ОСНОВНІ ОБОВ'ЯЗКИ ПОДАТКОВОГО АГЕНТА ПРИ НАРАХУВАННІ ОПОДАТКОВУВАНОГО ДОХОДУ НА КОРИСТЬ ПЛАТНИКА ПОДАТКУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСНОВНІ ОБОВ'ЯЗКИ ПОДАТКОВОГО АГЕНТА ПРИ НАРАХУВАННІ ОПОДАТКОВУВАНОГО ДОХОДУ НА КОРИСТЬ ПЛАТНИКА ПОДАТКУ

16.07.2018 17:59

[Секція 7. Господарське право. Господарське процесуальне право. Фінансове право. Банківське право]

Автор: Маринчак Євген Степанович, кандидат юридичних наук


Окрему групу платників податків з особливим правовим статусом складають податкові агенти. Інститут податкового агентства забезпечує утримання податку у джерела виплати доходу. У зв'язку з цим, в правовому статусі податкового агента переважають обов'язки, права є похідним явищем спрямованим на належне виконання обов'язків.

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього кодексу. Відповідно до п. 176.2 ст. 176 ПКУ, особи, які відповідно до цього кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати [1].

З вищенаведеної норми, можна побачити, що характерним для правового статусу податкового агента є переважання в його структурі податкових обов'язків. Правовий статус обумовлюється основними обов'язками з обчислення, утримання та перерахування податку до відповідного бюджету.

Обов'язок обчислити суму податку нерозривно пов'язаний з обов'язками щодо ведення обліку виплачених платнику податку доходів і поданням до податкового органу за місцем свого обліку документів, необхідних для здійснення контролю за правильністю обчислення податків [2]. Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум, нарахованого та утриманого з них податку, органу державної податкової служби за місцем свого обліку. Аналогічний обов'язок міститься в пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ —  особи, які відповідно до цього кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: подавати у строки, встановлені цим кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку [1].

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від податкових агентів (пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПКУ). Відповідно до чинного законодавства, податкова інформація — це сукупність відомостей і  даних,  що створені  або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації  покладених  на контролюючі  органи  завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України (ст. 16 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. № 2657-XII) [3].

Пунктом 46.1 статті 46 ПКУ закріплено, що податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку [1].

Таким чином, з основних обов'язків податкових агентів походить додатковий обов'язок — подання щокварталу до фіскальних органів за місцем свого обліку податкової звітності щодо доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами [4]. Тобто,  відокремлений підрозділ юридичної особи, що діє на підставі положення про цей відокремлений підрозділ, та знаходиться на обліку в державній фіскальній службі, як платник податку на доходи за своїм місцезнаходженням, має правовий статус податкового агента.

Враховуючи вищенаведене, публічно-правовий характер правовідносин між податковими агентами та фактичними платниками податку обумовлюється імперативною податковою нормою, відповідно до якої на податкових агентів покладений обов'язок з обчислення, утримання податків у джерела виплати доходу та їх перерахування на відповідні рахунки державної казначейської служби. Обов'язки з нараховування, утримання та сплати податку на доходи від імені та за рахунок фізичної особи, якій виплачуються такі доходи та обов'язок подавати податкову звітність, виникають у податкового агента лише у разі нарахування платнику податку доходів протягом відповідного звітного періоду та їх виплаті, з урахуванням утриманого, податку.

Література:

1. Податковий кодекс України : Закон України від 02.12.2010, № 2755-VI : із зм. і доп. станом на 10.07.2018. Офіційний вісник України. 2010. Т. 1. № 92. С. 9.

2. Карапетян А. Р. Правовой статус частных субъектов налогового права: дис. канд. юрид. наук: 12.00.14 / Карапетян Астхик Рафиковна. Москва: РГБ, 2005. 211 с.

3. Закон України «Про інформацію» : Закон України від 02.10.1992, № 2657-XII : із зм. і доп. станом на 10.07.2018.  Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 48, ст.650

4. Господарський кодекс України : Закон України від 16.01.2003, № 436-IV : із зм. і доп. станом на 10.07.2018. Офіційний вісник України. 2003. № 11. Ст. 462.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота