуратура як система органів або інститут, що виконує відповідні функції. Визначення прокуратури, як системи органів є поширеним у літературі; 2) одиниця системи прокуратури (територіальний або спеціалізований орган), що виконує визначені законом функції.

Неординарною є думка Н.О. Рибалки, а саме: органи прокуратури – “складне сполучення людських, фінансових, технічних, матеріально-господарських та інформаційних ресурсів, що створюють своєрідні елементи даної системи” [7; с. 285]. Дане розуміння є баченням кожного органу прокуратури як складної соціальної системи, що спеціально відображено науковцем.

Часто застосовуваним у літературі є визначення органів прокуратури шляхом перерахування складових системи прокуратури. Сьогодні таке визначення могло б мати вигляд переліку таких елементів як: Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури, військові прокуратури, Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Зі свого боку, запропонуємо власне визначення органу прокуратури. Вважаємо, що орган прокуратури – сформована відповідно до законодавства та публічного інтересу структурна одиниця системи прокуратури, яка здійснює функції прокуратури, передбачені Конституцією та законами України, або спеціально створена для забезпечення виконання цих функцій, наділена юрисдикцією згідно до адміністративно-територіального устрою країни чи спеціалізації, має у складі суб’єкта, який здійснює управління.

На базі нашого дослідження вважаємо за можливе надати визначення спеціалізованого органу прокуратури. Перш за все, в основі його знаходяться родові поняття – державний орган та орган прокуратури. По друге воно має відображати особливі риси, які притаманні спеціалізованому органу.

На нашу думку спеціалізований орган прокуратури це – спеціально сформована відповідно до законодавства та згідно публічного інтересу структурна одиниця системи прокуратури, яка здійснює функції, передбачені Конституцією та законами України, якій властива конкретизована юрисдикція за предметно-галузевою, об’єктною і суб’єктною ознакою, наділена особливими рисами, які роблять її у більшій мірі придатною для ефективного і продуктивного функціонування в особливих сферах суспільних відносин, очолювана керівником органу відповідного рівня.

Окрім вже зазначеної предметно-галузевої ознаки у визначенні не застосовується функціональна ознака, адже нині спеціалізовані та загальні органи наділені однаковими функціями. Разом з цим пропонується суб’єктна ознака – виконання функцій стосовно спеціальних суб’єктів злочину (Спеціалізована антикорупційна прокуратура) та об’єктна ознака (потенційно можливе створення спеціалізованого органу для роботи на певних об’єктах – природного чи антропогенного характеру).

Література:

1. М. В. Руденко, О. В. Мельник /Спеціалізовані прокуратури як складова прокурорської системи України / Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Право. - 2013. - № 1077, вип. 15. - С. 153-157.

2. Еллинек Г. Общее учение о государстве: Право современного государства. Т. 1 Под ред.: С.И. Гессен. – 2-е изд., испр. и доп. – С.-Пб.: Н. К. Мартынов, 1908. – 626 с.

3. Венедиктов А.В. Государственная социалистическая собственность, Издательство АН СССР., М.-Л. 1948. - 834 с.

4. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. /3-14 А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, C.JI. Лисенков та інші; За ред. В.В. Копєйчикова. — Стер. вид. — К: Юрінком Інтер, 1999. — 320 с. — Бібліогр.: с. 312.

5. М.Ю. Волянський; Щодо загального поняття органу держави (державного органу) - Режим доступу: http://www.univer.km.ua/visnyk/947.pdf.

6. Великий енциклопедичний юридичний словник/ За ред.акад.НАН України Ю.С. Шемшученка.- 2-ге вид.переробл.і доповн.- К.: Вид-во "Юридична думка",2012. - 1020 с.

7. Рибалка Н. О. Особливості визначення системи та структури органів прокуратури України / Н. О. Рибалка // Часопис Київського університету права. - 2013. - № 1. - С. 284-288. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chkup_2013_1_69.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота